Як отримати компенсацію за пошкоджене житло в зоні бойових дій: історія мешканки Мирнограда

Алевтина Жук – мешканка міста Мирноград Донецької області, чий дім постраждав від обстрілів. Її квартира була зруйнована двічі: спочатку прямий удар знищив вікна, двері та міжкімнатні стіни. Нещодавно другий обстріл завдав ще більшої шкоди. Проте в евакуації жінка не може повністю оцінити масштаб руйнувань. Завдяки державній програмі компенсації Алевтина отримала 160 тисяч гривень, які встигла частково використати на ремонт. Однак через активні бойові дії вона змушена була покинути своє житло і чекає на реалізацію нових механізмів компенсації.

Як працює компенсація за зруйноване житло на окупованих і прифронтових територіях, і з якими викликами стикаються українці, які втратили дім?

Цей матеріал створила команда платформи "Свій дім" спеціально для 24 Каналу.

Дім у Мирнограді

Алевтина Жук – власниця квартири в місті Мирноград, що в Покровському районі Донеччини.

На момент першого обстрілу я була вдома. Бог милував – я залишилася неушкодженою. Але моя квартира постраждала: вилетіли всі вікна, двері, міжкімнатна стіна була зруйнована, меблі та ванна кімната зазнали значних пошкоджень,
– розповідає вона.

Алевтина Жук / Фото з особистого архіву

Після цього удару Алевтина подала заявку на компенсацію через застосунок Дія. Як власниця житла, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав, вона надала всі необхідні документи: паспорт, ідентифікаційний код, технічний паспорт квартири, право власності, а також фото пошкоджень.

Як вдалося отримати компенсацію?

Завдяки програмі компенсацій "єВідновлення" Алевтина отримала 160 тисяч гривень на відновлення оселі. Вона змогла замовити вікна, двері та виконати частковий косметичний ремонт.

Руйнування квартири в Мирнограді / Фото з особистого архіву

Я встигла вставити три вікна та зробити невеликий ремонт. Але коли ворог був зовсім близько до Мирнограда, я була змушена залишити квартиру й переїхати на безпечнішу територію. Частина будівельних матеріалів залишилася у квартирі, частина – в гаражі,
– додає вона.

Проте через півтора року після першого обстрілу її квартира знову постраждала – цього разу вибух знищив вікна з іншого боку.

Я знаю, що стався ще один приліт. Але через бойові дії доступу до квартири я більше не маю,
– каже вона.

Очікування нового закону

Зараз Алевтина мешкає у Кропивницькому разом із батьком, синами та онуком. Її родина розкидана по різних містах, але вона не полишає надії повернутися до Мирнограда й знову подати заявку на компенсацію.

Перші руйнування будинку Алевтини / Фото з особистого архіву

Ми чекаємо, як працюватиме закон про компенсацію за зруйноване житло на окупованих територіях. Сподіваємося, що майно, яке неможливо відновити, буде визнане знищеним, і тоді з’явиться можливість отримати компенсацію,
– ділиться Алевтина.

Крім цього, вона слідкує за новинами про міжнародний реєстр збитків для України та планує подати заяву й туди.

Алевтина працює адміністраторкою Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП). Під час війни вона допомагає мешканцям Покровської громади реєструвати пошкоджене та знищене майно.

Ми працюємо з реєстром пошкодженого майна, допомагаємо вносити дані через Дію та портали. Також реєструємо об’єкти комунальної власності,
– розповідає Алевтина.

Жінка зберігає всі документи на своє житло та фото пошкоджень. Вона готова подати заявку на нову компенсацію, щойно з’явиться така можливість.

Я хочу закликати всіх, хто втратив дім, зберігати документи, звертатися до органів влади й не здаватися. Можливо, допомога з’явиться не одразу, але це важливо для відновлення,
– каже вона.

Яка ситуація зараз в Мирноградській громаді?

Мирноградська міська громада на Донеччині охоплює місто Мирноград і кілька сіл: Рівне, Лиман і Сухецьке. З серпня 2024 року громада перебуває в зоні активних бойових дій, що сильно вплинуло на життя мешканців і стан їхнього майна. Про це журналістам "Свій дім" повідомила заступниця начальника Мирноградської міської військової адміністрації Лариса Саділіані.

Лариса Саділіані / Фото з архіву чиновниці

Зруйновані будинки та компенсації

У Мирнограді та навколишніх селах серйозно постраждав житловий фонд:

У громаді – 513 багатоквартирних будинків, з яких 332 пошкоджені (це майже 65%), а 5 будинків повністю зруйновані. З 9 169 приватних будинків у громаді пошкоджено 845. Це приблизно 9%, але цифри можуть бути більшими, бо багато домівок не обстежено через бойові дії,
– розповідає Саділіані.

Мешканці громади подали 937 заяв на компенсацію за пошкоджене майно:

У 518 випадках ухвалено позитивні рішення, і людям нараховано виплати на 3,9 мільйона гривень.
У 419 випадках заявникам відмовили через неправдиві дані або неможливість обстежити майно.

За знищене майно подали 581 заяву:

133 заявники вже отримали житлові сертифікати на загальну суму 145,8 мільйона гривень.
62 заявникам відмовили через некоректні дані.
363 заяви залишаються в підвішеному стані, бо неможливо провести перевірки через бойові дії.

Як працюють комісії?

У Мирноградській громаді створено дві комісії:

яка обстежує пошкоджені будинки;
яка розглядає питання компенсацій за зруйноване та пошкоджене майно.

Через бойові дії працювати цим комісіям складно і багато об’єктів залишаються необстеженими.

Життя громади під обстрілами

Зараз Мирноградська громада знаходиться за кілометр від лінії фронту. У громаді відсутні тепло-, водо- та газопостачання. Соціальні служби, лікарня та управління соцзахисту релоковані в безпечніші міста.

Попри це, громада продовжує працювати в надзвичайно складних умовах, а місцеві жителі намагаються оформлювати компенсації за своє майно навіть у таких обставинах.

Як отримати компенсацію за знищене майно?

Сьогодні компенсація за знищене майно регулюється лише частково. Основний механізм — платформа Дія у рамках програми "єВідновлення", пояснює юристка "Центру правової допомоги" Іванна Леньо.

Програма орієнтована здебільшого на пошкоджене, а не повністю знищене майно. Цей підхід має тимчасовий характер, і з ухваленням законопроєкту №11161 ситуація має стати системнішою. Згідно з законопроєктом, пошкоджені об’єкти нерухомості будуть визнані знищеними й компенсація надаватиметься через Комісію з розгляду питань щодо надання компенсації,
– пояснює Іванна.

Іванна Леньо / Фото з архіву юристки

Однак юристка зазначає, що компенсація не буде доступною для окремих категорій громадян. Зокрема, отримувачі повинні відповідати таким критеріям:

Протягом двох останніх років проживати на території України.
Не перебувати за кордоном більше ніж 90 днів за одну поїздку.
Загальний час перебування за кордоном не повинен перевищувати 183 дні протягом кожного року.

Ці обмеження досі викликають дискусії, адже право на компенсацію має бути доступним для всіх громадян України, незалежно від місця їхнього проживання,
– говорить юристка.

Як подати заяву на компенсацію на окупованих і прифронтових територіях?

Для реєстрації запиту необхідно подати заяву щодо кожного зруйнованого об’єкта окремо. До заяви додаються:

Паспорт.
Реєстраційний номер облікової картки платника податків.
Документи, що підтверджують право власності на майно.
Матеріали фото- або відеофіксації об’єкта до та після знищення (якщо є).
Нотаріально завірена заява, у якій заявник зобов’язується передати майно у власність держави або громади.

Важливо: подати запит на витяг із Реєстру пошкодженого та знищеного майна можна буде через Дію або у ЦНАП, і ця послуга буде безплатною.

Чи можна повторно подати заявку на ту ж саму нерухомість?

Ні. Законопроєкт передбачає, що після отримання компенсації право власності на майно передається державі або громаді. Це виключає можливість повторного звернення щодо тієї ж нерухомості.

Коли люди з окупованих та прифронтових територій можуть починати подавати заяви на компенсації?

Заяву слід подавати після остаточного ухвалення закону №11161 та запуску відповідного механізму. Однак уже зараз юристка рекомендує зібрати якомога більше доказів: