Пророссийская резолюция в ООН, пакет на 20 млрд Украине, выборы в Германии: все за выходные

Завтра, на третю річницю повномасштабного вторгнення Росії в Україну, у Києві очікують делегації країн Європи, а також Канади.

Наші партнери хочуть підтвердити підтримку українського народу і готуються оголосити про чергові пакети допомоги.

До річниці вторгнення Росії Сполучені Штати і Україна подали до ООН проєкти резолюцій.

У своєму документі США відмовляються називати Росію агресором.

У Росії анонсували ще одну зустріч зі США в найближчі два тижні для обговорення "подразників".

Крім того, 23 лютого має розпочатися наступний раунд переговорів Сполучених Штатів з Україною щодо угоди про використання українських природних ресурсів.

До речі, тепер вже і у Польщі, слідом за Трампом, лунають заклики до повернення коштів за допомогу, яку вони надали Україні.

Більше важливого і цікавого за вихідні, 22 та 23 лютого, – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Пакет допомоги на 20 млрд для України.

Президент України Володимир Зеленський заявив, що 24 лютого, на третю річницю повномасштабного вторгнення Росії в Україну, до Києва прибудуть лідери 13 країн.

"Буде керівництво Європейського Союзу тут, в Києві, буде керівництво Європарламенту, багато делегацій…Наша платформа "Україна – Nordic-Baltic", лідери північної Європи тут будуть знаходитись", – сказав Зеленський.

Він розповів, що на зустрічах йтиметься про стратегію України, а також формати гарантій безпеки.

Велика Британія до третьої річниці повномасштабного вторгнення Росії проти України готується оголосити про нові заходи підтримки Києва та притягнення Москви до відповідальності.

Міністерство оборони Британії, як очікується, оголосить нові деталі військової допомоги Україні 24 лютого.

Джерела Politico повідомляють, що обсяг пакета військової допомоги, який Європейський Союз готується оголосити для України найближчим часом, може сягнути 20 мільярдів євро.

Ідеться про пакет, підготовку якого напередодні підтвердили джерела "Євро.

Правди", але попередньо його вартість оцінювалась у 6-10 мільярдів євро.

До пакета, за даними "Євро.

Правди", увійдуть артилерійські боєприпаси, системи протиповітряної оборони та ракети до них, а також підготовка, бойове оснащення та відновлення спроможності українських бригад.

Та німецька газета Spiegel пише, що з ухвалення пакету допомоги можуть бути певні труднощі.

З погодженням багатомільярдного пакета військової підтримки України частково викликана скептичним ставленням з боку Італії та Франції.

Вони нібито висловили скептицизм стосовно можливості надати значне фінансування на допомогу Києву через великий державний борг.

Естонія відправляє Україні новий пакет допомоги з тисячами артснарядів, а від Нідерландів Київ очікує нових поставок F-16.

Більшість норвежців підтримує збільшення допомоги Україні, а у Вашингтоні пройшла велика демонстрація на підтримку України.

Беззуба резолюція США в ООН.

Сполучені Штати запропонували проєкт резолюції ООН до третьої річниці повномасштабної війни Росії проти України, який не містить формулювань із засудженням Москви.

Зокрема, згадок про повномасштабне вторгнення, порушення Росією міжнародного права чи те, що вона є державою-агресором, у резолюції немає.

Постійний представник Москви в ООН Василій Небєнзя публічно похвалив проєкт резолюції США, назвавши її "хорошим кроком".

Державний секретар США Марко Рубіо закликав держави ООН підтримати американський проєкт резолюції.

"Ця резолюція узгоджується з думкою президента Трампа про те, що ООН повинна повернутися до своєї основоположної мети, закріпленої в Статуті ООН, – підтримувати міжнародний мир і безпеку, в тому числі шляхом мирного врегулювання спорів", – пояснює логіку держсекретар.

Свою резолюцію до ООН подала і Україна.

У ній Київ вимагає засудити російську повномасштабну агресію та вивести російські війська з української території.

Видання The Washington Post повідомляє, що адміністрація Дональда Трампа просила Київ відкликати проєкт української резолюції.

Український співрозмовник The Washington Post сказав, що ця пропозиція "шокувала" Київ, і президент Володимир Зеленський наказав МЗС України не відкликати чинну резолюцію.

Глава МЗС України Андрій Сибіга наголосив, що "уникання називати Росію агресором не змінює того факту, що вона ним є".

Щодо переговорів США з РФ і Україною.

У Росії анонсували ще одну зустріч зі США в найближчі два тижні для обговорення "подразників".

Зустріч відбудеться в третій країні, і її конкретне місце узгоджується.

Президент США Дональд Трамп заявив, що вважає необхідною зустріч Володимира Зеленського та Владіміра Путіна для припинення повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Він також висловив сподівання, що Київ "в найближчий досить короткий період часу" підпише угоду про доступ США до українських родовищ корисних копалин.

Трамп заявив у суботу, що Сполучені Штати дуже близькі до укладення угоди з Україною про розподіл доходів від видобутку українських корисних копалин.

За даними агентства Bloomberg, Україна виступила проти вимоги США створити фонд на $500 млрд за угодою про надра.

Відсутність гарантій майбутньої військової та фінансової допомоги з боку США залишається каменем спотикання в переговорах, сказав український урядовець.

"Гарантіями безпеки можуть бути і економічні угоди…але не просто економічна угода, а економічна угода між нашими державами як частина гарантій безпеки.

Тому потрібно, щоб в угоді було те, чого поки що нема – це гарантії безпеки, які ми будемо отримувати від Сполучених Штатів", – заявив президент України.

Тиск США на Україну з метою підписання угоди відбувається на тлі низки заяв Трампа, які поставили Зеленського в незручне становище.

Україна і США запланували наступний раунд переговорів щодо угоди про використання українських природних ресурсів, який розпочнеться 23 лютого.

Спецпосланець президента США Дональда Трампа Стів Віткофф заявив, що очікує на підписання Україною угоди про використання українських природних ресурсів вже "цього тижня".

Сьогодні ввечері керівник Офісу президента України Андрій Єрмак повідомив про конструктивний раунд переговорів з американською стороною щодо угоди про надання Вашингтону частки від мінеральних ресурсів країни.

До речі, тепер вже і у Польщі лунають заклики до повернення коштів, які вони надали Україні.

Так, депутатка Європарламенту від польської антиукраїнської партії "Конфедерація" Анна Брилка заявила, що допомога Україні "коштує грошей", і що Польща повинна була отримати від України "гарантію повернення" наданої їй допомоги.

Слід також додати, що Польщі доведеться повернути ЄС 91 млн євро, розкрадених на генераторах для України.

Вибори у Німеччині і втручання США.

У Німеччині відбулись парламентські вибори, що ведуть до зміни влади.

Виборчі дільниці відчинилися о 8:00 за місцевим часом (9:00 за київським) та працювали до 18:00 (19:00 за київським часом).

Перемогу на виборах прогнозують консервативному союзу ХДС/ХСС, а відтак його лідер Фрідріх Мерц, відомий рішучою проукраїнською позицією, має найкращі шанси стати наступним канцлером Німеччини.

Перемога ХДС/ХСС не дозволить блоку самостійно сформувати уряд, тож йому доведеться шукати партнерів для коаліції.

Ними можуть стати соціал-демократи Олафа Шольца чи "Зелені" – або й ті, і інші залежно від результатів виборів.

Очікується, що ультраправа "Альтернатива для Німеччини" досягне найкращого результату в історії та займе друге місце.

За даними екзитполів, лідером виборів є консервативний союз ХДС/ХСС, на другому місці ультраправа "Альтернатива для Німеччини", а на третьому місці – Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН).

Американський мільярдер і соратник Дональда Трампа Ілон Маск у день виборів у Німеччині вчергове продемонстрував свою підтримку ультраправій партії "Альтрернатива для Німеччини".

Раніше Маск протягом тижнів виступав на підтримку "АдН", зокрема, долучившись до передвиборчого заходу партії та провівши ефір у своїй соцмережі з лідеркою партії Алісою Вайдель.

Виборча кампанія була затьмарена безпрецедентним втручанням з боку США, зокрема з боку віцепрезидента Джей Ді Венса і американського мільярдера Ілона Маска.

Ультраправі і протрампівські сили Європи.

Словацький премʼєр-міністр Роберт Фіцо у виступі на заході американських консерваторів CPAC у пʼятницю, 21 лютого, фактично виправдав російську агресію проти України та звинуватив Володимира Зеленського в небажанні "проводити вибори".

Володимир Зеленський каже, що заяви про те, що агресію РФ проти України нібито спровокувало розширення НАТО є небезпечними.

"Великий привіт Фіцо і Орбану.

Чи це не ризик зараз все це робити? Чи це не ризик до їх суспільств і їх країн? І чи не ризик, що всі ці країни, які стали членами НАТО після тих чи інших домовленостей Радянського Союзу і США, що вони всі сьогодні можуть бути, якщо Україна не вистоїть, під ударом або окупацією?", – підкреслив український президент.

За його словами, серед списку країн, які на думку кремлівського правителя Владіміра Путіна не повинні бути в НАТО є Угорщина, Чехія, Болгарія, Румунія, країни Балтії і Словаччина.

До речі, на полях заходу американських консерваторів CPAC провели зустріч президент США Дональд Трамп і президент Польщі Анджей Дуда.

Дуда заявив, що без американської підтримки Україна не переживе війну, відзначивши, що "якось цю війну треба закінчити".

Глава уряду Угорщини Віктор Орбан заявив, що долю членства України в ЄС вирішуватимуть угорці – й Україна ніколи не приєднається до союзу всупереч їхній волі.

При цьому він натякає, що вони будуть проти.

"Вступ України знищить угорських фермерів, і не тільки їх, але й усю угорську національну економіку", – переконаний Віктор Орбан.

Тим часом зять угорського прем’єра, за даними ЗМІ, цікавиться купівлею російської "дочки" Raiffeisen.

У Болгарії під час проросійського протесту напали на будівлю ЄС і поліцію.

Зокрема, у суботу учасники акції протесту, організованої проросійською партією "Відродження" проти введення євро, закидали фарбою будівлю представництва ЄС у Софії і спробували підпалити її двері.

Президентка Єврокомісії Урсула Фон дер Ляєн обурена нападом.

Європа лишається на самоті.

Прем'єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні виступила в суботу на захист віцепрезидента США Джей Ді Венса, розкритикувавши європейські еліти, які були обурені його промовою на Мюнхенській конференції з безпеки минулого тижня.

Мелоні повторила тези Венса і президента США Дональда Трампа, кажучи, що Європа була принесена в жертву на вівтар бюрократії і меркантильності.

"Якби ті, хто обурювався, проявили таку ж гордість, коли Європа втратила свою стратегічну автономію, прив'язавши свою економіку до авторитарних режимів, або коли європейські кордони і наш спосіб життя опинилися під загрозою масової нелегальної міграції, зараз ми б жили в сильнішій Європі", – сказала Мелоні.

А прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер заявив про необхідність Європи і його країни робити більше для оборони і безпеки.

Він вважає, що США "мають рацію в цьому", і каже, що Велика Британія "не може чіплятися за комфорт минулого".

"Настав час узяти на себе відповідальність за нашу безпеку, за наш континент", – підкреслив британський прем’єр.

Як відомо, у четвер, 27 лютого, Кір Стармер здійснить візит до Вашингтона для переговорів з президентом США Дональдом Трампом.

Як повідомляли ЗМІ, британський прем’єр привезе американському президенту план розгортання в Україні менше ніж 30 тисяч європейських військових, аби спробувати забезпечити американський захист для розгортання.

Також очікується, що 24 лютого президент Франції Емманюель Макрон зустрінеться у Сполучних Штатах зі своїм американським колегою.

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн провела телефонні переговори з Макроном і Стармером напередодні їхнього відрядження.

За її словами, під час розмови йшлося про "незмінну підтримку України, як фінансову, так і військову".

"Ми обмінялися інформацією про наші контакти з американськими партнерами та обговорили плани щодо оборони та безпеки нашого континенту", – зазначила глава ЄК.

Дональд Трамп раніше оголосив про наміри запровадити тарифи на експорт сталі та алюмінію до США в розмірі 25%.

Вони можуть набути чинності вже 12 березня.

Ще до офіційного оголошення Європейська комісія назвала таке рішення Трампа "незаконним і контрпродуктивним".

За оцінками Європейського Союзу, перша хвиля тарифів Трампа на сталь і алюміній завдасть удару по експорту ЄС на суму до 28 мільярдів євро (29,3 мільярда доларів).

Тим часом колегія комісарів Європейського Союзу на чолі з Урсулою фон дер Ляєн 27-28 лютого відвідає Індію, що стане першим візитом такого рівня.

Решта новин.

У Вільнюсі встановили трьох "Путінів" у формі в’язня та в наручниках.

АР, яке не називає Мексиканську затоку "Американською", позивається проти Білого дому.

Поліція Швейцарії заарештувала австралійця за напад з ножем в Цюриху.