Вселенська несправедливість: чому деяким людям потрібно лише кілька годин сну на добу

Для більшості людей на планеті менш як сім годин сну призводить до сонливості, млявого мислення і непереборного бажання заповзти назад у ліжко. Але деякі люди можуть прокидатися свіжими й енергійними навіть після шести годин сну або менше. Що ж це за вселенська несправедливість? Учені дали відповідь на це запитання, пише Popular Science.

Не секрет, що сон необхідний організму людини для відновлення і самовідновлення, але чому тоді деяким людям вдається відновитися всього за кілька годин? Вчені роками намагаються розгадати таємницю "природних людей, які мало сплять", але їхня рідкість означає, що існує лише кілька досліджень цього феномена.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Ще 2009 року професорка неврології Ін-Хуей Фу з командою з Каліфорнійського університету в Сан-Франциско виявили мутацію в диференційованому гені ембріонального хондроцита 2 (DEC2) у двох природних малосплячих — матері та її дорослої доньки. Далі вчені вивели мишей з такою ж мутацією і виявили, що ці тварини спали менше, ніж їхні звичайні родичі.

У 2018 році інше дослідження показало, що мутація гена DEC2 впливає на рівень орексину, гормону, що регулює неспання. Зазвичай цей ген відключає вироблення орексину ввечері й знову нарощує його перед світанком. Але у людей, які від природи мало сплять, ефект гена DEC2 слабший, що призводить до більшого вироблення орексину і більшої кількості годин неспання.

Через десятиліття після початкового дослідження лабораторія професорки Фу виявила щось не менш цікаве: мутацію в гені адренергічного рецептора бета-1 (ADRB1). Вчені спробували зрозуміти ефекти цієї мутації: команда створила мишей з тією ж мутацією — ці тварини також спали менше.

Подальше дослідження показало, що ген ADRB1 дуже активний у дорсальному мосту, ділянці стовбура мозку, яка допомагає регулювати сон. Далі вчені стимулювали нейрони, що запускають ген у цій ділянці, і виявили, що миші миттєво прокидалися. Не менш цікавим здавалося і те, що у мишей з мутацією була вища частка нейронів, що сприяють неспанню, які активувалися легше. Результати роботи команди також показали, що мутація гена ADRB1 перебудовує мозок для неспання, скорочуючи сон і полегшуючи пробудження.

Через три тижні після другого дослідження професорки Фу з колегами виявили третій "ген короткого сну". Незвичайний ген був виявлений у батька і сина, які спали всього 5,5 і 4,3 години на добу відповідно. Вчені виявили, що ця мутація впливає на ген нейропептидного рецептора S 1 (NPSR1), що допомагає регулювати неспання.

Автори дослідження створили мишей з такою ж мутацією і виявили, що тварини спали менше і рухалися більше. Цікаво, що позбавлені сну миші з мутацією гена NPSR1 показали кращі результати в тестах на пам'ять порівняно з позбавленими сну мишами без мутації. Це вказує на те, що мутація дає змогу від природи людям, які мало сплять, підтримувати когнітивну функцію, а також уникати проблем із пам'яттю.

У 2021 році команда професорки Фу продовжила дослідження і виявила четвертий ген, пов'язаний із природним коротким сном. Команда виявила дві різні мутації в гені метаботропного глутаматного рецептора 1 (mGluR1) у двох неспоріднених сімей малосплячих. Результати вказують на те, що миші з будь-якою з цих двох мутацій спали менше. Ба більше, подальші дослідження показали, що мутації генів, імовірно, підвищували активність нервових клітин у мозку тварин.

Чи можна навчитися спати менше?

За словами професорки неврології в Массачусетській лікарні загального профілю та Гарвардській медичній школі, докторки медицини Елізабет Клерман, генетика — не єдиний чинник, що впливає на кількість сну, необхідну людині. Ще одним фактором є вік: наприклад, немовлятам, маленьким дітям і підліткам потрібно більше сну, ніж дорослим, щоб підтримувати свій ріст і розвиток.

І все ж професорка Клерман вважає, що люди не здатні навчитися спати менше. Кількість необхідного людині сну визначається біологією, зокрема віком і генетикою. Водночас немає жодних доказів того, що спосіб життя може якимось чином впливати на потреби у сні.

Більшості з нас достатньо семи-дев'яти годин сну на добу. Усе, що менше, призведе до млявого мислення і сповільненої реакції, а також може підвищити ризик довгострокових проблем зі здоров'ям.

Раніше Фокус писав про те, що вчені та лікарі розповіли, як досягти ідеального сну.

Цей матеріал має виключно інформаційний характер і не містить порад, які можуть вплинути на ваше здоров'я. Якщо ви відчуваєте проблеми, зверніться до фахівця.