Візит на тлі скандалів: чи вдасться Келлогу змінити позицію Трампа після зустрічі с Зеленським

На фоні серії гучних обвинувачень Трампа на адресу Зеленського, пройшов візит в Україну спец представника президента США Кіта Келлога. Чи вдасться після контактів американського ексгенерала з вищим українським керівництвом знизити градус напруги між Києвом та Вашингтоном, аналізував Фокус.

Дональд Трамп заявляє, що Кремль має "козирі" у будь-яких мирних переговорах щодо припинення війни.

"Я вважаю, що росіяни хочуть завершити війну, я дійсно так думаю. Також я думаю, що у них трохи є козирів, тому що вони захопили велику територію", — зазначив він невдовзі після того, як назвав президента Зеленського диктатором.

Принагідно зазначимо, що різке загострення стосунків між Трампом і Зеленським перебуває наразі у фокусі уваги впливових світових медіа. При цьому практично усі авторитетні західні ЗМІ в унісон критикують тактику очільника Білого дому відносно Києва або й відверто його висміюють. Навіть близький до республіканців телеканал Fox News констатує, що підхід президента Трампа до мирного врегулювання російсько-української війни викликає "серйозне занепокоєння". Водночас The Washington Post повідомляє про те, що сенатори-республіканці розділилися в оцінках тактики Трампа відносно українського президента і дехто з них намагається усіляко дистанціюватися від заяв глави Білого дому про "диктатора Зеленського".

Про що з Келлогом говорили Єрмак та Сибіга

Одразу по прибуттю в українську столицю у середу, 19 лютого, Кіт Келлог заявив, що, мовляв, частина його місії тут — слухати, а після повернення до Сполучених Штатів донести почуте особисто Трампу, "щоб бути впевненими, що ми все правильно розуміємо".

Спочатку Кіт Келлог провів зустріч з головкомом ЗСУ Олександром Сирським, очільниками розвідок та спецслужб України, а також керівником президентського Офісу. За підсумками розмови Андрій Єрмак попередньо подякувавши візаві за "конструктивний діалог", наголосив на важливості спільної роботи задля досягнення "справедливого миру".

Про те, що їхня з Келлогом розмова також стосувалася "пошуку шляхів до комплексного, справедливого і тривалого миру" розповів і глава українського МЗС Андрій Сибіга.

"Я підтвердив прагнення України досягти миру завдяки силі та розповів про наше бачення необхідних кроків", — додав міністр закордонних справ.

Чому зустріч Зеленського зі спецпосланником Трампа мала особливий формат

Натомість після зустрічі президента Зеленського з Келлогом речник українського президента Сергій Никифоров повідомив, що на прохання американської сторони, спільного підходу до преси не було.

Коментуючи Фокусу цю ситуацію, експерт Ради зовнішньої політики "Українська призма" Олександр Краєв наголосив: "Яким би не був формат зустрічі Зеленського з Келлогом і щоби не говорив потім президенту США останній, Трампу все одно доведеться змінити свою позицію щодо Києва і ухвалити рішення про те, щоб вести переговори з українцями напряму. Слід розуміти, що для Трампа ключовим є сам факт проведення переговорів – йому важливо, щоб вони відбулися. А вони не відбудуться, якщо Україна не буде залучена і зацікавлена в них".

Між тим останнім часом, акцентує експерт, серед американських журналістів, які постійно працюють з Білим домом, побутує думка про наявність конфлікту між Келлогом і Трампом в їх розумінні того, як сприймати росіян і цю війну загалом. Крім того, зазначає Олександр Краєв, наразі є всі ознаки конфлікту по лінії Келлог-Віткофф.

Таким чином, резюмує експерт, два крила Білого дому розділилися і поки що остаточно незрозуміло, яке з них є більш потужнішим.

"Теоретично на стороні поля Келлога грає держсекретар Марко Рубіо, а ось хто підтримує Віткоффа незрозуміло. Втім, те, що ситуація там поки що турбулентно-невизначена – доконаний факт", — підсумовує Олександр Краєв.

Яку вагу має голос Келлога в адміністрації Трампа

Своєю чергою виконавчий директор центру прикладних політичних досліджень "Пента" Олександр Леонов у розмові з Фокусом підкреслив наступне: "Вочевидь, вага голосу пана Келлога менше ніж вага голосу пана Віткоффа, який напряму комунікує з Росією. Чому? Та хоча б тому, що Віткофф – давній друг і партнер Трампа, і президент США більше дослухається саме до цієї людини. Разом з тим, я би не применшував роль Келлога. Але якщо говорити про саме тло візиту Келлога в Україну, то мені здається, що ситуація вийшла за будь-які межі дозволеного через агресивний тролінг з боку Трампа на адресу вищого українського керівництва. Але якби нам не було б неприємно, маємо розуміти рівень залежності від підтримки США. Тому ми не повинні піддаватися на відверто провокативні меседжі, емоційно реагуючи на них".

Акцентувавши на тому, що українській владі необхідно гідно виходити з "прикрої реальності", Олександр Леонов резюмував: "Свого часу Вінстону Черчиллю довелося нехай не такі жорсткі вимоги слухати від своїх американських колег, але, скажімо так, не менш нахабні. Тим не менше, Велика Британія, яка дуже потребувала допомоги від США, отримувала її, в тому числі в обмін на якісь поступки, які виглядали нечесними".

Чому Трамп не бажає засуджувати російську агресію

Тим часом Financial Times, посилаючись одразу на 5 анонімних співрозмовників, повідомляє про те, що Білий дім нібито вперше виступає проти того, щоб назвати РФ країною-агресором у спільній заяві G7, яку готують до третіх роковин повномасштабної російсько-української війни. Крім того, зазначається, що Вашингтон начебто не погоджує участь президента Володимира Зеленського у віртуальному саміті лідерів "сімки", який пройде вже наступного понеділка, 24 лютого. Один зі співрозмовників видання розповів, що американська сторона блокує ці питання, але шанс на те, що позиція адміністрації Трампа зміниться, наразі залишається.

Своєю чергою Reuters, посилаючись на три дипломатичні джерела, пише, що Сполучені Штати начебто відмовилися стати співавтором проєкту резолюції ООН, присвяченого третім роковинам вторгнення РФ, яка підтримує територіальну цілісність України й засуджує агресію Російської Федерації.

Коментуючи Фокусу зазначену інформацію, політолог Дмитро Левусь констатував: "Наразі ще залишаються сподівання, що до 24 лютого ситуація може змінитися і, скажімо так, проукраїнські заяви G7 та ООН таки прозвучать за участі США, бо все ж таки це була б аж надто радикальна і символічна зміна позиції. Але в загальному контексті нічого несподіваного в цьому насправді не має і це — зайвий доказ того, що Дональд Трамп та його оточення сформували своє бачення раніше і дійсно прагнули саме за рахунок України встановити мир".

Поряд з тим, зауважує експерт, враховуючи, що політика Трампа відносно України викликає несприйняття з боку союзників Сполучених Штатів, є надія, що президент Франції Емманюель Макрон та британський прем’єр Кір Стармер, які невдовзі зустрінуться з президентом США віч-на-віч, змінять думку Трампа щодо ролі та ваги офіційного Києва.

Таким чином, підсумував політолог, думка Кіта Келлога, який відвідав Україну, не стане одиноким голосом в пустелі.