Вчені зробили шокувальне відкриття там, де, за Біблією, Мойсей розділив Червоне море

Науковці досліджували глибини за допомогою дистанційно керованого підводного апарату.

Вчені, які досліджують глибини Червоного моря, виявили на морському дні природні пастки смерті.

Про це пише Daily Mail.

Вони знайшли соляні басейни на глибині майже 1200 м під поверхнею Акабської затоки, які в 10 разів солоніші за звичайну морську воду, а нестача кисню, по суті, вбиває все живе, що потрапляє всередину.

Дослідники припускають, що ці екстремальні умови імітують суворі умови ранньої Землі, особливо в глибоководній частині моря, де, можливо, вперше зародилося життя.

Соляні басейни – рідкісне явище, лише близько 40 було виявлено в Червоному морі, Середземному морі та нещодавно названій Американській затоці.

Команда зазначила, що басейни також діють як геологічні капсули, зберігаючи записи про минуле Акабської затоки завдяки непорушеним відкладенням.

Вони зможуть побачити інформацію про цунамі, повені та землетруси в регіоні, що сталися тисячі років тому.

Соляні басейни були знайдені в регіоні Червоного моря, де, як вважається, Мойсей розсікав води, ведучи ізраїльтян до Землі Обітованої.

"Розсільні басейни NEOM, як ми їх називаємо, розширюють відомий географічний діапазон розсільних басейнів Червоного моря і являють собою унікальне середовище для збереження осадових сигналів регіональних кліматичних і тектонічних подій", - зазначають дослідники.

Акабська затока вважається загадковою через свої унікальні геологічні особливості, зокрема екстремальні глибини, вулканічну активність і незвичайні коливання температури на глибині.

Це витягнута смуга Червоного моря, що відокремлює єгипетський Синай від Саудівської Аравії, і деякі експерти вважають, що саме тут Мойсей розділив води, ведучи ізраїльтян до Землі Обітованої.

Це пояснюється тим, що Акабська затока глибша і ширша, ніж інші регіони Червоного моря, що може співпадати з історією Мойсея в Книзі Виходу.

Біблія також розповідає про те, як ізраїльтяни подорожували пустелею, перш ніж дістатися моря, і деякі маршрути поблизу Акаби можуть відповідати цьому опису.

Але вчені з Університету Маямі розкрили ще одну загадку, досліджуючи глибини за допомогою дистанційно керованого підводного апарату (ROV) протягом шести тижнів.

Професор Сем Перкіс сказав: "Нам дуже пощастило. Відкриття відбулося в останні п'ять хвилин десятигодинного занурення ROV, які ми могли присвятити цьому проєкту".

У ці останні хвилини ROV помітив "пустельне морське дно, густо затягнуте мулом", що привело дослідників до соляних басейнів.

Оскільки цей розсіл дуже щільний, він розташований на дні океану і не може легко змішуватися з навколишньою солоною водою.

У місцях, де солона вода піднімається з-під землі, "соляні басейни" можуть утворювати дивні підводні озера та ставки.

У той час як більшість форм життя гине, щойно потрапляє всередину, вчені помітили, що екстремофільні прокаріоти процвітають. Це одноклітинні організми, які живуть в екстремальних умовах, таких як висока температура, тиск, солоність, кислотність або радіація.

Команда також знайшла сульфатвідновлювальні бактерії, які перетворюють сульфат на енергію. Вчені виявили, що ці бактерії настільки знизили рівень сульфатів в Акабській затоці, що співвідношення сульфатів до хлоридів у ропі є найнижчим, коли-небудь зафіксованим у цій місцевості. Це означає, що бактерії відіграють важливу роль у зміні хімічного складу води.

Хоча більшість істот не можуть жити в басейнах, багато з них затримуються біля них, оскільки бактерії створюють для них джерела їжі. Команда помітила неподалік вугрів, креветок і молюсків. Команда також вважає, що басейни можуть містити підказки про життя на інших планетах, про що вони розповіли в дослідженні.

Пуркіс розповів Live Science: "Наше нинішнє розуміння полягає в тому, що життя зародилося на Землі в морських глибинах, майже напевно в аноксидних – без кисню – умовах.

Глибоководні соляні басейни є чудовим аналогом ранньої Землі, і, попри відсутність кисню та гіперсолоність, вони кишать багатим співтовариством так званих "екстремофільних" мікробів.

"Вивчення цієї спільноти, таким чином, дозволяє зазирнути в умови, в яких життя вперше з'явилося на нашій планеті, і може допомогти у пошуках життя в інших "водних світах" у нашій Сонячній системі та за її межами".

Команда взяла зразки керна з басейнів, які представляли собою "безпрецедентний рекорд минулих опадів у цьому регіоні, що тягнеться понад 1 000 років, а також записи про землетруси і цунамі", - сказав Пуркіс.

Отримані дані намалювали картину погодних явищ за останні 1 000 років, показавши, що великі дощові повені "відбуваються приблизно раз на 25 років, а цунамі – приблизно раз на 100 років".