Вибори в Німеччині 2025: як вплинуть на долю Європи та України й хто стане новим канцлером

23 лютого у Німеччині відбудуться вибори до парламенту країни – Бундестагу. Даруйте за журналістський штамп, але вони як важливі, так і визначальні. Не лише для Німеччини, але й для українського спротиву та безпеки всієї Європи. 24 Канал розлого пояснює чому саме.

Чому Німеччина йде на вибори та в чому полягає провал Шольца

Ці дострокові вибори (відбудуться на 7 місяців раніше визначеного терміну), їх було призначено після розвалу так званої "коаліції світлофора" (за кольорами партій) у складі соціал-демократів (СДПН), зелених (Союз 90/Зелені) та "Вільних демократів" (ВДП). Очолював коаліцію канцлер Олаф Шольц, який представляє СДПН.

На час канцлерства Шольца припали великі випробування, з якими він не впорався:

• це і вихід Німеччини з ковідного карантину і не вихід з економічної кризи;
• і російське вторгнення в Україну з різкою відмовою від російського газу, який забезпечував 55% німецької економіки;
• і розкол німецького суспільства, чітко зафіксований за результатами земельних виборів, де партії влади зазнали фіаско, натомість непогані результати отримали ультраправі та ультраліві популісти ("Альтернатива для Німеччини" та "Союз Сари Вагенкнехт" відповідно).

Хоча формальним приводом до розпаду "світлофорної коаліції" стала незгода на запропоноване Шольцом скасування механізму так званого "боргового гальма", що забороняє Німеччині мати понад 0,35% ВВП, справжні причини значно глибші. Вони полягають у відсутності стратегічного бачення в уряду для подолання численних криз, які разом із нерішучістю канцлера Шольца, як політика, підписали коаліції невтішний вирок.

Олаф Шольц / Фото AP

Хто лідирує і має найбільше шансів: опитування в Німеччині

Вибори традиційно є найкращим засобом для перезавантаження системи, а оскільки в Німеччині немає наразі воєнного стану, то їм нічого не заважає.

Диспозиція за кілька днів до волевиявлення німців зрозуміла і практично повторює з незначною різницею те, як німці голосували в травні 2024 року на виборах до Європарламенту.

Відповідно до соціології, зокрема, опитування інституту дослідження громадської думки YouGov, зробленого на замовлення видання Die Welt:

• лідерство з 27% утримує Християнсько-демократичний союз (ХДС), що традиційно йде блоком з баварськими однодумцями ХСС;
• на другому місці – ультраправа "Альтернатива для Німеччини" (20%);
• треті – Соціал-демократична партія канцлера Олафа Шольца (17%);
• четверті – "Зелені" з 12%;
• п’яті – Ліва партія (9%);
• шості – "Союз Сари Вагенкнехт" (5%);
• сьомі – "Вільна демократична партія" (4%).

Нагадаємо, що для потрапляння до Бундестагу потрібні 5%. З огляду на це "Вільним демократам" не завадило б десь здобути ще 1%, адже на них покладають великі надії для конструювання майбутньої коаліції.

Останні опитування в Німеччині / Інфографіка Die Welt

Як Фрідріх Мерц відбирає в ультраправих електорат

Зазначимо, що є й інші опитування, дані яких відрізняються від того, що дає YouGov. Утім, спільним для всіх опитувань є лідерство християнських демократів. Вони у 2025 році провернули хитрий маневр – головною темою кампанії після серії терактів у Німеччині, виконавцями яких стали мігранти-мусульмани, стало питання посилення контролю за нелегальною міграцією та введення більш жорстких заходів та покарань.

• Це та тема, на якій традиційно "пасеться" ультраправа "Альтернатива", але це також і важливе місце в оновленій політиці ХДС. Тому ці дві партії ситуативно об'єдналися для голосування в Бундестазі. Блокування ультраправими класичної партії викликало шок у Німеччині, адже там існує неписане правило "санітарного кордону" чи "брандмауера", що не дозволяє мати спільні справи з ультраправими.
• ХДС Мерца це правило порушив і викликав на себе чимало критики – внаслідок цього рейтинги політсили дещо просіли (але не за всіма опитуваннями). Натомість вони просіли й у самої "Альтернативи", бо ХДС влізла в її електоральне поле і показала, що може там бути ефективною.

Зверніть увагу! У січні 2025 року темпи продажів автомобілів Ілона Маска компанії Tesla впали в Німеччині на 60%. За дивним збігом, приблизно стільки ж німців (65%) виступають за збереження в країні тактики "санітарного кордону", тобто табу на політичні союзи з ультраправими.

Детально про бойкот Tesla в Європі – читайте в матеріалі Лева Шевченка.

Отже, Мерц ризикнув – проти ультраправих на вулиці вийшли сотні тисяч німців і доля хейту дісталася й ХДС, – але сформував реальність, в якій має потенціал стати "головним борцем з мігрантами" і "захисником німців". При цьому матиме реальні шанси ці рішення втілити в життя. На відміну від "Альтернативи", адже правило "санітарного кордону" для неї залишиться і до коаліції її точно не покличуть.

Вайдель і Мерц під час дебатів / Фото Michael Kappeler / DPA

Це чітко дав зрозуміти й сам Мерц, який буквально розніс Вайдель на останніх перед виборами дебатах. Лідерка ультраправих, яка традиційно для німецької політики є нехаризматичною та відверто в'ялою, але розумною апаратницею (такими були Меркель і Шольц), була буквально розбита та принижена яскравими атаками Мерца, для якого така манера завжди була "фішкою".

Саме ця риса завадила колись Мерцу в боротьбі за лідерство з Меркель на початку 2000-х, але нині він повертає старі борги. Що ж до Вайдель, то її приниження бачили її прихильники й це безперечно вплине на результат виборів.

Як безумовно вплине на всіх інших відмова Вайдель під час дебатів засудити слова почесного голови АдН і свого вчителя Александра Гауланда про те, що Гітлер був лише незначним пташиним послідом в історії Німеччини, а не найбільшою трагедією.

На думку телеглядачів (опитування від Forsa), на дебатах 16 лютого 2025 року, які пройшли на каналах RTL і n-tv, переміг Мерц (32%), срібло в Шольца (25%), натомість Вайдель отримала лише 18%, скільки ж і лідер "зелених" Габек.

Нагадаємо, що ХДС/ХСС – це правоцентристи та консерватори. З акцентом на останньому. Але так було не завжди – попередня ітерація ХДС/ХСС, яку очолювала Ангела Меркель, була більше центристами й навіть подекуди хилилася вліво (подекуди аж до обіймів Путіна), але нині політсила провела очищення та повернулася до базових налаштувань.

Дякувати за це треба новому лідеру ХДС Фрідріху Мерцу. Про нього 24 Канал писав окремо й детально.

Сам гер Мерц з вірогідністю в 99% стане новим канцлером. Питанням є лише варіанти нової коаліції, адже заявленої переваги для створення монобільшості буде вочевидь замало. Але в Німеччині з таким форматом звикли працювати, і великих сумнівів, що нову коаліцію (можливо, навіть за участі СДПН) буде створено, не має. То які ж тоді проблеми?

Зовнішнє втручання: чи може Америка завадити Мерцу

А проблеми є. Їхнє ім'я – Сполучені Штати Америки, точніше – нове керівництво найпотужнішої держави світу в особі президента Трампа та його правої руки Ілона Маска. Нині вони активно реалізують план втручання у німецькі вибори.

Ілон Маск прямо втручається у німецькі вибори:

Для цього Маск не лише розчохлив свою зброю масового ураження – хвалебні пости на адресу ультраправих, але навіть записав інтерв'ю в стилі "тепла ванна" зі співголовою АдН Алісою Вайдель та взяв участь у партійному з'їзді "Альтернативи".

При цьому "АдН" – це ідеологічно антиамериканська партія, також вона виступала й проти Маска та його заводів у Німеччині, але кого це нині турбує.

Останній просив делегатів "зіганути" (через проблеми зі зв'язком, що вже іронічно, сказав: "Ви мене чуєте? Якщо так, то підніміть руку чи щось типу того", – після чого почав сміятись), а ще подарував декілька дуже ефектних фото з алюзіями як на "Великого брата", так і на ідеологічного попередника всього цього паноптикуму.

Маск під час мітингу партії AfD / AFP

На вершині цього айсбергу зради засідає віцепрезидент США Джей Ді Венс. 14 лютого 2025 року він з трибуни Мюнхенської безпекової конференції прочитав Європі лекцію про демократію, суть якої полягала в образі на те, що європейці не дають розправити крила ультраправим.

У випадку Німеччини – латентним неонацистам, які люблять Путіна, а тому в США та Європи непереборний ціннісний конфлікт.

На довершення до всього пан Венс показово проігнорував зустріч із чинним канцлером Шольцом і не менш показово зустрівся зі співочільницею "Альтернативи" Алісою Вайдель. За іронією долі менш як десять років тому Венс сам писав у тоді ще твітері про небезпеку ультраправих і називав Дональда Трампа "американським Гітлером". Нині ж все це чомусь забуте.

Намір американців зрозумілий: вони хочуть отримати в основній країні ЄС зрозумілу та лояльну до себе владу або хоча б мати політсилу, що отримає "золоту акцію" чи зможе створити блокувальну меншість, щоб паралізувати коаліцію. Для цього США намагаються діяти у традиційний для Трампа спосіб – агресивно ламати через коліно і не думати про наслідки.

Тому вже зараз майбутньому канцлеру Німеччини слід готуватися до атак від американських можновладців у приблизно такому ж стилі, що й нинішняінформаційна атака на українського президента. З огляду на це ціна майбутніх виборів зростає в прогресії.

Чому вибори в Німеччині такі важливі для України та Європи

Німеччина, попри те, що переживає важку економічну кризу, залишається локомотивом ЄС і його чи не головною силою (саме ФРН найбільше в Європі допомагає Україні у війні, а Шольц все ж довів витрати ФРН на оборону до 2%). Та біда в тому, що традиційна для німецької бюрократії млявість, уособленням якої став Олаф Шольц (це не його провина, життя готувало його для роботи в мирні часи, нині він просто не зміг перебудуватися), не дозволяє Німеччині, а від того й усій Європі діяти проактивно.

Новий канцлер – більш рішучий та харизматичний. Мерц має потенціал суттєво змінити ситуацію і переломити хід подій. Від нього чекають лідерства в питанні збільшення допомоги Україні (зняття табу з тих самих нещасних "таурусів", посилення санкцій та конфіскацію російських активів). А також збільшення фінансування безпекового сектору ЄС та більш рішучих дій по стримуванню Росії, зокрема, на Балтиці.

• Також Мерц обіцяє відмовитись від табу імені Шольца на запрошення України до НАТО та може посприяти швидкій інтеграції України до ЄС.
• Також Мерц неодноразово заявляв, що мирні переговори можливі лише за участі України та справедливого урахування її позиції. Він засудив сепаратні переговори США та Росії й вважає, що ЄС має отримати місце за столом переговорів і виступити гарантом майбутнього врегулювання (але не конкретизує, як саме).

Найголовніше ж очікування від нового канцлера – це спільний погляд з іншими лідерами субконтиненту на безпеку Європи, жорсткіша відповідь Росії та більш рішуча відповідь на рейдерство США. Все це можливо лише за умов консолідації. Саме її відсутність нівелювала всі попередні ініціативи президента Франції Макрона та британського прем'єра Стармера.

Натомість потужний голос Німеччини має додати цьому хору порядку та сили. Що особливо важливо на тлі зради США та сепаратних переговорів американців з росіянами. Адже це фактично розколює НАТО і ставить на загал питання переформатування Альянсу в суто європейський оборонний союз, адже довіряти "цинічним баригам" зі США більше не має сенсу.