Україна нарешті отримала хороші новини з-за кордону

Після кількох тривожних і сюрреалістичних тижнів Україна нарешті отримала хороші новини з-за кордону. На дострокових парламентських виборах у Німеччині 23 лютого перемогу з результатом понад 28% здобув правоконсервативний блок ХДС/ХСС на чолі з Фрідріхом Мерцем, який із високою ймовірністю стане новим канцлером. Поява в Німеччині рішучішого та проукраїнськи налаштованого уряду може мати критичне значення для безпеки Європи та України в умовах геополітичної невизначеності.

Виборча кампанія до Бундестагу була сповнена інтриг і запеклих політичних баталій. Вона відбувалася на тлі посилення дискусій про міграційну політику та безпеку. В центрі уваги німецького суспільства були також складна економічна ситуація, ціни та зарплати й питання зовнішньої політики.

Додатковим чинником впливу на виборчу кампанію в Німеччині став мільярдер Ілон Маск, який кілька разів публічно підтримав партію AfD і заявив, що вона є «найкращою надією для Німеччини». Втім, агітація скандального члена команди Трампа не допомогла «Альтернативі для Німеччини» істотно покращити свої рейтинги. А, можливо, навіть сприяла мобілізації електорату політичних опонентів.

Блок ХДС/ХСС протягом тривалого часу впевнено утримував перше місце серед симпатій німців. Результати голосування 23 лютого підтвердили переконливу перемогу правоцентристів. Ультраправа «Альтернатива для Німеччини» вперше в історії здобула друге місце й набрала понад 20,5% — вдвічі більше, ніж на попередніх виборах. Соціал-демократична партія (СДПН) Олафа Шольца зазнала болісної поразки й опустилася на третє місце з результатом 16%. «Зелені» теж послабили позиції порівняно з 2021 роком і отримали менш як 12% голосів.

Особливо напруженою була боротьба серед аутсайдерів. До завершення голосування не було остаточно зрозуміло, скільки політичних сил потрапить до нового складу німецького парламенту. Для України принциповим питанням була загроза проходження до Бундестагу двох партій, які мають виразні сентименти до Росії та виступають за відновлення співпраці з Москвою. Якщо «Альтернатива для Німеччини» за всіма опитуваннями гарантовано потрапляла до Бундестагу, то створений 2024 року Альянс Сари Вагенкхнехт (BSW) мав не такі міцні електоральні позиції.

На старті виборчої кампанії здавалося, що найкращі шанси подолати п’ятивідсотковий бар’єр має саме ліворадикальний «Альянс Сари Вагенкнехт» (BSW). Але згодом ситуація змінилася в гірший для партії «подруги Путіна» бік. Її рейтинги почали повзти вниз. 23 лютого стало днем фіаско для послідовної прихильниці дружби з Москвою: її партія таки не подолала п’ятивідсоткового бар’єру. Натомість «Ліві» (Die Linke), яких фактично списали з вищої ліги німецької політики, несподівано продемонстрували зростання рейтингу майже втричі. Наприкінці грудня соціологи віщували цій партії 3% підтримки. Однак за підсумками голосування «Ліві» набрали понад 8%. Такий тріумф значною мірою став можливим завдяки лідерці партії Гайді Райхіннек. Маючи понад 500 тисяч підписників у TikTok, вона успішно залучила молодих виборців. Її відео стали вірусними й охопили мільйони користувачів. Хоча «Лівих» не можна назвати прихильниками військової підтримки України, вони все ж таки не належать до відвертих симпатиків Кремля, як це є у випадку із Сарою Вагенкнехт.

Не вдалося потрапити до німецького парламенту помірковано ліберальній партії «Вільних демократів» (FDP). Саме з цією політичною силою пов’язують розвал урядової коаліції та призначення дострокових виборів. FDP не вистачило буквально кількох десятих відсотка, щоб залишитися в Бундестазі. Можливо, очільник «вільних демократів» Крістіан Лінднер тепер шкодує про своє листопадове рішення піти з лав уряду Шольца.

Попри те, що ці вибори продемонстрували істотне зростання популярності ультраправих, правоконсервативному блоку ХДС/ХСС вдалося втримати лідерство й не допустити повторення того, що трапилося в Австрії, де перемогу святкувала Австрійська партія свободи. Політичні опоненти критикували Фрідріха Мерца за спільне з AfD голосування щодо плану посилення контролю над міграцією наприкінці січня. Мовляв, таким вчинком ХДС/ХСС зрадила неписаній серед німецького політикуму угоді — не об’єднуватися з ультраправими. Однак такі закиди не зовсім раціональні. Адже саме завдяки зміщенню ХДС/ХСС із центру на правий фланг і відмові від провальної міграційної політики Ангели Меркель партії вдалося зупинити невпинне зростання популярності AfD. Якби не ця ідеологічна корекція, не виключено, що «Альтернатива для Німеччини» могла б вийти на перше місце у виборчих перегонах, що надзвичайно ускладнило б формування керівної коаліції.

Прикметно, що після оголошення результатів екзитполів Фрідріх Мерц заспокоїв виборців. Він відкинув будь-яку можливість співпраці з «Альтернативою для Німеччини». «Ми не шукаємо свободи й миру на колінах у Путіна», — сказав Мерц увечері в неділю. Також політик дав зрозуміти, що запекла політична боротьба із СДПН не стане перешкодою для переговорів про майбутню коаліцію. Натомість лідерка AfD Аліса Вайдель також заявила про готовність брати участь у переговорах про створення коаліції й назвала виключення партії з цього процесу проявом шахрайства.

Фрідріх Мерц відомий як політик, котрий підтримує надання Україні крилатих ракет TAURUS. Він не приховував шоку від нещодавніх коментарів Дональда Трампа стосовно України, назвавши їх прикладом «класичної підміни злочинця жертвою». Також Мерц усвідомлює необхідність відновлення військового потенціалу європейських країн, які потрапили в залежність від США в питанні оборони й стали особливо вразливими перед Росією. «Для мене абсолютним пріоритетом буде зміцнення Європи крок за кроком, аби ми досягли незалежності від США», — сказав кандидат у канцлери після перемоги.

З огляду на результати виборів найімовірнішим варіантом здається формування коаліції між двома політичними силами — ХДС/ХСС і СДПН. Разом ці партії контролюватимуть близько 328 місць у Бундестазі за мінімально необхідної кількості в 316 місць. Однак тут є певні нюанси, які мають не лише ідеологічний, а й особистий характер. Федеральний канцлер Олаф Шольц після того, як визнав свою поразку на виборах, сказав, що не має наміру бути членом уряду, яким керуватимуть правоконсерватори. Напевно, від імені соціал-демократів переговори про формування коаліції вестиме міністр оборони Борис Пісторіус. У нього також є шанси в майбутньому очолити СДПН.

Можливим, але менш імовірним сценарієм є формування коаліції у складі ХДС/ХСС, СДПН і «Зелених». Така коаліція матиме більше голосів, але й більше ідейних розбіжностей. Особливо з таких важливих питань, як міграція, енергетика та економіка.

Натомість альтернативні варіанти урядової коаліції у складі правоконсерваторів і «Зелених» або із залученням до неї «Вільних демократів» втратили актуальність з огляду на результати виборів, оскільки «Зелені» набрали замало голосів, а FDP опинилася за бортом Бундестагу.

Наслідки виборів у Німеччині можуть вийти далеко за межі країни й уплинути на долю Європи та України. Наразі гостро стоїть питання: чи зможе Європа набути більшої суб’єктності на світовій арені? Поява в Німеччині рішучішого та проукраїнськи налаштованого канцлера здатна почасти компенсувати втрату передбачуваності з боку США в епоху Трампа. Європа потребує сильних лідерів, готових протистояти зовнішнім загрозам і адекватно сприймати внутрішні проблеми Старого Світу. Співпраця між Німеччиною, Францією та Великою Британією може стати фундаментом для посилення оборонних спроможностей Європи.

Про важливість виборів у Німеччині свідчить реакція генерального секретаря НАТО Марка Рютте. Генсек Північноатлантичного альянсу привітав Фрідріха Мерца та його блок ХДС/ХСС із перемогою. Й наголосив, що з нетерпінням чекатиме на співпрацю «в цей вирішальний момент для нашої спільної безпеки». «Життєво важливо, щоб Європа збільшила витрати на оборону, і ваше лідерство буде ключовим», — написав Рютте увечері 23 лютого. Європа потребує лідерства, щоб її голос почули. Фрідріх Мерц має шанси виправдати покладені на нього сподівання.