Російська освітня зброя в Криму

Одинадцять років Кримський півострів перебуває під окупацією. За цей час росіянам вдалося не тільки перетворити його на потужний військовий плацдарм, а й радикально змінити кримську освітню парадигму, яка з 2014 року орієнтована на формування «справжніх патріотів Росії» та «слухняних громадян», котрі мають підтримувати будь-яку політику Кремля. Саме тому ідеологічна обробка маленьких кримчан починається ще з дитячих садочків і продовжується на всіх освітніх рівнях. Але з початком повномасштабної агресії проти України освіта стає справжньою зброєю росіян.

Патріотичні канони та «історична правда»

Наприкінці 2014 року в тимчасово окупованому Криму було ухвалено Концепцію патріотичного та духовно-морального виховання населення в Республіці Крим, яка акцентувала увагу передусім на ролі освіти у формуванні почуття патріотизму серед кримських дітей та молоді. Основними напрямами патріотичного виховання було визначено: використання історичної спадщини; пропаганду російських цінностей; інтеграцію молоді в суспільне життя через участь у волонтерській діяльності (зокрема через співпрацю з різними організаціями).

Виконання цієї концепції передбачало кардинальну зміну історичного складника освіти. 2014/2015 навчального року кримські школярі почали вчитися за російськими стандартами, які мали змінити їхні уявлення про історичні події, передусім пов’язані з новітньою історією. Отже, російська анексія півострова подається як «возз’єднання з Росією», що відбулося через «волевиявлення кримчан» унаслідок «зміни влади в Україні, яка погрожувала кримчанам утисками». Методичні рекомендації пропонували посилювати ці тези висловлюваннями Путіна про «споконвічний російський статус Криму» й наполягати на тому, що «кримська весна» звільнила кримчан від «гніту українізації».

Перехід до російської історичної парадигми сприяв виданню доволі одіозного підручника «Історія Криму» для 10-го класу, в якому де-факто повторювалися сталінські звинувачення кримськотатарського народу в «пособництві нацистам». Наприклад, була теза про те, що саме представники кримських татар зустрічали гітлерівців квітами та вином, а згодом активніше, ніж інші народи півострова, долучалися до колаборації з нацистами. Незважаючи на те, що підручник було вилучено, його тези залишаються популярними не тільки серед пересічних кримчан, а й серед тих, хто вважається науковцями. Безперечно, таврування зрадою допомагає вже сучасній російській владі здійснювати політичні переслідування кримських татар.

Відверту ненависть до України демонструє новий російський підручник для старшої школи авторства ексміністра освіти РФ Владіміра Мєдінского, який ідентифікує Україну як «ультранаціоналістичну державу», що в російській інтерпретації фактично дорівнює нацизму. Отже, російська агресія проти України виправдовується «необхідністю захисту Росії», а анексія Криму 2014 року — превентивними заходами проти НАТО, яке планувало «розмістити свої бази замість Чорноморського флоту РФ». Зрештою, в підручнику вже остаточно фіналізується відмова Україні в суб’єктності — починаючи від тези про «Україну як антиросійський проєкт австрійського генштабу» й до «підконтрольності Заходу, який руками радників із НАТО підштовхував до нападу на РФ». Усе це має сформувати в кримських дітей розуміння України як ворожої держави, яка не має права на існування.

Мілітаризована освіта

Історичне підґрунтя стає основою для втілення практичних кроків, ключовим з яких є підвищення рівня мотивації дітей до військової служби, на що орієнтує освітні структури ухвалений у Криму наприкінці 2022 року закон «Про патріотичне та духовно-моральне виховання». Отже, мілітаризація стає одним із найважливіших напрямів російської освітньої політики на півострові. У дитячих садочках діти беруть участь у мілітарі-виставах — одягнена у військову форму з іграшковими автоматами малеча демонструє «війну проти фашистів», до яких росіяни відносять українських воїнів, які боронять власну землю.

З перших років окупації до кримських шкіл повертаються притаманні радянській освіті заняття з військової підготовки, де підлітків навчають поводженню зі зброєю. Дітей долучають до підготовки тематичних заходів до російських мілітарі-свят: 23 лютого (день захисника вітчизни) та 9 травня (день перемоги). Регулярними стають зустрічі з ветеранами, куди замість учасників Другої світової війни приходять «афганці» й ті, хто брав участь у війні на сході України. Сьогодні їх змінили «герої СВО», які розповідають дітям про власні «подвиги» у боротьбі проти «укронацистів».

Героїзація російських військових стає ще одним ключовим напрямом освітньої політики росіян у Криму — загарбникам установлюють меморіальні дошки на школах, відкривають «парти героїв», які стають частиною шкільної історії. І діти починають вірити у фейкові історії про фейкових героїв, які мають стати «прикладом мужності та героїзму».

На відміну від загальноосвітніх шкіл, у спеціальних військових навчальних закладах мілітаризація свідомості стає визначальною. Протягом окупації в Криму відкрили декілька таких закладів (у Севастополі, Сімферополі, Алушті), а також понад 240 кадетських класів у звичайних школах. За вісім років кількість цих класів зросла в 16 разів, що демонструє прагнення російської влади підготувати якомога більше солдат для майбутніх війн. Останніми роками кадетські групи почали відкривати навіть у дитячих садочках.

Важливу роль у насадженні «російських цінностей» та мілітаризації кримчан відіграють різноманітні рухи, спрямовані на максимально широке залучення дітей та підлітків. Так, «Орлята» орієнтовані на початкову школу, «Перші» та «Юнармія» — на дітей від 11 років. Якщо «Юнармія» більше зосереджена на військовій підготовці (позашкільні заняття, літні табори та збирання дронів), то «Перші» — на волонтерській діяльності («путінські піонери»). Усе це цілком відповідає засадам патріотичного виховання, внаслідок якого кримські діти мають не просто стати патріотами нав’язаної батьківщини, а й вирости слухняною опорою російського режиму.

Вища школа: наука й освіта на службі «СВО»

Кримська вища освіта зазнала серйозних трансформацій: сім вищих навчальних закладів АР Крим після окупації об’єднали в один — Кримський федеральний університет імені В.Вернадського, де не знайшлося місця факультету української філології та українознавства, який було ліквідовано влітку 2014 року.

За десять років КФУ пережив декілька трансформацій. Одна з них відбулася з факультетом слов’янської філології та журналістики, на базі якого відкрили Інститут медіакомунікацій, медіатехнологій і дизайну (ІММД) під керівництвом відомого кримського пропагандиста Алєксандра Мащенка. 2024 року СБУ повідомила йому підозру через виправдовування російської війни проти України.

Для популяризації роботи військових кореспондентів ІММД запустив серію відеолекцій «Історія військової журналістики», яку відкриває Лєв Толстой, а закривають українофоби Захар Прілєпін та Алєксандр Коц. Саме ці особи, на думку авторів, мають стати прикладом для сучасних кримських студентів-журналістів.

2024 року ІММД презентує фільм із промовистою назвою «И что отведено кому, пусть каждый совершит. Университет в специальной военной операции: два года на образовательном фронте». Цей пропагандистський витвір розповідає про допомогу фронту кримських науковців і студентів: «зібрали десятки тон гуманітарної допомоги, написали сотні листів, здали літри крові для поранених і регулярно виступають із концертами перед російськими військовими». Усе це має нерозривно пов’язати у свідомості кримчан сучасну російську агресію проти України з радянсько-німецькою війною 1941–1945 років, а КФУ — продемонструвати «єдність фронту й тилу» у боротьбі з «неонацизмом», який, згідно з пропагандистськими міфами, уособлює Україна. Ці тези репрезентує в.о. ректора КФУ В.Кур’янов, який зазначає, що університет «активно долучився до війни проти України», яка «з квітучої радянської республіки перетворилася на лігво нацизму».

Це «долучення» — не тільки матеріальна та моральна підтримка, а й активна участь у підготовці військових кадрів, якою займається Військовий навчальний центр університету, готуючи солдатів, сержантів та офіцерів запасу, військових медиків. Центр безпілотних літальних систем, створений після початку повномасштабної війни, відкриває курси з підготовки операторів БПЛА в Сімферополі та Ялті начебто з цивільною метою — допомагати в «патрулюванні кримських вулиць та парків». Але згодом замість школярів на заняття приходять бійці «СВО». Крім того, Центр БПЛА налагоджує співпрацю зі школами, намагаючись упроваджувати в освітній процес нові технології в ігровому форматі, що має підвищити інтерес учнів до занять із військової підготовки. Це не лише дасть змогу розвивати військові навички в підлітків, а й «сприятиме формуванню стратегічного мислення, навчить командної роботи», що «є вкрай важливим для «СВО».

Колись Нельсон Мандела казав, що освіта є потужним інструментом, за допомогою якого можна змінити світ. Безперечно, він мріяв про зміни на краще. Росія, навпаки, використовує освіту як інструмент для виховання солдатів для сучасних і майбутніх війн Кремля за «місце під сонцем».