Відновлення критичної інфраструктури: нестача грошей, «совок», корупція і плутанина

Критична інфраструктура України — основна мета атак РФ. Розрахунок зрозумілий: немає інфраструктури — немає економіки. Росія її систематично руйнує. Україна ж разом із міжнародними партнерами змушена безупинно цю інфраструктуру відновлювати. Крім обстрілів, процес відновлення наражається на низку перешкод, яких не має бути в принципі.

Рада бізнес-омбудсмена (РБО) систематизувала проблеми, з якими стикається бізнес, що працює в сфері відновлення критичної інфраструктури (далі — КІ), і представила результати дослідження, а також свої рекомендації під красномовним слоганом «Стратегія замість імпровізації».

«Ми пропонуємо уряду України та стейкхолдерам об'єднати зусилля і спрямувати їх на якнайшвидше усунення перешкод для успішної реалізації проєктів відновлення», — наголошує бізнес-омбудсмен Роман Ващук.

У звіті Ради бізнес-омбудсмена виокремлено головні проблеми, які гальмують або зводять нанівець зусилля з відновлення критичної інфраструктури. Це: нестабільність фінансування, затримка виплат підрядникам, адміністративні бар'єри, складнощі в земельних питаннях, корупційні ризики в державних закупівлях, кадровий дефіцит і недосконале нормативне регулювання. У принципі, РБО наголошує на проблемах, відомих і зрозумілих усім, зокрема й тим, хто зобов'язаний їх вирішувати вдень і вночі.

Особливу увагу автори звіту РБО приділяють недостатній комунікації між державою і бізнесом. Відсутність чітких механізмів залучення приватного сектору призводить до ситуацій, коли компанії змушені працювати в умовах правової та фінансової невизначеності. Це не тільки знижує їхню мотивацію брати участь у відновленні, а й унеможливлює довгострокове стратегічне планування.

Або ж проблема, яка чекає на своє рішення ще з часів СРСР, — неефективне освоєння виділених ресурсів. Територіальні громади часто не здатні ефективно реалізовувати проєкти відновлення, що призводить до невикористання наданих їм коштів. Буває також, що затримується прийняття урядових рішень щодо використання міжнародних донорських коштів, і це значно ускладнює процес відновлення, зазначає РБО.

А ще відсутність чітких критеріїв відбору постачальників і дискримінаційні вимоги замовників часто сприяють лобіюванню «зручних» компаній, що впливає на якість і вартість робіт. Особливості здійснення публічних закупівель на період дії воєнного стану регулюються постановою КМУ і дозволяють укладати договори про закупівлю без застосування відкритих торгів і / або електронного каталогу для закупівлі товару. З одного боку, це мало б прискорити всі процеси відновлення КІ. З іншого — таке «пришвидшення» створює ризики зловживань і тиску на бізнес із боку правоохоронних органів — ставить приватні компанії в апріорі слабку правову позицію. Це позбавляє замовників можливості одержати оптимальне співвідношення ціни та якості, а також унеможливлює доступ нових компаній до ринку.

Нині левова частка закупівель здійснюється за участі лише одного підрядника. Так, за шість місяців 2024 року 85% тендерів із використанням електронної системи закупівель і 97% тендерів без її використання проведено з одним учасником.

Відсутність регулювання прямих закупівель і можливі юридичні ризики також утримують бізнес від участі у відновленні, підкреслює РБО. Зазначається також, що окремі експериментальні проєкти показують відсутність прозорості у витрачанні державних коштів.

РБО виокремлює ще одну вкрай важливу проблему — примус бізнесу до співробітництва. Формальна участь бізнесу у відновленні відбувається на добровільній основі та з використанням тендерних процедур, однак на практиці значний тиск із боку держави часто перетворює цю участь на «добровільно-примусову». Держава й місцева влада часто звертаються до компаній із запитом про участь у відновленні, але можливості відмовитися від такої пропозиції фактично немає. Бізнес, таким чином, змушують брати на себе фінансові й операційні ризики без належних гарантій. У результаті компанії залишаються сам на сам із проблемами, що виникають після виконання робіт, зокрема із затримкою платежів, складнощами з підписанням документів тощо. Держава досі не запропонувала ефективних механізмів захисту бізнесу від подібних ситуацій.

РБО рекомендує в найближчій перспективі впровадити чіткі правила з укладання і виконання контрактів, урегулювати питання амортизації джерел альтернативної енергетики, створити правову базу для забезпечення стійкого будівництва, модернізації та відновлення КІ, розробити міжнародні стандарти для договорів. Важливо спростити земельні процедури, впровадити національну базу цін на будівельні матеріали, а також створити механізми компенсації витрат у разі повторних руйнувань об'єктів через воєнні дії, наголошує Рада бізнес-омбудсмена.

Крім того, щоб підвищити ефективність тендерних процедур, пропонується створити реєстр перевірених підрядників, стандартизувати проєкти КІ й забезпечити участь іноземних компаній. Варто переглянути підходи до державних закупівель, уніфікувати з міжнародними стандартами, забезпечити їхню прозорість і конкурентність. Також рекомендовано створити координаційний центр для оперативного реагування на виклики в сфері захисту й відновлення КІ.

У довгостроковій перспективі слід розробити плани розвитку КІ із залученням приватного сектору, створити податкові й інвестиційні стимули для бізнесу, забезпечити довгострокове бюджетне планування й інтегрувати енергоефективні технології. Крім того, потрібно уніфікувати інформацію про фінансування відновлення, забезпечити прозорий моніторинг витрат і підвищити довіру міжнародних партнерів через відкритий доступ до даних про використання коштів.

РБО зазначає також проблему з документальним підтвердженням виконаних робіт. Непоодинокі випадки затримки або необґрунтованої відмови в прийнятті робіт. Це призводить до затримки оплати, урізання бюджету або ж узагалі заморожування об'єкта будівництва, а також є підставою для відкриття кримінальних проваджень щодо посадових осіб підрядників. Такі випадки зловживання службовим становищем і неправомірною практикою призводять до зриву робіт, порушення графіків відновлення об'єктів КІ та ризику не досягнути стратегічних цілей проєкту.

Проблемною є також координація спільних робіт зі стейкхолдерами. Ефективна координація — ключова умова для забезпечення як захисту об'єктів КІ, так і їхнього своєчасного відновлення. Злагоджена взаємодія дає можливість мінімізувати ризики, уникнути дублювання функцій і забезпечити використання ресурсів в оптимальний спосіб.

До ключових проблем щодо координації робіт із захисту об'єктів КІ і їх відновлення слід включити:

• відсутність єдиного комунікаційного поля;
• дублювання зусиль через поганий обмін інформацією — різні відомства або організації можуть виконувати однакові завдання, що призводить до марного витрачання ресурсів;
• чітко не прописаний розподіл ролей і відповідальності у разі виникнення критичної ситуації.

Зрозуміло, крім суто бюрократичного безглуздя й одвічної «корупційної складової», є об'єктивні причини, які гальмують відновлення критичної інфраструктури. Зокрема, порушена логістика, падіння виробництва будматеріалів і зростання цін на них, необхідність працювати в екстремальних умовах. І саме для пом'якшення впливу негативних чинників слід замінити імпровізацію стратегією, що Рада бізнес-омбудсмена й рекомендує.

Рекомендації РБО, які потребують негайної реалізації

По-перше, створити прозорі правила гри, або level playing field, як для суб'єктів, що здійснюють роботи з відбудови й захисту КІ, так і для тих, хто інвестує в розвиток КІ в Україні. А саме: не допускати зміни суттєвих умов договорів у процесі проведення робіт із відбудови.

По-друге, визначити на рівні КМУ прийняттям відповідного підзаконного нормативно-правового акта питання про дозвіл або заборону компонентної амортизації для підприємств зеленої енергетики.

По-третє, Кабінету міністрів України прийняти нормативно-правовий акт, що регулює будівництво, ремонт й інші інженерно-технічні заходи щодо захисту об'єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору на постійній основі.

По-четверте, прийняти закон і підзаконні акти, які регулювали б принципи відновлення України, а саме: впровадження основ для ефективного й прозорого відновлення України.

***

Згідно з даними Світового банку, потреби України у відновленні становлять 486 млрд дол., з яких 5 млрд потрібні для термінового відновлення інфраструктури. Найбільших втрат зазнала критична інфраструктура, збитки якої оцінюються в 155 млрд дол.

У держбюджет на 2025 рік закладено 115 млрд, от тільки гривень і на державні гарантії для відновлення КІ. Також очікується надходження 71,8 млрд грн від МФО у вигляді кредитів і грантів.

Підхід до відновлення 2025 року базуватиметься на пріоритезації проєктів, які відповідатимуть Ukraine Facility Plan. Ключові пріоритети: енергетика, житло, об'єкти соціальної інфраструктури й дороги в окремо визначених регіонах.