Невразливі дрони, роботи, лазери: які технології змінять війну в Україні у 2025 році

З 24 лютого 2025 року починається четвертий рік повномасштабної війни в Україні, яка вже кілька разів перевернула уявлення світу про бойові дії, породивши нові військові технології. Фокус задумався про те, як вони зможуть змінити ситуацію в найближчі місяці.

Дрони на оптоволокні

Нова військова технологія вкотре перевернула війну в Україні у 2024 році. Дрони-камікадзе типу FPV (First person view — вид від першої особи, — ред.) у багатьох випадках придушуються засобами радіоелектронної боротьби, якими обидві сторони захищають важливі об'єкти. Коли дані передаються по оптоволокну, то БПЛА стає невразливим для придушення. Складність у тому, щоб кабель рівномірно розмотувався, не рвався і не заважав коптеру летіти до цілі. Ці проблеми інженерам вдалося вирішити за допомогою спеціальних котушок. Сьогодні оптоволоконні дрони в середньому пролітають 4-8 км, але деякі нестандартні котушки дають змогу подолати 11 км.

Від дронів на оптоволокні складно захиститися, детектори і перехоплювачі відео не допомагають, адже безпілотники не випромінюють жодних сигналів. Технологія, напевно, продовжить розвиватися у 2025 році, розробники намагатимуться зробити БПЛА витривалішими і далекобійнішими. Одночасно з цим військові шукатимуть засоби захисту. Командир 414 окремої бригади ударних безпілотних авіаційних систем "Птахи Мадяра" Роберт Бровді повідомив, що українці знайшли комплексне розв'язання проблеми: спершу спеціальні радари фіксують наближення відносно повільних коптерів, після чого до нього спрямовують дрон-перехоплювач, який за командою оператора вибухає поруч і знищує загрозу.

Ефективнішого способу боротьби з такою зброєю, за нашою інформацією, поки що немає, але 2025 року українські або російські фахівці цілком можуть знайти нові, а розробники БПЛА вживатимуть контрзаходів. Так розвиватиметься ще одне відгалуження "війни дронів".

Лейтенант ЗСУ з позивним "Алекс" упевнений, що дрони на оптоволокні не можуть повністю витіснити бездротові FPV з аналоговим радіозв'язком. Нехай вони працюють ефективніше, але й коштують набагато дорожче, тоді як одноразова зброя має бути дешевою.

"Це більше свого роду снайперська гвинтівка, яку застосовують заради 100%-го результату, яка зможе бити напевно ті цілі, які варті використання таких дорогих дронів, ганяти піхоту точно не їхнє завдання, розвивати потрібно все в сукупності", — зазначив військовий у своєму пості.

Наземні роботи замість піхоти

Українці активно роблять роботизовані машини, які покликані замінити людей на полі бою і скоротити втрати в живій силі. У 2024 році технології тільки почали розвиватися і поширюватися серед військових з обох сторін. Станом на березень 2024 року, на українській державній платформі Brave1 було зареєстровано близько 140 різних наземних роботизованих комплексів. Вони можуть закладати міни на шляху ворога, підриватися разом із цілями, вивозити поранених бійців з поля бою, доставляти боєприпаси, пригнічувати ворожі БПЛА засобами радіоелектронної боротьби або ж стріляти з різних видів зброї, наприклад, із кулеметів і гранатометів.

У жовтні 2024 року розробник серії наземних дронів Ratel Тарас Остапчук звернув увагу, що за півроку кількість такої техніки на фронті значно збільшилася, Сили оборони України застосовували її навіть у Курській області Росії. Самі росіяни теж сильно просунулися в цьому напрямку, показали багато цікавих прототипів, можливо, багато хто з них запустили в серійне виробництво.

"На мою особисту думку, слід очікувати більш технологічних роботів у плані зв'язку, збільшення часу роботи, уніфікації, і рух у напрямку штучного інтелекту", — підсумував Тарас Остапчук.

Широке впровадження наземних дронів призвело до того, що на початку лютого 2025 року міністр оборони України Рустем Умеров заявив про створення окремих підрозділів ЗСУ, що спеціалізуються на них. Слід очікувати: найближчими місяцями виробництво, постачання і застосування роботизованих комплексів збільшиться, а інженери пропонуватимуть і впроваджуватимуть нові технології, щоб зробити їх ще ефективнішими.

Лазерна зброя

16 грудня 2024 року командувач Силами безпілотних систем (СБС) Вадим Сухаревський у межах конференції "Європейська оборонна промисловість: перспективи співпраці з українською промисловістю" заявив, що Україна створила лазерну систему "Тризуб", здатну "збивати винищувачі". Він підкреслив, що лише кілька країн у світі мають зброю такого типу. Його слова викликали багато дискусій серед експертів.

В інтерв'ю "Радіо Свобода" Сухаревський додав, що "лазерні технології вже вражають на певній висоті певні об'єкти". За його словами, командування ЗСУ звернулося до розробників системи в пошуках рішення для боротьби з російськими БПЛА, зокрема з "Шахедами".

Джеймс Блек, помічник директора дослідницької групи з оборони і безпеки в RAND Europe, у коментарі Business Insider припустив, що Україна почала використовувати в бойових умовах високоенергетичні лазерні системи, нехай переважно в експериментальному порядку. На його думку, поки що лазерну зброю з низки причин важко використовувати і перевозити у великих масштабах. До того ж, проблематично об'єднати лазери з іншими системами ППО і військовими операціями.

Але український військовий аеророзвідник Олександр Карпюк у своєму нещодавньому дописі у Facebook висловився оптимістичніше. Він каже, що ще півроку тому дивився відео випробувань "Тризуба", і система вже тоді ефективно збивала Mavic і дрони літакового типу з відстані в кілька кілометрів. Довгий час по тому показники не влаштовували командувача, тому про неї не говорили публічно. Варто очікувати, що найближчим часом технологію застосовуватимуть і вдосконалюватимуть.

"Якщо Сухаревський про це почав говорити в інтерв'ю, значить, кошти змогли доопрацювати до рівня, який уже можна розміщувати для тестової бойової роботи", — вважає Олександр.

Ця технологія може змінити розстановку сил на війні, якщо Україна повноцінно її освоїть і почне застосовувати для захисту від дронів або літаків. Постріл лазером коштує набагато дешевше за ракету і навіть за боєприпас для зенітної гармати, тому розгортання таких систем помітно знизить середню вартість ураження цілей і дасть змогу берегти дефіцитні засоби ураження. Лазерну зброю не потрібно перезаряджати, як зенітно-ракетні комплекси, тому росіянам буде складніше перевантажити українську систему ППО.

З іншого боку, технологія не здатна вирішити всі проблеми протиповітряної оборони, адже має низку обмежень, перше з яких — це погодні умови. Дощ або туман значно знижує ефективність променя.

Зенітні дрони

Розвідувальні БПЛА Росії завжди доставляли Україні багато проблем, але особливо актуальними вони стали 2024 року, коли безпілотні літаки "Орлан", Supercam і Zala навчилися долати "завісу" РЄБ працювати в глибокому тилу, наводячи ракети і "Ланцети" на важливі об'єкти. У відповідь на це українські військові навчилися збивати їх так званими "зенітними" дронами. Спочатку це були модернізовані коптери, потім з'явилися і БПЛА літакового типу, сконструйовані для повітряного перехоплення. Це вже масштабне явище на багатьох ділянках фронту, інженери експериментують із технологіями наведення і ураження цілей у повітрі, пробують різні методи.

Потенційною ціллю для дронів-перехоплювачів стали також ударні безпілотники "Шахед" і "Герань". Спеціально для їхнього знищення в Україні розробляють моделі Sting, "Ватра" та інші, але поки що їх масово не застосовують. Український військовий, співзасновник Центру підтримки аеророзвідки Ігор Луценко в грудні заявив, що у 2025 році ЗСУ можуть отримати дрони-перехоплювачі для боротьби з "Шахедами".

"Ми за крок до того, щоб "Шахеди" нарешті почали падати від наших дронів", — повідомив він.