Нові ціни: чи стане ситуація для некритичного імпорту критичною?

Дефіцит зовнішньої торгівлі товарами «з’їв» понад 2/3 усього об'єму фінансової допомоги партнерів за минулий рік. Неймовірно велику суму витратили на імпортні побутову техніку, автомобілі та продукти харчування, зокрема й на ті, що явно поступаються якістю вітчизняним. Тому ймовірність контрзаходів уряду зросла.

Рекордний торговельний дисбаланс

Критичне місце в переліку економічних ризиків для держави посідає дисбаланс товарів (імпорт / експорт), саме він тягне на дно. Три останні роки імпорт постійно зростає. А торік в Україні зафіксовано рекордне за всі роки негативне сальдо торгівлі товарами у понад 29 млрд дол. (що на 1,7 млрд дол. перевищує аналогічний показник 2023 року).

В аналізі Національного інституту стратегічних досліджень зазначається: «...значний дефіцит зовнішньої торгівлі товарами виник унаслідок проблем у логістиці, руйнування країною-агресоркою виробничих потужностей, енергетичної інфраструктури України. Це зумовлює необхідність задовольняти потреби внутрішнього ринку, зокрема, за рахунок імпорту для оборонного та енергетичного секторів (енергетичне обладнання та електроенергія), а також відновлення й створення нових потужностей виробництва товарів і послуг в інших секторах економіки. Водночас стимулювання імпорту відбулося завдяки зростанню доходів домогосподарств».

За червоними лініями

Платіжний баланс складається з поточного рахунку та рахунку капіталу. За методологією МВФ, нормою поточного рахунку (сюди враховується торговельний баланс) для України є дефіцит у розмірі 3% ВВП.

У наукових колах вважають, що дефіцит поточного рахунку, який перевищує 5% від ВВП, несе загрози для макрофінансової стабільності. Згідно з даними Національного банку України, дефіцит поточного рахунку платіжного балансу 2024 року становив 13,4 млрд дол. США (7,1% від ВВП).

Звісно, що таке від'ємне сальдо рахунку поточних операцій — за межами економічної безпеки, пряма загроза цінам на товари та курсу.

Хоча в нашій історії була й більша цифра — близько 9%, і відразу після цього стався масштабний обвал гривні 2014 року. Нам таке потрібно?

Спонсори лакшері життя — співгромадяни

Якби індекс інвестиційної привабливості предметів розкоші — Knight Frank (KFLII) — передбачав списки країн із значною кількістю любителів люкс товарів, Україна точно знайшла б у ньому своє місце.

Звичайний споживчий імпорт — це не лише товари військового чи дитячого призначення. І не завжди звичні нам продукти та предмети побуту. Це також і пляшка вина (ціна якої дорівнює сумі мінімальної пенсії за 12 років), яку можна замовити в Києві з поставкою день у день за 330 тис. грн, чи пляшка віскі за ціною в 275 тис. грн.

Існує ще особлива ювелірка, відмінна від обручок чи відносно дешевих прикрас. Приміром, сережки за 2 млн грн, кольє та каблучки по 1 млн грн.

А ще — ванни під замовлення за 700 тис. грн за штуку або морозилки за 650 тис. грн. Деяким придбаним українцями автомобілям у сегменті від 100 до 800 тис. євро дивуються навіть дуже заможні європейці. Є багато чого й іншого в сегменті «люкс».

І все це переважно імпорт. А значить, індивідуальний внесок кожної одиниці товару в поглиблення дисбалансу зовнішньої торгівлі, а фактично — у наближення економіки до катастрофи.

При цьому весь люксовий сегмент торгівля закуповує, сплачуючи податки та мита, що не надто відрізняються від платежів мирного часу. За курсом долара, безмежно далеким від реального.

Не дивно, що НБУ у своєму січневому огляді недвозначно натякає на можливість запровадити нові податки на додачу до того фіскального комплексу, який розпочав діяти з грудня 2024 року. Наші джерела також підтверджують, що вже восени може розпочатися дискусія щодо нововведень у податковій сфері.

Нове — це призабуте старе

На вартість некритичного імпорту можуть вплинути податкові нововведення, про які ми вже чули раніше (відлуння колишніх фіскальних ідей), але які ще не реалізовані. Зокрема такі:

• додатковий збір лише на некритичні імпортні товари (або ж 10-відсоткова комісія при придбанні безготівкової валюти). Уряд розробляв цей захід ще влітку 2022 року і цілком може до нього звернутися;
• диференційовані митні тарифи. Вищі посадові особи НБУ допускали це на початку 2024-го;
• спецподатки на імпортований «люкс» (не впроваджена ідея серпня 2024 року).

Чи є інші методи уникнути подальшого зростання фіскального навантаження? Так, є, але можливі вони лише в тому разі, якщо економіка перестане існувати в парадигмі мирного часу.

У вирішенні питання шаленого дефіциту торгівлі товарами доведеться зважувати: податок на некритичний імпорт — це контрпродуктивно чи таки іншого виходу немає?

Негатив:

• споживач відреагує, оборот упаде;
• зменшиться асортимент товарів;
• додатково зросте інфляція;
• відбудеться стимуляція контрабанди і «сірого» імпорту»;
• рограють доброчесні імпортери.

Позитив:

• зменшиться тиск на золотовалютні резерви;
• знизяться ризики для обвалу гривні;
• можливо буде уникнути дефолту на певному етапі;
• нівелюються ризики банківської системи й, відповідно, вкладників;
• зростуть податкові надходження до бюджету, щоправда, не прямо пропорційно.

Не відкладати на завтра того, що можна зробити сьогодні

Восени 2022 року імпорт перебував за пів кроку від жорстких 10-відсоткових «санкцій». Чи не в останню мить некритичний імпорт «вислизнув» із планів уряду та нардепів. Причина: партнери нарощували валютний потік у країну, торговельний баланс тоді трохи вирівнявся, в бюджеті зросли доходи та зменшилися видатки.

Однак зараз усе з точністю до навпаки. Тому, найшвидше, в тій чи іншій формі, рано чи пізно, але споживачу доведеться звикати до нових цін.

Проте вже зараз стрімголов кидатися й скуповувати все імпортне на власні й кредитні кошти не варто. І от чому:

• альтернативи спецподатку на некритичний імпорт існують, інша річ, чи використає їх уряд;
• маржа ритейлу на одяг і взуття подеколи сягає 60–100%, тож слід очікувати, що торгівля візьме додаткові витрати на себе;
• пальне, ліки, дитячі речі, засоби гігієни тощо також не постраждають від особливих фіскальних умов, хоча девальваційний шок відчують усі сектори торгівлі.

А от побутову техніку, автомобілі та люксові товари таки доведеться купувати дорожче. Звісно, ні дві пралки, ні два холодильники, ні п’ять телевізорів у квартирі не потрібні. Але якщо ви давно планували замінити стару пралку на нову, більш якісну, з ресурсом та опціями, то таки варто зробити це поточного року. При цьому максимально використавши весь потенціал програм лояльності, знижок і розпродажів. Повна неакційна вартість не підходить, адже переплата магазину в такому разі буде більшою, ніж потенційне подорожчання після фіскальних нововведень.