NASA виявило дивну спіральну структуру на краю Сонячної системи

Точна форма хмари Оорта, тобто таємничої оболонки Сонячної системи, що складається з крижаних об'єктів, досі залишається загадкою. Тепер же вчені з NASA створили нову модель, яка припускає, що внутрішня структура хмари Оорта схожа на диск спіральної галактики і має пару спіральних рукавів величезного розміру. Дослідження опубліковано на сервері препринтів arXiv, пише Live Science.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Астрономи вважають, що хмара Оорта, звідки прилітають деякі комети і де міститься дуже багато крижаних об'єктів, виникла як залишки формування Юпітера, Сатурна, Урана і Нептуна. Це гігантські планети в зовнішній частині Сонячної системи завершили своє формування понад 4,5 млрд років тому. Як уже писав Фокус, астрономи зробили важливе відкриття в системі Юпітера. Вчені виявили ознаки того, що супутник газового гіганта Каллісто приховує всередині океан з рідкою водою.

Коли найбільші планети Сонячної системи почали обертатися навколо Сонця, то гравітація виштовхнула залишки їхнього формування далеко за межі орбіти Плутона, де вони перебувають і зараз. З огляду на нинішнє місце розташування космічного апарату "Вояджер-1" і швидкість його руху, зонду NASA знадобиться ще 300 років, щоб досягти ближнього краю хмари Оорта і 300 000 років, щоб її залишити. Як уже писав Фокус, ще один космічний апарат NASA, "Нові горизонти", в найближчому майбутньому перетне одну з меж Сонячної системи.

Астрономи вважають, що ближній край хмари Оорта знаходиться на відстані приблизно 2000-5000 астрономічних одиниць від Сонця, а зовнішній край — на відстані 10 000 — 100 000 астрономічних одиниць. Нагадуємо, що одна астрономічна одиниця — це приблизно 150 000 000 км.

Об'єкти в хмарі Оорта рухаються надто повільно, є не дуже великими та відбивають надто мало світла. Тому напряму їх побачити не можна. Більшість доказів цього отримано завдяки спостереженню за довгоперіодичними кометами, що прилітають із хмари Оорта.

Щоб з'ясувати, який вигляд має хмара Оорта, вчені використовували дані про орбіти комет і гравітаційні сили всередині та за межами Сонячної системи. Таким чином за допомогою суперкомп'ютера їм вдалося створити модель структури однієї з частин таємничої оболонки Сонячної системи.

У результаті модель показала, що внутрішня структура хмари Оорта, на відстані від 1000 до 10 000 астрономічних одиниць від Сонця, нагадує диск нашої спіральної галактики Чумацький Шлях. Тобто це спіральний диск, що має два спіральних рукави, і вся ця структура має довжину 15 000 астрономічних одиниць.

Щоб підтвердити цю модель вченим потрібні прямі спостереження за рухом об'єктів у хмарі Оорта для точного розуміння того, як на них впливає гравітація різних об'єктів нашої галактики. Але поки що це зробити дуже складно.

Також Фокус писав про те, що фізики кинули виклик теорії Ейнштейна за допомогою найважчої елементарної частинки у Всесвіті. Вчені вирішили за допомогою експерименту на Великому адронному колайдері з'ясувати, чи дійсно спеціальна теорія відносності Ейнштейна правильна.

Ще Фокус писав про те, що астрономи виявили загадкове рентгенівське випромінювання в сусідній галактиці. Джерело цього випромінювання поки невідоме, але це може нове явище, про яке астрономи ще не знають.