Звільнені війною: Як колишні в’язні стали найбільш мотивованими бійцями ЗСУ

“Шкодуєш про те, що скоїв злочин? – Так, звичайно! – На службі подобається? – Так, безумовно! – Яка в тебе мотивація йди у військо? – Мотивація, щоб по швидше вийти з тюрми. – А патріотичні є я кісь мотиви? – Так, звичайно, і з патріотичних, звичайно, також”.

Так виглядає короткий діалог із 18-річним “Циганом”, штурмовиком 93 окремої механізованої бригади “Холодний Яр”. Парубок у тюрмі з 15 років, сидів за пограбування та побиття чоловіка на вулиці у Дніпрі. Майже на всі питання він відповідає ствердно, взагалі не сперечається. Простіше відповісти “так”, ніж намагатися когось переконати. Схоже, тюрма навчила його згладжувати непотрібні гострі кути. Саме тому, вважається, колишні ув’язнені мають чи не найвищі навички виживання, в тому числі, на війні. Справа залишається в підготовці та досвідчених командирах, зазначає харківське видання “Думка“.

Позивний “Циган”

Батальйон “Алькатрас”

Батальйон, у якому служать колишні ув’язнені в 93 бригаді, називається “Алькатрас”, як і відома острівна тюрма в Каліфорнії. Тут зараз проходять службу чоловіки, які відбували покарання за розбійні напади, пограбування, завдання тяжких тілесних ушкоджень, незаконне поводження зі зброєю, значна частина – за наркотичні злочини. Через велику кількість колишніх наркоманів штурмовики з сміхом називають свій батальйон 307-й від статті 307 Кримінального кодексу України (незаконне придбання та збут наркотичних речовин).

Як воюють за Україну колишні засуджені: є воїни, від яких командири в захваті

Утім, це в минулому, запевняє командир відділення штурмовиків, 36-річний тричі раніше судимий харків’янин із позивним “Кабан”. Під правим оком чоловіка набите татуювання у виді кастета, під правим – хрест, над бровою – татуювання a.c.a.b (англійський акронім All Cops Are Bastards, що перекладається “Усі копи – покидьки”).”В основному був у криміналі”, – говорить “Кабан”, але між іншим згадує строкову службу у батальйоні спеціального призначення в Харкові. Тож найближчий до бійців командир групи штурмовиків “Рекси” – “зрозумілий для них” колишній ув’язнений, але який також має досвід військової служби.

Позивний “Кабан”

“Кабан” стверджує, що ув’язнені, які погоджуються стати до лав Сил оборони України, виходять на свободу за умовно-достроковим звільненням. Після цього мобілізуються або підписують безстроковий контракт до завершення воєнного стану на тих самих умовах, що й решта українських військовослужбовців. Вибір у колишніх ув’язнених один – штурмові підрозділи. Утім, дехто з них, у разі виявлення певних талантів, у штурмовому підрозділі може бути пілотом дрона, як, наприклад “Циган”. Живуть бійці батальйону “Алькатрас” без додаткового нагляду, зброю отримують у перший же день служби. Речове, майнове та матеріальне забезпечення не відрізняється від інших українських армійців. Виплати у разі поранення чи загибелі – також. Однак, якщо колишні ув’язнені порушують умови звільнення, то вони повертаються до колонії із додаванням 10 років до строку, який вони не відбули.

“Приїхала бригада. Ніяких умов немає. Ми поспілкувалися, мене викликали, поговорили. Запропонували, я погодився. Чому б і ні, я до цього вже давно прагнув. Із 2022 року я намагався, мене чомусь не брали. Але потрапив на табір – і мене взяли, – говорить “Кабан”. – Тут плюсів дуже багато, тут в основному одні плюси. І ставлення хороше до нас, і тренування в нас потужні, готуємося конкретно виконувати завдання бойові”.

Родина “Кабана” як і значна частина харків’ян постраждали внаслідок російських обстрілів. Його головна мотивація піти служити – це не “скостити” 3,5 роки строку, а помститися за своє житло. “Мотивація в тому, що, по-перше, було дуже багато прильотів і по тому будинку, де я жив і живу в Харкові, де мої батьки. Згоріло все, батьки мої постраждали, документи, гроші згоріли. Усе порушилося. Плюс, мені подобається давати відсіч цим уродам, які прийшли на нашу землю. Ми нічого такого не робили і навіть не збиралися – і тут на тобі, будь ласка. Жили-жили, усе було нормально. Скільки сіл розбито, дітей скільки загинуло. От тепер ми будемо давати їм нормальну, гідну відсіч”, – говорить командир відділення.

Чи перешкоджають кримінальні “авторитети” ув’язненим вступати до лав ЗСУ

Позивний “Кабан”

Командири колишніх ув’язнених

Тренує і командує взводом штурмовиків також колишній в’язень “Канц”. Чоловік отримав більше 5 років тюрми за угон автомобіля. Утім, стверджує військовий, автомобіль не крав, це була машина його дівчини, із якою він проживав разом, а після сварки вирішив поїхати на авто до залізничного вокзалу. У цілому, типова історія для в’язнів. За півдня перебування на тренуванні підрозділу не довелося зустріти жодного, хто би вважав себе винуватим.

“Канц” – досвідчений військовий, “кіборг”. Чоловік із 2014 по 2018 рік брав участь в АТО, є учасником бойових дій, був захисником Донецького аеропорту, служив у розвідці 74 бригади. “Коли вийшов закон, що можуть забирати ув’язнених у Збройні сили України, я одразу ж підписав. Тому що це моє, я у своїй тарілці”, – говорить він.

Позивний “Канц”

Взводний говорить, що багато колишніх ув’язнених мають складний характер, тому для управління таким колективом потрібно мати досвід. “Я теж сидів, і я знаю трошки, як то кажуть, важелі тиску, які вони також розуміють. Хтось, зрозуміло, спочатку приїздить, не розуміє, куди потрапив, хочуть показувати свій авторитет. Тут немає авторитету, немає понять крутий, блатний, простий. Тут є родина. Родина, яка створюється, укріплюється”, – говорить “Канц”.

Як українські засуджені стають бійцями ЗСУ? Як їх готують, як контролюють та які дають посади у війську

Відділення “Рекси” батальйону “Алькатрас”

І ці його слова в різних бесідах підтверджують і “Кабан”, і “Циган”, і ув’язнений за розбійний напад, поєднаний із нанесенням тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілого, боєць із позивним “Псих”, і судимий за зберігання зброї та наркотиків, колишній спортсмен із ламаними вухами боєць із позивним “Ухо”. Чоловіки дійсно стають колективом, і їхня злагодженість покращується із кожним тренувальним штурмом посадки та окопів.

Позивний “Ухо”

“Звичайно, є недопрацювання, є помилки. Хлопці зі мною тільки 20 днів. Але вони мотивовані. Вони мотивовані дуже сильно. Не так, як цивільні, яких зараз ТЦК привозять. Вони дуже хочуть, вони знають, за що вони звільнилися, якою ціною. Їх ніхто силою не змушував. Це добровольці, пацани, які хочуть воювати, хочуть перемоги, хочуть жити мирно. Я так само”, – підсумовує “Канц”.

Колишні в’язні на захисті Херсонщини: «Танкіст» та «Монгол» готові до бою

Командир батальйону “Алькатрас” 93 бригади на позивний “Вал” протягом дня стежив за навчальним штурмом. Підполковник визнає, що колишні ув’язнені – надзвичайно ефективні військовослужбовці. “Залежить від рівня їхньої підготовки. А взагалі вони дуже ефективні. Якщо грамотно та продумано все зроблено, то ці штурмовики – це хороша тема. Ті, які в нас, вони дуже мотивовані. Ми їх відбираємо. У нас є підрозділи, ми їх відсіюємо. Потім уже дивимося, хто здатний”, – говорить комбат.

“Вал” каже, що з його батальйону втекло тільки пару колишніх ув’язнених. Схильних до втечі видно у процесі підготовки, їх виявляють також інші військовослужбовці. Головною умовою створення ефективного бойового підрозділу та насамперед колективу є навчання та людяне ставлення до всіх.

“Нормальні люди. Треба звичайний людський підхід. Як і до всіх людей. Не відрізняються взагалі. Це все надумано, чутки пускають. Ми ж коли йдемо по вулиці, ми ж не знаємо, хто з нами спілкується. Виродків там вистачає. Більше, ніж у мене, у рази. Навіть, якщо їде на якійсь модній машині, він же теж може виявитися чмом і виродком, просто його не посадили”, – говорить “Вал”.

Усі, як один, бійці батальйону “Алькатрас” розуміють, що їм доведеться вже найближчим часом іти в реальний, а не навчальний бій. Тут, здається, ніхто не вірить у перемир’я чи закінчення війни з росією.

“Звичайно, є страх. Страх – це нормально. Але не жалкую. У кожного, я думаю, є страх. Найбільше боюся, що не повернуся. Але, якщо з такими думками туди йти, то, я думаю, що, можливо, таке й станеться. А якщо налаштувати себе нормально, що підеш і по-любому повернешся, тому що вдома чекають мама, папа, брати, сестри, то, звичайно, повернешся”, – завершаючи, говорить 18-річний “Циган”.

Парадоксально, але хати українців, які “не створені для війни”, зараз по суті захищають колишні грабіжники, розбійники, наркомани і крадії.