5 запитань про майбутні вибори в Німеччині і за кого «вболівати» українцям

23 лютого у Німеччині відбудуться вибори до парламенту. Від їхніх результатів залежатиме, хто стане новим канцлером Німеччини та якою буде зовнішня політика країни.

Щоб отримати місця в німецькому Бундестазі, партія має набрати понад 5% голосів виборців або отримати щонайменше три прямі мандати в окремих виборчих округах. Коротко про - про важливі деталі майбутнього плебісциту.

Чому ці вибори дострокові

Спочатку вибори до парламенту мали відбутися восени 2025 року. Але у правлячій коаліції виникла криза, і 16 грудня 2024 року парламент виніс вотум недовіри уряду Олафа Шольца. 27 грудня президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр на прохання канцлера Олафа Шольца розпустив 20-й склад Бундестагу та призначив дострокові парламентські вибори на 23 лютого 2025 року.

Головні учасники виборів

Основними учасниками виборчих перегонів зараз є кілька партій. Союз ХДС/ХСС, праворадикальна "Альтернатива для Німеччини", Соціал-демократична партія чинного канцлера Олафа Шольца, «Зелені», "Ліва партія", "Союз Сари Вагенкнехт" та Вільна демократична партія.

Хто може стати наступним канцлером ФРН

Усі шість партій висунули своїх кандидатів. Від блоку ХДС/ХСС балотується Фрідріх Мерц. Він був депутатом Бундестагу з 1994 року, але у 2009 році не став переобиратися через розбіжності з Ангелою Меркель. У 2021 році, після того як Меркель відмовилася брати участь у виборах, він знову пішов до Бундестагу. Мерц вважається економічно ліберальним та соціально-консервативним політиком. За даними опитувань, він має найбільше шансів стати новим бундесканцлером.

Партія "Альтернатива для Німеччини" обрала кандидатом на посаду канцлера свого голови Алісу Вайдель. Але оскільки ця партія в деяких регіонах класифікується Федеральним відомством з охорони конституції Німеччини як правоекстремістська, то вона не має шансів потрапити в уряд, оскільки всі інші партії відмовляються від створення коаліції з нею.

Кандидатом від Соціал-демократичної партії став чинний канцлер Олаф Шольц, який належить до консервативного крила партії. Згідно з опитуваннями, у нього мало шансів стати канцлером.

"Зелені" висунули своїм кандидатом співголову партії Роберта Хабека. У чинному уряді він обіймає посаду віцеканцлера. У своїй партії Хабек вважається досить прагматичним прихильником екологічних змін в економіці та суспільстві. Згідно з останніми опитуваннями, його шанси стати канцлером невеликі.

Головними кандидатами від «Лівих» виступають Ян ван Акен та Хайді Райхінек. «Ліва партія» дотримується антифашистсько-соціалістичних поглядів. Опитування свідчать, що партія перебуває на межі п'яти відсотків.

Сара Вагенкнехт висувається на посаду канцлера від партії, яка носить її ім'я: "Союз Сари Вагенкнехт". Дотримується лівих та націоналістичних поглядів. Згідно з опитуваннями, BSW цілком може пройти до Бундестагу, але шансів стати канцлером у неї немає жодних.

Колишній міністр фінансів Крістіан Лінднер бере участь у політичних перегонах як головний кандидат від Вільної демократичної партії. Він був міністром фінансів в уряді канцлера Шольца, допоки його відставка не стала причиною нових виборів. Лінднер вважається економічно ліберальним політиком, але, згідно з опитуваннями, його партія може не потрапити до бундестагу через п'ятивідсотковий бар'єр.

Чого чекати Україні

Головним претендентом на посаду нового канцлера ФРН вважається лідер ХДС Фрідріх Мерц. Він переконаний прихильник України та її підтримки. «Українського президента було демократично легітимізовано, а російський президент залишається при владі шляхом фіктивних виборів. Ми на боці демократії. Ми на боці України. Тільки з цією ясністю можна закінчити цю жахливу війну», - повідомив він у соцмережах.

Мерц також виступає проти спроб Дональда Трампа змусити Україну до фактичної капітуляції. Він також виступав за надання Україні німецьких крилатих ракет «Таурус».

Що підказують опитування та рейтинги

Як свідчить опитування Інституту дослідження громадської думки YouGov, зробленого на замовлення видання Die Welt, лідерство з 27% утримує ХДС/ХСС. На другому місці – ультраправа "Альтернатива для Німеччини" (20%), Соціал-демократична партія канцлера Олафа Шольца може отримати 17%. "Зелені" – 12%. "Ліва партія" може отримати 9% від підтримки виборців. "Союз Сари Вагенкнехт" – 5%, а "Вільна демократична партія" – 4%.