Зустрічі переговірників щодо звільнення полонених відбуваються на ТОТ, у Білорусі й Росії - Коордштаб

Зустрічі перемовників стосовно звільнення військових і цивільних з полону проходять на тимчасово окупованій території України, у Білорусі, а також у Росії; іноді зустрічі сторін проходять в ОАЕ, Саудівській Аравії й Туреччині, які гарантують безпеку учасникам переговорів.

Про це повідомив в інтерв’ю Укрінформу керівник секретаріату Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Богдан Охріменко.

«По-перше, Білорусь з’явилася не так давно. По-друге, ми ніколи за весь час обмінів не бачили представників російської сторони у нас, ми завжди ходили на їхню або на підконтрольну їм територію. Ми постійно ризикуємо. Ідемо туди без зброї. Максимум - це бронежилет і каска, які можуть бути на тобі. З їхнього боку завжди присутня велика кількість озброєних людей», - сказав він.

Охріменко розповів, що брав участь у переговорах у Росії і на окупованих територіях.

«Насправді, кожен обмін - великий ризик для тих, хто бере у ньому участь. Ми запитуємо режим тиші, але він майже ніколи не дотримується, в основному з російського боку. А поблизу локації, де ми проводили обміни, відбувалися артобстріли чи під прикриттям режиму тиші були можливості заходу диверсійно-розвідувальних груп», - зазначив він.

Представник Коордштабу розповів, що навесні 2023 року українська колона, яка їхала забирати з лінії зіткнення полонених, була обстріляна під Бахмутом.

«Пощастило, що хлопці, яких ми визволяли з полону, на той момент іще не прибули. Вони їхали на місце, де їх чекали автобуси, тому що транспорт далі не міг проїхати через відсутність належного дорожнього покриття і зруйновану дорогу. З лінії фронту до автобусів їх забирали гусеничною технікою, БТРами, БМП, танками в напрямку Бахмута. І поки вони їхали від лінії фронту, колону наших автобусів, які стояли і чекали на них, обстріляли, декілька людей отримали поранення, дві машини згоріли», - повідомив Охріменко.

За його словами, українська переговорна група була сформована на початку широкомасштабного вторгнення. Вона діє відповідно до Закону «Про розвідку», який надає працівникам спецслужб права на переговори щодо обмінів полоненими. Також проведення переговорів урегульовано і деякими спеціальними закритими постановами. На підставі цього українська група, до якої входять представники ГУР, СБУ, МВС, ЗСУ, СЗР і омбудсмена, веде переговори з російською стороною, до якої входять працівники Міноборони РФ, ФСБ, ФСВП (Федеральної служби виконання покарань). Інколи участь у переговорах бере також російська уповноважена з прав людини Тетяна Москалькова.

Охріменко зауважив, що у РФ немає структури, яка б централізовано займалася полоненими, проте вже розпочалося обговорення щодо необхідності створити такий орган.

«Ми їм натякнули, що для оптимізації процесу потрібно зробити централізований орган. Дещо вони почули і зараз на етапі створення у себе чогось на кшталт Координаційного штабу. У них зараз іде обговорення, хто увійде в цей орган, тому, можливо, найближчим часом у публічній площині з’явиться про це інформація. Якщо вони це зроблять, це спростить нашу комунікацію і, сподіваюся, буде покращення у вигляді збільшення кількості наших повернених з полону», - зазначив представник Коордштабу.

Стосовно допомоги у переговорах від ОАЕ, Саудівської Аравії і Туреччини, Охріменко сказав, що все залежить від певної переговорної позиції і домовленостей, які відбуваються.

«Інколи це може бути опосередкована допомога. Наприклад, організація майданчика для розмови, тобто в одній із країн відбувається зустріч перемовників, а місцева влада гарантує безпеку для обох сторін. Загалом, взаємодія цих країн з обома учасниками збройного конфлікту залежить від питання, яке стоїть на порядку денному», - зазначив він.

Охріменко додав, що Ватикан «активно включався (у переговори) по дітях і важкопоранених».

«Зараз також ведемо з ними роботу. Нещодавно наша делегація зустрічалася з кардиналом Дзуппі (спецпосланником Папи Римсткого - ред.) у Ватикані. Також ми на діалозі з нунцієм в Україні», - повідомив він.

Як повідомлялося, від початку роботи Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими у 2022 році з полону повернули 4131 людину, зокрема 1358 - минулого року.