Проблеми, які вартують життя: що з витратами України на аптечки та турнікети – аналіз

Війна – це не лише про зброю, броню та стратегічні маневри. Це ще й про життя, яке можна врятувати – або втратити – за лічені хвилини. Саме тому аптечки й турнікети на полі бою та в тилу мають таке ж значення, як броня лицарів у Середньовіччі чи польові госпіталі під час Першої світової війни. Вони – не просто медичне спорядження, а шанс вижити там, де ще вчора шансів не було.

З початком російської агресії у 2014 році Україна зробила величезний стрибок у забезпеченні військових та цивільних якісними аптечками. Процес вдосконалення не припиняється і зараз, у час повномасштабної війни. Якщо раніше у стандартному наборі медика була вата і зеленка, то сьогодні – сучасні ізраїльські бандажі, гемостатичні засоби та турнікети. Хоча й слід сказати, що в громадськості все ще чимало питань стосовно якості відповідних засобів.

У цьому матеріалі проєкту "Бюджети війни" журналісти 24 Каналу вирішили розібратися, скільки держава витрачає на аптечки та турнікети через Prozorro, чому це по-справжньому важливо, як змінювалися закупівлі від 2022 року та які підсумки можна підбити після трьох років великої війни.

Як ми зростали й що маємо наразі

Аби об'єктивно оцінити ситуацію зараз, погляньмо, що ми мали 10 років тому.

2015 рік. Тодішній голова військово-медичного департаменту Міноборони Андрій Верба заявляє, що потреба в аптечках у зоні АТО задоволена лише на 50% – тобто половина солдатів просто не має необхідних засобів, аби надати першу медичну допомогу. Що стосується наповнення аптечок, з цим також біда: державні посадовці прямо кажуть, що ми "не США, не Ізраїль і не Британія" – у нас немає грошей на таку базову річ, як турнікет, потрібно користуватися застарілими джгутами.

На щастя, процес реформації аптечок, а крім того, консультації з волонтерами й військовими розпочалися доволі оперативно. Згодом у серпні 2017 року Міністерство охорони здоров'я України оголосило про намір впровадити стандарти НАТО в складі індивідуальних військових аптечок та медичних наплічників. Було розроблено проєкт наказу, який враховував міжнародні стандарти та бойовий досвід у зоні АТО.

Як часто буває, те, що першочергово планували використовувати у військовій справі, вплинуло на життя цивільних. Наповнення аптечок, які повинні бути у кожному домі, машині та підприємстві, зазнало змін у позитивний бік.

Водночас сказати, що 24 лютого 2022 року ми зустріли ворога з на всі 100% вирішеним питанням стосовно аптечок – не можна аж ніяк. Не так давно, у серпні 2023-го, МОЗ змінювало склад індивідуальних аптечок: замість ципрофлоксацину – моксифлоксацин або левофлоксацин. До того ж уряд оголошував про інші важливі ініціативи в цій галузі.

Були й скандали, звільнення та резонансні розслідування журналістів щодо неякісно укомплектованих китайських аптечок – про них розповімо детальніше трохи згодом. А поки все-таки констатуємо очевидне: хоч абсолютно всі проблеми вирішити не вдалося до 24 лютого, значний прогрес, який зробила Україна, не варто заперечувати або знецінювати. І це засвідчують цифри, які ми вивели на основі аналізу тендерів на Prozorro.

Статистика підтверджує, що закупівлі аптечок поступово збільшувалися упродовж останніх років. Якщо у 2016 році, відповідно до наших даних, держава витратила на них близько 12 мільйонів, то уже у 2024-му цей показник досягнув рекордних майже 77 мільйонів.

Вкотре акцентуємо, що йдеться саме про дані на Prozorro, опираючись на які не варто рахувати точну кількість засобів, які є в солдатів та цивільних: значну частину аптечок Україна не закуповувала, адже їх передавали благодійники. Однак простежити певну тенденцію можна – це ми й намагаємось зробити.

За три роки з початку повномасштабного вторгнення Україна витратила через Prozorro на аптечки 165 мільйонів гривень. Йдеться про чотири з половиною тисячі тендерів. Абсолютна більшість закупівель пройшли успішно: із 4 524 тендерів лише 145 виявилися неуспішними (не відбулись або були скасовані), що становить приблизно 3,2% від загальної кількості. Це означає, що на кожен неуспішний тендер припадає в середньому 30 успішних.

Є і не дуже хороша новина: динаміка конкуренції в державних закупівлях аптечок за останнє десятиліття демонструє тривожну тенденцію до зниження конкурентності торгів. Зокрема, середня кількість учасників у конкурентних лотах зменшилася з 1,74 у 2019 році до 1,09 у 2022 році, що свідчить про майже повну відсутність конкуренції.

Паралельно різко зросла частка неконкурентних лотів: якщо у 2019 році вона становила 56,35%, то у 2022 році – вже 92,94%. Це означає, що переважна більшість закупівель проводилася без реального змагання між постачальниками. Хоча й у 2023 та 2024 роках спостерігається незначне покращення показників, рівень конкуренції залишається низьким.

Така ситуація не лише погано звучить у теорії, а й має негативні наслідки на практиці: відсутність змагання між постачальниками унеможливлює прогрес.

Ситуація з турнікетами: чому вони важливі

Нещодавно 24 Канал спілкувався щодо турнікетів з бойовим медиком Олегом Білим, який, з-поміж іншого, проводить тренінги з домедичної допомоги для військових. Він поділився, що турнікет допоміг врятувати життя 9-річному хлопчику, який постраждав внаслідок російського удару по Чернігову.

Серед постраждалих (після атаки на Чернігів – 24 Канал) був 9-річний хлопчик, до якого швидко прибігла пані. Вона нещодавно закінчила курси з тактичної медицини та мала з собою турнікет, яким ми комплектуємо аптечки. Саме завдяки її знанням та швидкості реакції вдалося врятувати життя дитині.

Це лише одна з мільйонів історій, коли завдяки турнікету вдалося зберегти життя людині. І зараз навряд чи хтось буде сперечатися, що джгути Есмарха мають більше переваг, аніж турнікети: щонайменше, їх неможливо накласти однією рукою; крім того, є ризик, що вони можуть порватися.

Очевидно, це розуміли й в Міноборони на початку російської агресії у 2014 році. Але тоді, як ми уже зазначали, виправдовували відсутність закупівель турнікетів у потрібних об'ємах тим, що ми "не США, не Ізраїль, і не Британія", – себто у нас немає грошей.

Наразі ситуація з турнікетами кардинально краща, аніж 10 років тому. Чималий пласт закупівель усе ще на волонтерах, однак видно зусилля держави. До того ж до великої кількості цивільних людей прийшло усвідомлення, що необхідно пройти курси домедичної допомоги та придбати якісний турнікет собі в домашню аптечку.

За нашими даними, від початку широкомасштабної війни за три роки держава витратила на турнікети через Prozorro майже 115 мільйонів гривень, що становить близько тисячі тендерів. Більшість із них пройшли успішно, і лише незначний відсоток закупівель не відбувся або був скасований.

Цікаво проаналізувати, які регіони оголошували найбільше тендерів на придбання турнікетів, а які – суттєво менше.

Аналіз показує, що найбільші закупівлі турнікетів через Prozorro здійснили столиця та Львівська область – з показниками 22,5 та 20 мільйонів гривень відповідно.

Середній рівень витрат спостерігається в таких областях, як Дніпропетровська (4,6 мільйона гривень), Одеська (3,7 мільйона) та Полтавська (3 мільйони). Ці регіони мають значне населення та розвинену інфраструктуру, що може пояснювати відповідні обсяги фінансування.

Найменші суми витрат, як виглядає, – у Херсонській (56 тисяч гривень), Донецькій (224 тисячі гривень) та Миколаївській (140 тисяч гривень) областях.

На частині відповідних регіонів тривають активні бойові дії, кількість населення постійно скорочується, що й пояснює, з одного боку, низькі витрати. З іншого боку, далеко не завжди турнікети потрапляють до військових та цивільних структур завдяки Prozorro – не варто забувати про гуманітарну допомогу та благодійників.

Проблеми, які все ніяк не зникнуть

На початку матеріалу ми згадували, що 50% військових станом на 2015 рік не мали аптечок. Наразі хотілося б вірити, що військо на 100% забезпечене аптечками, і над цим начебто сумлінно працює командування Медичних сил ЗСУ, але є нюанс. Журналісти Суспільного у 2023 році зазначали, що часто військовим привозять неякісні медичні засоби: наприклад, замість турнікетів – джгути, які швидко рвуться. А на папері, звісно, все було "гаразд".

Загалом, неодноразово на публічний загал виринала проблема з неякісними аптечками та турнікетами. Так, підприємиця, членкиня Ради Women's Aid International Яна Матвійчук влітку 2023 року розповідала, що держава закупила замість нормальних турнікетів, які б рятували життя бійцям, китайську підробку.

Отримані турнікети були передані на офіційний тест, який показав, що вони не тримають компресійний тиск протягом двох годин. Командування Медичних сил Збройних Сил України повідомило, що інформація про несправність турнікетів не є правдивою: відомство суперечить результатам офіційного випробування,
– йшлося в матеріалі.

За словами Матвійчук, окрім неякісних турнікетів, солдатам передали інші неякісні засоби в складі аптечок. Скажімо, у комплектації аптечки було вказано, що в наборі є хімічний кровоспинний бинт, але насправді туди додали китайську спресовану марлю.

Попри всі зусилля, схоже, до кінця всі питання з турнікетами не вдалося вирішити.

Зовсім нещодавно, декілька тижнів тому, мережу облетіла звістка від Департаменту охорони здоров'я Міноборони, який підготував проєкт наказу про допуск лише тих турнікетів, які були схвалені американським Комітетом бойової травми. Ініціативу розкритикували українські виробники, які справедливо акцентували: жоден з українських турнікетів, навіть якщо він якісний та використовується на фронті, не сертифікований у США.

Отже, що ми врешті-решт маємо? Немає сумніву, що аптечки важливі, турнікети зокрема – і для військових, і для цивільних. Видно, що держава з кожним роком виділяє на це більше коштів, але неоціненну ношу продовжують нести волонтери. Проблеми з аптечками та турнікетами все ще існують і не зникають, хоча їх нібито стає менше: якщо порівнювати із ситуацією у 2014 році, то принаймні немає відчуття повного провалу.

Можна ще довго підбивати підсумки та говорити очевидне, однак найголовніше зрозуміло саме собою – нестача якісних аптечок та турнікетів вартуватиме Україні життя сотень і тисяч людей.