На російських цвинтарях все більше «ихтамнетов»: дайджест пропаганди за 21 – 23 лютого 2025

Оригінал публікації на сайті «Центру стратегічних комунікацій» за посиланням

1. Який «діючий чиновник МО Зеленського вкрав $46 млн»
2. У чому «інтелектуально зацікавлені» Дугін і Беннон
3. Що не так зі «зміною» антиамериканського вектора на росТБ
4. Чому в Росії прибирають прапори з могил «визволителів»

Який «діючий чиновник МО Зеленського вкрав $46 млн»?

«Діючий чиновник МО Зеленського вкрав $46 млн. За ці гроші він придбав нерухомість у Франції». Такий фейк з’явився в іноземних ЗМІ й згодом був розповсюджений й відомими особами.

В Спеціальній Антикорупційній прокуратурі пояснили, що НАСПРАВДІ йдеться про колишнього керівника «Укрспецекспорту» Дмитра Перегудова — фігуранта розслідувань ще з часів Януковича. Перегудов перебуває у розшуку з 2017 року, а незаконно виведені кошти стосуються оборудок ще 2011-2016 років.  За ці гроші він купив елітну нерухомість у Франції: віллу, виноробню та понад 100 земельних ділянок. Французький суд уже наклав арешт на його активи. Розслідування щодо цього ведеться.

Отож, в сухому підсумку, Перегудов не має жодного відношення до «Міністерства оборони Зеленського», а на його корупційні оборудки вже давно відреагували відповідні служби.

Такі недолугі фейки – частина пропагандистської кампанії з метою переконати як українську, так і міжнародну аудиторію в тому, що Україна нібито наскрізь корумпована, іноземна допомога розкрадається, а керівництво держави і чиновники «заробляють на війні». У такий спосіб ворог прагне підірвати готовність союзників підтримувати Україну, а також бажання українців захищати власну державу.

Тим часом реальний масштаб корупції в Україні набагато менший, ніж інформаційний шум навколо цієї теми. Зокрема, НАЗК заявило, що 41% повідомлень про корупцію в Україні є дезінформацією. 

В чому «інтелектуально зацікавлені» Дугін і Беннон

Жест, схожий на нацистське вітання, показав під час «Конференції консервативних політичних дій» Стів Беннон – експомічник Трампа (під час першого його президентства), який раніше працював головним редактором ультраконсервативного порталу Breitbart.

Під час своєї промови він закликав зняти конституційні обмеження на кількість президентських термінів у США і закликав «боротися, боротися, боротися», підкинувши у повітря праву руку з вигуком «Амінь».

Цю витівку Беннона «оцінили» не всі. Наприклад, голова правопопулістської французької партії «Національне об’єднання» (якою керує Марін ле Пен) Джордан Барделла, який прибув на ту ж конференцію, заявив з цього приводу: «Учора на цій трибуні, коли мене не було в залі, один із промовців дозволив собі як провокацію жест, що відсилає до нацистської ідеології. Тому я прийняв негайне рішення скасувати свою заплановану появу на заході».

А от у Росії ніякої істерики з цього приводу не спостерігається. І це НАСПРАВДІ не дивно. Як пише The Times, відомий «ідеолог русского мира»  Дугін ще у 2018 році зустрівся з Бенноном. За словами американського письменника Бенджаміна Тейтельбаума, який брав інтерв’ю в обох для своєї книги «Війна за вічність», Беннон тоді сказав, що закликав Дугіна агітувати за союз між Росією і Заходом, який буде заснований на ультраконсервативних цінностях.

• ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Такер Карлсон та альтернативні праві: як російські наративи поширюються в США

А вже широкій американській аудиторії Дугін був представлений торік Такером Карлсоном, який вирушив до Москви, щоб взяти у нього інтерв’ю. В ньому Дугін вихваляв Путіна і попереджав про антиутопічне майбутнє, яке нібито чекає на Захід, якщо не буде зроблено радикальних кроків.

«Для російських пропагандистів це стало успішним входом в американські вітальні… Вони давно мріяли впровадити свої ідеї та збочене трактування історії в американський мейнстрим», – пише американська медіа-аналітикиня Джулія Девіс у статті, опублікованій Центром аналізу європейської політики.

До речі, у 1990-х роках Дугін був членом московського «Чорного ордена СС», який поєднував нацизм і містицизм. Пізніше його прессекретарка заявила, що Дугін був побожним православним християнином і «зацікавився окультизмом тільки з інтелектуальної цікавості». Мабуть, саме через «інтелектуальну цікавість», Дугін нещодавно назвав шанувальника Гітлера Веста «ідеологічно своєю людиною».

Що не так зі «зміною» антиамериканського вектора на росТБ

Російська пропаганда після переговорів США і Росії стала потроху змінювати антиамериканський вектор. Якщо до 20-х чисел лютого головним посилом було «давайте завчасно не радіти», то зараз все по-іншому. Хоча й не скрізь. Наприклад, міністр оборони РФ Бєлоусов й досі вважає, що «для Росії настав вирішальний момент у протистоянні з колективним Заходом».

НАСПРАВДІ, Бєлоусов – чи не єдиний з кремлівського істеблішменту, хто ще використовує словосполучення «колективний Захід». Тим часом у Росії потроху перестають наполягати на тому, що «Україна – маріонетка США», і розповідати про «вашингтонський обком і його європейських сателітів». 

На НТВ вже добалакались до того, що «Києву тепер доведеться воювати на два фронти», а на «России 1» – що «ідея про якихось єдиних англосаксів, від яких усі біди, виявилася непереконливою і непродуктивною».

В цьому немає нічого нового. Перевзуватися у повітрі пропаганда навчилася давно. Достатньо згадати, як у листопаді 2015 року після того, як російський Су-24 був збитий турецьким винищувачем F-16, у Москві заборонили виїзд туристів у різноманітні «анталії» та припинили імпорт турецьких помідорів. Тоді уся пропагандистська рать паралельно волала з телеекранів про ледь не «Стамбул за три дні». Але зрештою з Кремля прийшли нові методички та протягом лише одного інформаційного дня вся войовнича риторика перетворилась на «не все так однозначно».

• ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чому Путіну варто боятись Трампа

Про «не все так однозначно» у відносинах з США зараз говорить і той же Дугін: «Те, що Трамп може нам запропонувати зараз, навряд чи можна буде назвати Перемогою. А якщо не буде Перемоги, буде поразка. Я був би радий помилитися, але квапливість, з якою починають розгортатися пост-військові процеси, коли війна і близько не завершена, насторожують».

А Стрєлков (Гіркін) прямо наголошує на тому, що «ніхто не може позбавити Україну статусу військового супротивника Росії, який зумів за три роки війни не тільки уникнути розгрому, а й НА РІВНИХ протистояти їй. Тому скидати Україну – хоче того Вашингтон (і Москва) чи ні – думку і позицію Києва їм доведеться враховувати. А вона зрозуміла – «жодних територіальних поступок» (і це – мінімум). Змінити ситуацію можна (і потрібно) було «різко підвищивши ставки» і розгромивши-таки (мінімум – завдавши важкої поразки) ЗСУ. Але тепер це питання у Москві навіть не стоїть – що й обумовлює її слабкість у переговорних позиціях».

Чому в Росії прибирають прапори з могил «визволителів»

Z-блогерка Кашеварова напередодні 23 лютого, який в РФ відзначається як «День захисника вітчизни», заявила, що «з кладовищ у Росії почали зникати прапори з могил наших загиблих воїнів… Прибирати їх – це ефект Барбари Стрейзанд – ще більше приковується увага. Та й узагалі це якийсь вандалізм і наруга над пам’яттю».

У цьому контексті термін «ихтамнет» заграв новими барвами. Бо НАСПРАВДІ Кремлю є що і кого приховувати навіть на цвинтарях. Безповоротні втрати російської армії досягли приблизно половини від загальної кількості її особового складу за три роки повномасштабної війни. 

• ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Черговий указ Путіна довів силу ЗСУ

Таку оцінку озвучив військовий експерт Юрій Федоров з посиланням на дані Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS). Згідно з цими даними, на початок 2025 року ЗС РФ втратили 172 тисячі осіб вбитими й 611 тисяч пораненими. З поранених 235 тисяч повернулися на фронт, а щонайменше 376 тисяч дістали важкі поранення. «Відповідно, безповоротні втрати армії РФ склали близько 550 тисяч солдатів і офіцерів, які воювати вже не зможуть ніколи», – констатує Федоров і зазначає, що ця цифра включно з моряками та льотчиками.

За даними IISS, зараз на українському фронті перебувають 617 тисяч російських солдатів, і їхня кількість невпинно знижується, попри масштабний пошук контрактників у регіонах і багатомільйонні бонуси за відправку на фронт.

А дані про витрати федерального бюджету свідчать про те, що у 2024-му вербувати вдавалося близько тисячі осіб на день – так оцінював показники Яніс Клюге, науковий співробітник німецького Інституту проблем міжнародної безпеки. Однак це ледь компенсує втрати армії окупантів, які зростали впродовж цього ж року.

Тому й не дивно, що замість того, щоб закінчити війну і прибрати передумови для її продовження у майбутньому, – у Росії воліють прибирати прапори з могил тих, хто на ній так безглуздо загинув.