Мільйони іноземців: що чекає на Україну після війни і до чого тут загроза нацбезпеці

Демограф розповів, які існують ризики від неконтрольованого завезення трудових мігрантів і чи варто надавати їм українське громадянство.

Демографічна криза в Українізагострюється, ситуація погіршується під час війни, коли мільйони українців у якості біженців-мігрантів перебувають за кордоном.

ТСН.ua розповідав, що примусово депортувати їх неможливо – люди чекають закінчення війни.

Тим часом, наші підприємці все частіше скаржаться, що через мобілізацію їм не вистачає робочих рук, і вони готові наймати на роботу іноземців. Навіть в уряді заявили, що планують за десять років завезти до України мільйони трудових мігрантів.

Чим може обернутися для України неконтрольоване завезення трудових мігрантів і які це несе загрози, читайте у другій частині інтерв’ю Олександра Гладуна, заступника директора з наукової роботи Інституту демографії та проблем якості життя НАНУ.

Загрози від мігрантів для України

– Вже зараз Україна має потребу у робочих руках. Але перша спроба найняти трудових мігрантів з Бангладешу для меблевої фабрики на Закарпатті виявилася невдалою. МЗС фактично відмовило у переїзді до України 28 робітникам. Чому таке відбувається, адже роботодавець навіть винайняв готель для проживання трудових мігрантів?

– Щодо залучення трудових мігрантів до України, то у мене дуже обережне до цього ставлення. Поясню чому. Підприємці кажуть: "нам потрібні іноземці для роботи". До них приїжджають ці люди, працюють, розширюється виробництво і створюються додаткові робочі місця. Підприємець знову скаже, що йому потрібні іноземці. І все це закручується у таку собі безкінечну "міграційну спіраль", коли увесь час потрібні все нові і нові робочі руки.

Але слід пам’ятати, що війна все рівно колись закінчиться або призупиниться. І принаймні половина наших людей повернеться з-за кордону, а частина буде демобілізована з армії. І це створить чималу конкуренцію на ринку праці, бо там вже працюватимуть трудові мігранти з інших країн.

Більш того, наявність в Україні іноземної робочої сили може спровокувати те, що українці будуть змушені їхати на заробітки до Європи. Я не знаю, на яку зарплату братимуть іноземців, але переконаний у тому, що до нас будуть їхати на роботу люди, рівень життя яких набагато нижчий ніж в Україні. Вони, ймовірно, будуть погоджуватися і на мінімальну українську зарплату.

А якщо до нас приїжджатимуть на заробітки, то будуть вивозити валюту з країни. Десь так, як я вже розповідав раніше про наших заробітчан у Польщі. Те саме будуть робити іноземні робітники в Україні. В залежності від того, які у цих людей будуть зарплати, є шанс, що у нас за рахунок мігрантів може трохи зрости ВВП, а от ВВП на душу населення може навпаки впасти, тому що ці люди будуть задіяні на посадах, де зарплата нижче середнього рівня.

Мігранти можуть отримати українське громадянство

– Ви вбачаєте певну загрозу для країни від трудових мігрантів?

– Тут важливо, на яких умовах будуть залучатися трудові мігранти до України. Якщо на певний термін – приїхали, попрацювали і поїхали додому, тоді я не бачу у цьому ніяких проблем.

Але якщо з перспективою набуття українського громадянства, то тут можуть виникнути доволі серйозні проблеми для України. Тим більше, що у Стратегії демографічного розвитку до 2040 року, у пункті з її реалізації наша влада прописала наступне: "треба проводити інформаційні кампанії з процедур надання українського громадянства трудовим мігрантам та їх інтеграції в українське суспільство".

Тобто влада бачить трудових мігрантів у контексті надання їм українського громадянства. І готова виділяти кошти на їх адаптацію та інтеграцію в українське суспільство. А це вже небезпечно.

Уявімо, що трудові мігранти отримали українське громадянство, після цього вони одразу почнуть перевозити в Україну свої сім’ї та усіляких родичів, а це вже буде викликати дуже великі проблеми у нашому суспільстві. Адже цим сім’ям буде потрібне житло, що може призвести до різкого подорожчання оренди житла і взагалі вартості житла в Україні.

До речі, подібне сталося в Канаді, коли вони стрімко збільшили кількість мігрантів і ціни почали зростати на все в країні. Якщо в цих сім’ях є діти, то нам буде потрібно надавати їм ще й соціальну допомогу, збільшувати кількість лікарів у медичних закладах та кількість вчителів у школах, а також збільшувати контингент поліції. І чи буде від цього більше плюсів чи мінусів – питання відкрите. Так, підприємці-роботодавці, ймовірно, залишаться від цього у виграші, а от суспільство в цілому – навряд чи.

Держава у державі та свої закони

– А в чому, власне, криється небезпека від мігрантів?

– Як свідчить досвід Європи, у більшості країн мігранти мають схильність до створення певних етнічних анклавів і з’являються навіть цілі регіони, де проживають виключно колишні іноземці. Вони створюють таке собі паралельне суспільство, яке живе за власними законами та правилами.

Уявіть, що таке з’явиться десь в Україні. Чи буде воно сприяти єдності країни? У мене стійке переконання, що скоріше – ні. Бо жодній країні Європи, яка залучала мігрантів до цього, не вдалося провести їх нормальну інтеграцію та адаптацію. А те, що це зможе зробити українська влада, особисто у мене, викликає великі сумніви. Адже ми нормально не змогли інтегрувати навіть ВПО у територіальних громадах на території країни та маємо з цим великі проблеми, а тут націлилися інтегрувати у суспільство трудових мігрантів і надавати їм українське громадянство.

З іншого боку, важливо, у які саме галузі залучати іноземців. Природно виникає думка, що у будівництво, адже країна потребуватиме відновлення після закінчення війни. Тут мушу зауважити, що цей процес займе не більше п’яти років, а що потім робити з мільйонами мігрантів? Невже держава зможе виплачувати їм допомогу по безробіттю?

Українці ризикують залишаться на других ролях

– А скільки нам потрібно трудових мігрантів?

– У міністерстві економіки України, кажуть, що нам не вистачає 4,5 мільйона робочих рук, таку кількість мігрантів планують завезти до України за 10 років. За нашими прогнозами, чисельність населення України через десять років по всій території країни буде приблизно 30 мільйонів, а кількість мігрантів становитиме 15% від чисельності країни. Це створює реальну небезпеку для України, як у демографічному сенсі, так і в політичному і у будь-якому іншому.

Розраховувати, що всі трудові мігранти одразу стануть українцями і будуть підтримувати українську державу – дуже сумнівно. У політичному сенсі, якщо іноземці стануть громадянами України, то наші політики одразу почнуть давати їм усілякі обіцянки аби вони за них голосували, таким чином власне населення залишиться на других ролях. Все це створить величезну кількість проблем.

Загроза для національної безпеки

– Чи допоможе вирішити питання з мігрантами новостворене Міністерство національної єдності?

– Зараз питаннями мігрантів займається МЗС та створено Міністерство національної єдності. Нам кажуть, що треба укріплювати зв’язки з нашою діаспорою, щоб активно просували українські інтереси та навіть впливати на уряди інших країн.

З точки зору України, це звісно ж правильно, але хто сказав, що подібна тактика впливу не буде використана проти України іншими державами? Тим більше, що у нас може з’явиться величезна діаспора з інших країн. Чому ми думаємо, що десь зможемо впливати на уряд іншої країни, а у нас під носом цього не зможуть зробити, використовуючи колишніх мігрантів. Може виникнути дзеркальна ситуація. Саме тому, я вважаю, цю тему дуже дискусійною, а велика кількість іноземців, буде становити реальну загрозу для національної безпеки України.

До речі, у нас є досвід залучення іноземців на Волині. Туди завезли 10 індусів, вони працюють у сільському господарстві. У цих людей навіть бажання немає адаптуватися до чогось українського. Вони живуть окремо і нікого до себе не підпускають. І це потрібно розуміти. Звісно, якщо ці люди зароблять гроші і поїдуть додому – то це нормально. Такій людині не потрібно вивчати українську мову та культуру, якщо вона через 3 місяці чи через пів року поїде додому з грошима. Але якщо з перспективою надання громадянства, то, вибачте, але вони просто не хочуть цього робити. І змусити їх не вдасться.

– Вони ще й можуть відбиватися, якщо їх до цього змушувати…

– Фігурально так, але тим не менше, така ситуація є. Тому те, що у нашому суспільстві лунають заклики: "Давайте завеземо мігрантів!" – лише заклики, бо ніхто не прораховує можливих реальних наслідків. Тому оптимальна для нас схема: "приїхав-заробив і до побачення".

Якщо ж влада вибере інший варіант, а саме з наданням мігрантам громадянства, то це означає, що Україна стане для них такою собі нянькою, а власному населенню не буде приділятися належна увага. Ніхто не буде займатися проблеми підвищення народжуваності, всі будуть казати: "ми за рахунок іноземців підвищимо чисельність народжувань", ніхто не буде займатися проблемами тривалості життя і здоров’я населення, так як це треба робити. Саме така позиція теперішньої влади проглядається дуже чітко – нібито завезення мігрантів вирішить всі демографічні проблеми. Подивіться на досвід європейських країн, у жодній такий метод не вирішив проблем, а лише створив нові, ще більш серйозніші. Навіщо нам повторювати негативний досвід?

Казки про мультикультурність

– Чи зможуть мігранти покращити демографічну ситуацію в Україні і за яких умов?

– Якщо ми розглядаємо ситуацію з точки зору "завезення" трудових мігрантів за схемою "попрацював-заробив-поїхав", то це ніяк не вплине на демографічну ситуацію. А якщо у перспективі надання їм громадянства і перевезення сюди сімей заробітчан, то можуть бути різні варіанти.

Якщо добробут мігрантів буде на рівні середнього українського, то і демографічна поведінка цих людей буде приблизно такою ж. Як свідчить досвід інших країн, іноземці з середнім та високим рівнем достатку більш-менш рівномірно розселяються по території країни.

А якщо рівень заробітної платні мігрантів буде низьким, то вони будуть гуртуватися, створювати анклави і народжуваність серед них і справді буде високою. Як правило, приблизно такою ж, якою була у країні їх попереднього перебування, бо вони житимуть у своєму анклаві по своїх законах та традиціях. А це означає, що у нас стрімко зростатимуть виплати при народжені дитини та всі інші соціальні виплати, щоб ці люди не жили за межею бідності. Тож величезна кількість соціальних програм будуть працювати на іноземців, а не на українців. Саме таким є досвід інших європейських країн.

У нас дуже часто зараз звучить слово – мультикультурність. Справді, дуже популярне та модне слово. Але, на жаль, заклики до мультикультурності не спрацювали у Європі. Це ще у 2010 році визнала Ангела Меркель у Німеччині, Ніколя Саркозі у Франції та Девід Камерон у Великій Британії. Вони відверто заявили, що трудові мігранти є реальною проблемою, але ніхто всерйоз не займався вирішенням цієї проблеми. Просто зафіксували і все. Тоді навіщо нам повторювати цей невдалий досвід? Потрібно вкладати кошти у власне населення, і тоді матимемо позитивні відгуки у демографічний та соціальній політиці і на ринку праці. А розраховувати на те, що приїдуть іноземці і різко покращать наше життя та дадуть поштовх для розвитку суспільства – навряд чи таке станеться. Від цього не виграють громадяни України.

Можемо прожити і без мігрантів

– Якою має бути міграційна політика України?

– На мій суб’єктивний погляд, на даний час нам потрібні дуже серйозні обґрунтування щодо потреби у робочій силі. Зрозуміло, що ніхто не поїде на роботу до України з Європи – лише представники Азії та Африки, де рівень життя нижчий ніж в Україні.

Завезення трудових мігрантів, якщо це буде дійсно необхідним для економіки, має бути лише на певний час та невеличкими групами людей. А ще варто розселяти мігрантів у різні місця по території України, щоб вони не могли формувати свої етнічні анклави. Період перебування потрібно контролювати з боку міграційної служби і звісно має бути відповідальність роботодавця, що після закінчення терміну контракту людину відправлять додому.

Щодо більш тривалої міграційної політики, то тут, я вважаю, потрібно дочекатися закінчення війни, подивитися, які у нас будуть міграційні процеси відносно повернення наших співгромадян з-за кордону. Нам потрібно, щоб чисельність населення стабілізувалася і якщо громадян України буде мільйонів 30, то це цілком прийнятна чисельність, щоб обійтися без мігрантів, а по максимуму вкладатись фінансово у власне населення.

Що буде з економікою України після війни

– Чи варто очікувати економічного буму в Україні після закінчення війни?

– Якщо мова про інвестиції, то поки що це лише розмови. Як усе складеться після війни, сказати зараз дуже важко. На жаль, ми й надалі залишимося ризикованою країною для інвестицій. Бо як би не закінчилася війна, це не знімає усіх загроз та небезпек, бо під боком у нас буде Росія такою, як вона є, на найближчі роки. Тому Україна залишиться зоною ризикованої економічної діяльності.

За декілька останніх років українцям багато всього обіцяли щодо інвестицій, але нічого з цього не стало реальністю. Тому у мене немає впевненості, що після війни нам варто очікувати на якийсь "економічний бум". Так, певне відновлення країни буде – наприклад, післявоєнне зростання у сфері будівництва.

А от через тенденції щодо скорочення чисельності населення нам потрібно підлаштовувати власну економіку, до того числа людей, яке ми будемо мати. Потрібно усвідомити, що наші найбільші промислові підприємства на сході України – зараз зруйновані ворогом. Тож само собою зрозуміло, що потреба в робочій силі у зв’язку з цим зменшилася. Чи звільнимо ми всі ці території і коли, на даний час невідомо. Тому я не очікую якогось великого "економічного буму".

Звісно певна фінансова допомога від наших партнерів буде надходити. Можливо, вона буде навіть для того, щоб взагалі всі українці не виїхали з країни. Щоб до цього не дійшло, нам потрібно запроваджувати автоматизацію виробничих процесів на підприємствах, які потребуватимуть додаткової робочої сили – це зменшить потребу у некваліфікованих робітниках. А якраз фахівців, де потрібна певна кваліфікація, нам потрібно навчати та готувати для підвищення продуктивності праці.

Раніше ТСН.ua розповідав про депортацію ухилянтів з Європи: демограф пояснив чи це можливо і чому поляки "розлюбили" українців.