/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F53%2F98ab60574ccc1dfe341138679a4782c9.jpg)
Зірки в ранньому Всесвіті народжувалися в "пухнастих" космічних ковдрах: що з'ясували вчені
Дослідження дало змогу з'ясувати, яким чином виникали найбільш ранні зірки, не заглядаючи в надто далекий космос.
Коли справа доходить до дитячих ковдр, чим пухнастіша, тим краще, і астрономи виявили, що деякі зірки-немовлята в ранньому Всесвіті також віддавали перевагу "пухнастим" пренатальним коконам. Дослідження опубліковано в The Astrophysical Journal, пише Space.
У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Усі зірки народжуються в молекулярних газових хмарах, частини яких стискаються під дією гравітації. Ці хмари можуть простягатися на сотні світлових років і в них утворюються тисячі зірок. Зірки-немовлята називаються протозірками, яким потрібен час для набору маси і перетворення на звичайну зірку. Хоча астрономи добре знають, як народжуються зірки в сучасному Всесвіті, все ж залишається загадкою як вони формувалися в ранньому космосі. Як уже писав Фокус, іноді зірки не тільки існують у парах, а й можуть харчуватися одна одною, що змінює їхню подальшу долю.
За словами автором дослідження, у ранньому Всесвіті було багато водню та гелію, і мало важких хімічних елементів, які астрономи називають металами. У Чумацькому Шляху молекулярні хмари, в яких народжуються зірки, мають ниткоподібну структуру, яка розпадається, утворюючи ядро, схоже на "зоряне яйце". Воно втягує більше газу і пилу з більш великої молекулярної хмари, поки зірка "не вилупиться".
Але астрономи не можуть зазирнути в минуле і вивчити утворення зірок у ранньому Всесвіті, а тому використовують для цього ближчі до нас галактики, де існують схожі умови. Наприклад, такі умови можна знайти в галактиці-супутнику Чумацького Шляху під назвою Мала Магелланова Хмара, що розташована на відстані 200 000 світлових років від нас. У цій галактиці також мало важких хімічних елементів. Як уже писав Фокус, астрономи вважають, що ще в одному супутнику Чумацького Шляху під назвою Велика Магелланова Хмара, а саме в центрі цієї галактики, знаходиться велика чорна діра. Це незвично, адже вважається, що такі чорні діри знаходяться лише у великих, а не карликових галактиках.
Автори дослідження використовували радіотелескоп ALMA для вивчення умов, в яких утворилися перші зірки у Всесвіті, спостерігаючи за сусідньою галактикою. Астрономи вивчили 17 молекулярних хмар, і кожна з них містила зірки, що зростали, з масою у 20 разів більшою, ніж у Сонця. Вчені виявили, що приблизно 60% молекулярних хмар мали ниткоподібну структуру завширшки близько 0,3 світлових років, але решта 40% мали "пухнасту" форму.
Астрономи з'ясували, що температура всередині ниткоподібних молекулярних хмар була вищою, ніж у пухнастих молекулярних хмар. Вчені вважають, що ця різниця в температурі, ймовірно, пов'язана з їхнім віком. Коли температура висока, хмари менш турбулентні, але в міру охолодження хмари стають більш хаотичними, що призводить до появи пухнастої форми.
Це впливає на появу нових зірок, оскільки ниткоподібні хмари з більшою ймовірністю розпадаються, утворюючи маломасивні зірки, такі як Сонце. Але, якщо хмара стає пухнастою, то їй складно розпастися і створити маломасивні зірки.
За словами вчених, достатній запас важких хімічних елементів має вирішальне значення для підтримання ниткоподібної структури і може відігравати важливу роль у формуванні планетних систем.
Як уже писав Фокус, Ілон Маск рекомендує знищити МКС якомога швидше. Власник компанії SpaceX вважає, що Міжнародна космічна станція вже виконала своє завдання і від неї вже мало користі.