Лондонський Тауер понад 600 років був домівкою для сотень тварин: як вони тут опинилися

Лондонський Тауер — відомий в усьому світі і є найважливішою культурною пам'яткою столиці Великої Британії, але його історія також пов'язана з сотнями екзотичних тварин. Перший зоопарк у Лондоні був не зоопарком як таким, а скоріше був королівським звіринцем, який був заснований у Тауері, пише IFLScience.

Королівський звіринець з'явився в 13 столітті, за часів правління короля Іоанна, а потім Генріха III відповідно. Однак перший зоопарк у Лондоні, по суті, зовсім не був таким, а скоріше являв собою королівський звіринець, де тварин показували різним глядачам, а часом їх навіть вивчали.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Ще за часів Генріха I іноземні правителі дарували екзотичних тварин англійським королям як акт дипломатії. Серед цих чудових "подарунків" були леви, верблюди, леопарди, рисі та навіть дикобрази, яких тримали у Вудстоку, що водночас вважався звіринцем і мисливським угіддям.

Уже під час правління короля Іоанна тварини були переміщені в Тауер, а їхня чисельність значно збільшилася. Однак більшість популярних історій на цю тему датують справжнім початком королівського звіринця 1235 рік, коли Генріх III отримав від імператора Священної Римської імперії Фрідріха II трьох тварин, описаних як "леопарди" Утім, науковці вважають, що це насправді, ймовірно, були леви.

Пізніше, 1252 року, король Норвегії Хокон IV послав у подарунок "блідого" ведмедя, припускають, що йдеться про білого ведмедя, а ще за три роки Людовик IX Французький подарував королю Англії слона, спійманого під час хрестових походів.

Усі ці тварини потребували їжі, а тому витрати на утримання звіринця зростали. Тягар цієї доволі специфічної колекції ліг на шерифів, яким довелося платити за їхню їжу. Пізніше Генріх ухвалив рішення оподаткувати мешканців Лондона, щоб вони заплатили за місце для утримання слона.

Легко припустити, що знання про екзотичних тварин на той час були вельми обмеженими, тому ніхто до пуття не розумів, що має їсти слон. Спочатку його намагалися годувати м'ясом, а також давали пити вино щодня. На жаль, така дієта досить скоро погубила слона.

Вчені вважають, що основна мета існування королівського звіринця багато в чому була пов'язана з особистим престижем монарха. Отримання в дар таких екзотичних істот було не тільки знаком поваги, а і їхня демонстрація могла демонструвати багатство, владу і масштаб їхніх світових зв'язків. Спочатку звіринець був доступний приїжджим дворянам та іноземним сановникам, але згодом він став доступним і ширшій публіці.

Упродовж XVII та XVIII століть звіринець ставав дедалі популярнішою туристичною пам'яткою в Лондоні та способом для корони заробити додаткові гроші. Саме в цей час місце стало нагадувати те, що можна назвати раннім зоопарком.

У 1822 році доглядачем звіринця в Тауері був призначений професійний зоолог. Його знання про тварин і догляд за ними дали змогу розширити звіринець до 300 тварин 60 видів. Багато з цих тварин були зібрані, коли військовий контроль і вплив Британії розширилися по всьому світу.

Потім, 1828 року, Лондонське зоологічне товариство відкрило зоопарк у Ріджентс-парку, який існує й донині: знаменитий Лондонський зоопарк. Водночас з'явилося дедалі більше занепокоєння з приводу того, що тварин утримують у невідповідних умовах, — врешті-решт більшість тварин було переселено до зоопарку в Ріджентс-парку.

Раніше Фокус писав про те, що археологи шукають будинок сумнозвісного в'язня Лондонського Тауера.