Вступление в ЕС за 4-5 лет, Германия готовит смену власти, США против Украины в ООН: новости дня

У третю річницю великої війни Україна зустрічала друзів і провела низку заходів.

Які заяви робили наші партнери, що обіцяють?.

Трамп розповідає про "дуже добрі" переговори з Путіним, а також очікує підписання Києвом угоди про надра.

Американський президент відмовляється називати володаря Кремля диктатором, а на міжнародних майданчиках США намагаються прирівняти жертву російського вторгнення з агресором.

У Німеччині зміниться влада.

Чого очікувати від ймовірного майбутнього канцлера.

Сьогодні було дуже багато важливих і цікавих новин – про все це в нашому дайджесті "Європейської правди" за 24 лютого.

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Підтримка від Єврокомісії.

У третю річницю повномасштабного вторгнення Росії до української столиці завітали високі європейські гості.

Зокрема, прибули президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн та президент Європейської ради Антоніу Кошта.

За кілька годин до прибуття Кошта розмістив на своїй сторінці допис: "Три роки тому, у цей самий момент, російське вторгнення зруйнувало мир в Україні та завдало величезних страждань українському народу.

Ми були з вами з першого дня".

Крім того, до Києва приїхали лідери держав Балтії, країн Північної Європи, Іспанії та Канади.

Глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн на форумі "Підтримай Україну" оголосила, що в березні Україна отримає від ЄС новий платіж в обсязі 3,5 млрд євро.

Глава ЄК підкреслила, що на кону не лише доля України, а доля Європи, тому першочерговим завданням європейців залишається посилення опору України.

"На сьогодні наш Союз і держави-члени підтримали Україну на суму 134 мільярди євро.

Це більше, ніж будь-хто інший", – констатувала фон дер Ляєн.

У Києві вона також анонсувала, що представить план зі збільшення європейського виробництва зброї, який принесе вигоду і Україні.

У своїй промові очільниця Єврокомісії наголосила, що Україна має високоінноваційну і процвітаючу оборонну промисловість, яка не повинно слугувати поповненню арсеналів агресивної держави, а має посилювати стійкість Європейського Союзу.

Крім того, у Києві Європейська комісія запропонувала Україні новий пакет підтримки для забезпечення безпеки її енергетичної системи та повної інтеграції в європейський енергетичний ринок.

А ще Європейський Союз готує нову ініціативу щодо військової допомоги Україні.

Її представили сьогодні у Брюсселі під час засідання Ради ЄС у закордонних справах.

Висока представниця Євросоюзу у закордонних справах Кая Каллас каже, що деталі надання Україні пакету військової допомоги від ЄС, такі як цифри чи обсяги, будуть вирішувати очільник держав Євросоюзу на позачерговому засіданні Європейської ради 6 березня.

За даними редактора "Радіо Свобода" з питань Європи Рікарда Джозвяка, обсяг пакета військової допомоги ЄС Україні може зрости до 30 млрд євро.

"20 мільярдів євро – це, ймовірно, мінімум, (сума) може зрости до 30 мільярдів", – повідомив Джозвяк.

До речі, вчора ввечері будівлю Єврокомісії до третьої річниці вторгнення РФ в Україну підсвітили синьо-жовтим.

Там зазначили, що синьо-жовті кольори України є кольорами опору проти імперіалізму.

Пакети допомоги Україні.

У третю річницю повномасштабного вторгнення Росії партнери України заявляють про необхідність посилення позиції українців, у зв’язку з чим оголосили про чергові пакети допомоги.

Іспанія оголосила про пакет військової допомоги Україні на мільярд євро, Норвегія придбає українську техніку для ЗСУ на понад $300 млн, а Данія – на майже 270 млн євро.

Кошти Данії підуть, серед іншого, на амуніцію для українських солдатів та розбудову протягом 2025 року українських сил розміром з бригаду разом з країнами Північної Європи та Балтії.

Швеція передасть Україні системи протиповітряної оборони на $113 млн, а Канада – 25 бронемашин та тренажери для F-16.

Україна незабаром отримає від Литви систему ППО малої дальності, а Ірландія хоче передати Україні застарілі радіолокаційні системи протиповітряної оборони.

Норвегія виділить 1 млрд євро гуманітарної та цивільної допомоги Україні у 2025 році, а Фінляндія виділить 4,5 млн євро у фонд для підтримки України.

Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер 24 лютого підтвердив, що готовий сприяти миру в Україні, розмістивши британські війська на її території.

Тим часом британська розвідка повідомляє, що після трьох років війни російські сухопутні війська зазнали радикальних змін, а спроби до вторгнення створити сучасні, професійні сили, здатні проводити складні операції, були зведені нанівець значними втратами.

За спостереженням розвідників, зараз Росія надає перевагу "масі над якістю" у проведенні війни України.

Британські розвідники зазначили, що втрати російського особового складу, що перевищили 860 тисяч вбитими і пораненими, підірвали якість російських збройних сил.

Вступ до ЄС за 4-5 років.

Президент Литви Гітанас Науседа на форумі "Підтримай Україну" запропонував зафіксувати 1 січня 2030 року як дату вступу України в ЄС.

Європейська комісарка з питань розширення Марта Кос вважає, що Єврокомісія має зобов’язання завершити вступний процес України протягом 4-5 років.

Про це вона заявила 24 лютого під час спільного візиту єврокомісарів на захід Ялтинської Європейської стратегії "Три роки – час перемагати", організований у Києві.

За словами іспанського прем’єра Педро Санчеса, треба забезпечити, щоб Україна приєднається до Європейського Союзу якомога швидше.

"Що б там не було у наступні місяці – вступ України до Європейського Союзу є найбільш важливою перемогою для українського народу", – додав він.

Парламент Франції розгляне постанову про пришвидшення євроінтеграції України.

Європейська комісія сподівається на відкриття трьох кластерів переговорів України з ЄС ще до завершення польського головування у червні.

В уряді визначили чотири ключові задачі у питанні зближення з Євросоюзом, серед них – єдина зона платежів у євро та роумінг.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль вважає, що Україна здатна за півтора року імплементувати всі директиви, необхідні для вступу до ЄС.

Нові санкції від ЄС, Британії і Канади.

Євросоюз у заяві з нагоди третьої річниці повномасштабного вторгнення РФ в Україну повідомив про ухвалення 16-го пакета санкцій проти Росії.

Новий пакет санкцій проти РФ зачіпає життєво важливі сектори російської економіки, повідомляють в Раді ЄС.

"Цей новий раунд санкцій спрямований не лише проти російського тіньового флоту, але й проти тих, хто підтримує експлуатацію небезпечних нафтових танкерів, банків, які обходять наші санкції, та пропагандистських ЗМІ, які поширюють брехню", – заявила топдипломатка ЄС Кая Каллас.

Євросоюз вперше запровадив заборону на транзакції з кредитними або фінансовими установами, створеними за межами Росії, які використовують "Систему передачі фінансових повідомлень" (СПФП) Центрального банку Росії.

Сьогоднішнє рішення розширює список заборонених товарів, які сприяють технологічному вдосконаленню російського сектору оборони і безпеки, а також призупиняє дію ліцензій на мовлення в ЄС восьми російських ЗМІ.

До того ж 16-й пакет санкцій ЄС проти Росії містить обмежувальні заходи проти Білорусі і окупованих частин України.

Тим часом, Євросоюз призупинив обмежувальні заходи щодо ключових секторів економіки Сирії.

Британія вдарила по Росії найбільшим пакетом санкцій.

Обмежувальні заходи спрямовані проти коштів, які йдуть у військову скарбничку очільника Кремля Владіміра Путіна, а також проти російської військової машини, структур у третіх країнах, які її підтримують, і крихких мереж постачання, на які вона покладається.

Під британські санкції, серед іншого, потрапили виробники і постачальники верстатів, електроніки та товарів подвійного призначення для російських військових, в тому числі мікропроцесорів, що використовуються в системах озброєння.

Очікується, що нові санкції посилять тиск на енергетичні доходи Путіна.

Канада також наклала масштабні санкції на РФ в річницю повномасштабного вторгнення.

Сполучені Штати проти Росії санкції сьогодні не оголошували.

Проте, оголосили нові санкції проти "тіньового флоту" Ірану.

"Добрі" переговори Трампа з Путіним.

Президент США Дональд Трамп заявив, що обговорює з Росією "великі угоди з економічного розвитку" на додачу до переговорів про "завершення війни" в Україні.

"Переговори проходять дуже добре!" – коментує Трамп переговори з володарем Кремля Владіміром Путіним.

Угода про надра.

Економічну угоду Сполучені Штати намагаються укласти і з Україною.

Порталу Axios повідомляв, що угода про використання корисних копалин між Україною та США майже завершена і може бути підписана вже 24 лютого.

Згідно з останнім проєктом угоди, уряд Сполучених Штатів Америки має намір взяти на себе довгострокові фінансові зобов'язання щодо розвитку стабільної та економічно процвітаючої України.

Водночас, ідеться в матеріалі, жодних військових зобовʼязань з боку США в угоді немає, хоча вони декларують бажання зберегти Україну "вільною, суверенною та безпечною".

Президент США Дональд Трамп заявив, що готовий "цього або наступного тижня" зустрітись у Білому домі з Володимиром Зеленським для підписання угоди про використання корисних копалин.

Колишній прем’єр-міністр Британії Борис Джонсон вважає, що "угода про мінерали" буде вигідною для України.

"Так, ця угода – це вимагання.

Але згадайте наш ленд-ліз.

Нас просто обібрали, забрали наші військові бази, і ми до 2006 року розплачувалися за цю допомогу", – сказав експрем'єр.

Проте, на його думку, ця угода гарантує збереження вільної України.

Також він впевнений, що очільник Британії часів Другої світової війни Вінстон Черчилль також не добирав би слів перед Трампом, як це робить Володимир Зеленський.

До речі, Financial Times повідомляє, що президент Володимир Зеленський був дуже сердитий під час зустрічі із міністром фінансів США Скоттом Бессентом у Києві 12 лютого.

Газета стверджує, що український президент нібито кричав на американського міністра й описує ситуацію так: "хрипкі крики, що лунали звідти, не можна було ні з чим сплутати".

"Він був дуже розлючений", – сказав один із присутніх про українського президента.

Тоді їхня зустріч стосувалась угоди щодо рідкісноземельних металів, якою США хочуть компенсувати підтримку України в часи повномасштабного вторгнення Росії.

За словами українських співрозмовників, Бессент вимагав від Зеленського підписати угоду негайно, але український президент відмовився.

США проти України в ООН.

Тим часом генеральна асамблея ООН ухвалила американську резолюцію без засудження агресії РФ.

За резолюцію США "Шлях до миру" проголосували 93 держави-члени ООН, проти виступили вісім, 73, у тому числі Україна, утримались під час голосування.

Не дивлячись на те, що Сполучені Штати публічно виступили проти української резолюції ООН із засудженням агресії РФ, її також ухвалили.

Українську резолюцію підтримали 93 голосами "за", проти проголосували 18 країн – у тому числі Сполучені Штати, які перед цим критикували документ.

Віцепрем’єрка з питань європейської і євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина дорікнула за внесену США резолюцію.

"Дуже важливо що у ці турбулентні часи, у ці години, коли проходить засідання Генасамблеї ООН, коли є різні резолюції та ініціативи, де ставлять під питання агресію РФ проти України, ставлять під питання, хто є агресором, а хто жертвою, ЄС стоїть на боці України і говорить про необхідність притягнення до відповідальності і закладає юридичну основу для спеціального трибуналу", – сказала Стефанішина.

До того ж двоє з ключових членів команди президента США Дональда Трампа – міністр оборони Піт Гегсет і радник з національної безпеки Майк Волц – у телеінтерв’ю в неділю відмовилися називати Росію агресором.

А сьогодні Президент США Дональд Трамп відмовився називати Владіміра Путіна диктатором, заявивши, що "не використовує такі слова легковажно".

При цьому американський президент заявляє, що його адміністрація допомагає Україні більше, ніж будь-хто до цього.

Реакція Європи.

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський звернув увагу, що Росія в Генеральній асамблеї ООН похвалила проєкт резолюції США про війну в Україні, "оскільки в ній йдеться не про агресію, а про "конфлікт".

"Історичний день", – коротко прокоментував глава польської дипломатії.

Новопризначений міністр закордонних справ Бельгії Максим Прево вважає, що намагання Сполучених Штатів Америки поставити Україну та Росію на однакові позиції в резолюції ООН є неприйнятним.

Він підкреслив, що в ситуації з Росією та Україною, "є агресор і є жертва".

Висока представниця ЄС у закордонних справах Кая Каллас констатувала, що меседжі, які надходять зі Сполучених Штатів, містять у собі російські наративи.

Міністр закордонних справ Нідерландів Каспар Вельдкамп заявив, що Європа перебуває "на початку нової ери" і повинна навчитися покладатися на себе.

"Як європейці, ми повинні організуватися, не тільки в рамках ЄС, але і з британцями, норвежцями та іншими країнами, які хочуть брати участь, щоб протистояти новим викликам, які кидає нам, в тому числі і Трамп", – наголосив очільник МЗС Нідерландів.

А прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен заявила, що американці створюють "дуже велику невизначеність" щодо війни в Україні, НАТО і Європи, і висловила недовіру до того, що глава Кремля хоче миру.

"Я розумію, що багато хто думає, що мирне рішення або припинення вогню звучить як гарна ідея, але ми ризикуємо, що мир в Україні насправді більш небезпечний, ніж війна, яка відбувається зараз", – сказала Фредеріксен.

Німецький збройовий концерн Rheinmetall хоче перепофілювати два цивільних заводи на збройові.

Сьогодні французький президент Емманюель Макрон обговорював з Трампом перспективи завершення війни в Україні на тлі різких розбіжностей щодо подальших дій.

Також очікується, що у середу прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер відвідає Трампа на тлі тривоги в Європі через жорсткішу позицію американського президента щодо України.

Очікується, що Макрон і Стармер спробують переконати Трампа не поспішати з угодою про припинення вогню з очільником Кремля Владіміром Путіним за будь-яку ціну, зберегти участь Європи і обговорити військові гарантії Україні.

До цього президент США бачився з президентом Польщі Анджеєм Дудою.

Дуда зіткнувся з критикою з боку керівної коаліції через свою зустріч з Дональдом Трампом у Вашингтоні – багато політиків припустили, що американський лідер зневажив свого польського колегу.

Обидва лідери зустрілися в кулуарах Конференції консервативної політичної дії (CPAC) поблизу Вашингтона для 10-хвилинної розмови.

Результати виборів у Німеччині.

Вчора у Німеччині обирали новий склад парламенту.

Консервативний блок Християнсько-демократичного союзу і Християнсько-соціального союзу набирає найбільшу кількість голосів виборців.

ХДС з його кандидатом на посаду канцлера Фрідріхом Мерцом став найсильнішою силою на федеральних виборах – але не виправдав очікувань.

Блок отримав 28,5% голосів виборців.

ХДС ставив собі за мету 30-відсоткову позначку.

Цей результат є другим найгіршим для ХДС на федеральних виборах.

Ультраправа "Альтернатива для Німеччини" є другою найсильнішою партією і 20,8%.

Це означає, що вона подвоїла свій результат порівняно з минулими федеральними виборами.

Ультраправі очікувано перемогли у східних землях Німеччини.

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан привітав ультраправих Німеччини: "Успіхів і благослови бог Німеччину!".

Лідерка "Альтернативи для Німеччини" заявила, що отримала привітання від Ілона Маска.

Соціал-демократична партія чинного канцлера Олафа Шольца, зазнала значних втрат: досягли нового історичного мінімуму з 16,4%.

"Зелені", які також входили до "світлофорної коаліції", втратили лише незначну частину голосів на відміну від СДПН, отримавши 11,61%.

"Ліві", яких перед виборами вже списували з рахунків, набрали 8,8%.

Партія німецької "подруги Путіна" Сари Вагенкнехт не проходить до парламенту.

Лідерка хоче оскаржити результати виборів.

Політики Мерца.

Очікується, що наступним канцлером Німеччини буде лідер блоку ХДС/ХСС Фрідріх Мерц.

Він розраховує на коаліцію з соціал-демократами Олафа Шольца.

Президент України Володимир Зеленський привітав консервативний союз ХДС/ХСС і Фрідріха Мерца з перемогою на виборах до Бундестагу.

Зеленський відзначив, що Україна розраховує на продовження спільної з Німеччиною роботи заради захисту життів і наближення реального миру в Україні, а також на зміцнення Європи.

Мерц заявив, що для справедливого миру Україна повинна бути частиною мирних переговорів.

Він заявив про необхідність Європи зміцнити незалежність від США і засумнівався у майбутньому альянсу НАТО.

А ще він розкритикував радника Дональда Трампа, мільярдера Ілона Маска за підтримку ультраправої партії "Альтернатива для Німеччини".

"Погляньте на нещодавнє втручання в німецьку виборчу кампанію пана Ілона Маска – це унікальна подія.

Втручання з боку Вашингтона було не менш драматичним, радикальним і, зрештою, обурливим, ніж втручання, які ми бачили з боку Москви.

Ми перебуваємо під таким масованим тиском з двох сторін, що моїм абсолютним пріоритетом зараз дійсно є створення єдності в Європі", – заявив Мерц.

Також він запросив Нетаньягу до Німеччини та пообіцяв убезпечити від арешту Міжнародного кримінального суду.

"Я вважаю абсолютно абсурдною ідею, що прем'єр-міністр Ізраїлю не може відвідати Німеччину", – заявив він.

Решта новин.

У російське консульство в Марселі пожбурили "коктейлі Молотова".

Чотири країни ЄС вимагають повернути довоєнні квоти на агротовари з України.

Зеленський заявив, що мав "хорошу" розмову з Трампом на засіданні G7.

Трамп за розміщення європейського контингенту в Україні, обіцяє "підтримку" США.