Без гостроти. Якою була чергова зустріч Зеленського з журналістами

У переддень третьої річниці повномасштабного вторгнення російської армії на територію України, в неділю, 23 лютого, у Києві відбулася чергова пресконференція президента України Володимира Зеленського. Цього разу вона була спокійною, без словесних перепалок президента з журналістами, але і без гострих запитань. Також, що примітно, цього разу був перекіс у бік іноземних медіа — якщо під час серпневої пресконференції свої запитання озвучили 15 українських медіа та 13 іноземних, то зараз лише 11 українських і 19 іноземних. Тобто один до двох на користь медіа інших країн. Та, зважаючи на бентежні міжнародні події останніх тижнів, тут немає нічого дивного.

Як і пів року тому, Офіс президента вирішив: раз уже збираємо так багато журналістів, то хай послухають вони й ключових посадовців. У серпні цей захід мав назву «Форум “Україна-2024. Незалежність”», ще раніше — у лютому минулого року — це був форум «Україна. Рік 2024», а тапер відповідно «Україна. Рік 2025».

Якщо раніше захід тривав від самого ранку і був поділений на окремі звіти посадовців, то зараз вирішили не мучити журналістів і трохи скоротити програму, перетворивши форум на одну панельну дискусію, під час якої вони доповідали про свої напрямки роботи.

 Модерує Ірина Побєдоносцева, далі зліва направо Кирило Буданов, Рустем Умєров, Юлія Свириденко, Денис Шмигаль, Руслан Стефанчук, Андрій Єрмак, Андрій Сибіга, Василь Малюк, Олег Іващенко

Вони — це голова Офісу президента Андрій Єрмак, прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, перша віцепрем’єрка та міністерка економіки Юлія Свириденко, голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, міністр оборони Рустем Умєров, міністр закордонних справ Андрій Сибіга, очільник ГУР Кирило Буданов, очільник СБУ Василь Малюк та очільник СЗР Олег Іващенко. По відеозв’язку вмикався головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський.

 Денис Шмигаль, Руслан Стефанчук і по відеозв’язку Олександр Сирський

На відміну від минулого разу, такий формат — без окремих довгих промов — вийшов менш пафосним, усі говорили доволі коротко про свій напрямок роботи. І цього цілком достатньо, більше часу залишилося для запитань журналістів.

 Тетяна Пасова, журналістка Укрінформу

На все про все вистачило двох годин, далі — невелика перерва на чай-каву й очікування президента.

Саме час підмітити перший позитивний момент: організатори виправили свою помилку з лютого минулого року, коли місця посередині віддавали різноманітним посадовцям, радникам і запрошеним гостям, а журналісти сиділи лише по боках. Тепер захід був справді для журналістів і вони мали можливість зайняти найзручніші місця посередині та дивитися президенту прямо в очі.

 Володимир Зеленський спілкується з журналістами

Загалом, як повідомила згодом «Детектору медіа» директорка директорату з питань інформаційної політики Офісу президента Ірина Побєдоносцева, акредитовано було понад 350 медійників із близько 150 медіа.

 Ірина Побєдоносцева

«Приблизно 65% — це іноземні медіа. Досить широка географія — Європа, США, Японія, Китай, Латинська Америка», — сказала вона нам.

Те, що іноземних медіа більше, ніж українських, було помітно неозброєним оком.

 Журналісти під час спілкування з президентом

На відміну від попередніх пресконференцій, не було «Голосу Америки», що трохи здивувало. Вже традиційно не було нікого з «Цензор.нет» — у головного редактора видання Юрія Бутусова з Офісом президента давня конфронтація (формально видання цього разу запізно подало заявку на акредитацію). Знаємо, що ZN.ua взагалі не подавали свою заявку на акредитацію — їх можна зрозуміти, якщо врахувати, що два останні рази їм не дали можливості озвучити запитання, а ще раніше, у грудні 2023 року, Зеленський мав словесну перепалку з журналісткою видання Інною Ведерніковою.

 Журналісти в очікуванні можливості поставити запитання президенту

Уперше за чотири роки акредитували Bihus.info — про це у фейсбуці повідомив журналіст Максим Опанасенко — і їм навіть дали можливість озвучити запитання. Це доволі цікаво з огляду на історію зі стеженням за журналістами цього медіа співробітниками СБУ та фразою президента про це рік тому: «Мені все одно, хто був замовником». Медіа представляли дві журналістки — Анастасія Усенко та Роксолана Бичай, яка недавно перейшла туди з «Радіо Свобода».

«Попередні роки ми чули відмови, мовляв, бракувало місця. Тепер, вочевидь, доставили стільці, — пожартувала Анастасія Усенко у розмові з “Детектором медіа” уже після пресконференції. — Ми обрали питання на міжнародну і водночас внутрішню тему — про те, чи планується перегляд виданих ліцензій на користування родовищами великим бізнесам та олігархам, які багато років до цього використовували державні ресурси у власних інтересах. Про це буде один із наших наступних матеріалів».

  Речник президента Сергій Никифоров

В кулуарах ми запитали речника президента Сергія Никифорова, чому Bihus.info раніше не акредитовували, на що він відповів: «Не можу сказати. Значить, не вистачало місця».

Також він сказав, що всіх по максимуму постаралися акредитувати, й в ОП нема «небажаних медіа», за винятком одного, яке він не назвав: «Одне медіа, яке нікуди не потрапляє, — це не медіа, а політичний майданчик для однієї конкретної людини». Чомусь здається, що йшлося саме про «Цензор.нет» і Юрія Бутусова.

 Сергій Никифоров

Щоправда, вже наступного дня з фейсбуку Володимира Бойка, засновника медіа Nadra.info, ми дізналися, що йому акредитацію не підтвердили й причин не пояснили.

«Як журналіст, який останні 5 років спеціалізується винятково на сфері надрокористування, звісно, я хотів потрапити на Форум “Україна. Рік 2025”, щоб особисто поставити чимало запитань посадовцям, які дотичні до підготовки стратегічної угоди про надра, і потім розповісти про відповіді своїм читачам. Живу з вірою в те, що українському суспільству потрібна правда про надра, умови користування ними та умови залучення стратегічних партнерів, адже йдеться про проєкти на десятиліття вперед! Представникам державних комунікаційних команд варто не нехтувати журналістами, які поглиблено працюють у своїх нішах, а навпаки — усіляко вибудовувати з ними комунікацію і залучати до кожного обговорення», — відреагував Бойко.

 Наталія Мосейчук

Не помітили ми також таблички «1+1», зате помітили ведучу каналу Наталію Мосейчук, яка, схоже, і не збиралась озвучувати запитання, але весь час пильно за всім стежила.

 Журналісти намагаються озвучити свої запитання президенту

Те, що перевага буде на боці іноземних медіа, було зрозуміло одразу. Два перші запитання — Euro News та IBC. Саме у відповідь журналісту IBC Зеленський сказав, що готовий відмовитися від президентства, якщо Україну візьмуть у НАТО.

 Володимир Зеленський відповідає на запитання журналістів

Третє запитання озвучив Сергій Єременко зі спільної редакції СТБ/ICTV, що входить до національного телемарафону. А після нього речник президента Сергій Никифоров, який традиційно модерує пресконференції, сказав: «The New York Post має бути. Кейтлін, не бачу вас». І це в момент, коли купа інших медіа дерли вгору свої таблички. Але це абсолютно логічний крок.

 На передньому плані ліворуч Кейтлін Дорнбос, журналістка The New York Post

Річ у тім, що The New York Post — це одна з провідних консервативних газет США, яку любить читати президент США Дональд Трамп. Саме ця газета після того, як Трамп назвав Зеленського диктатором, розмістила фотографію російського правителя Володимира Путіна на обкладинці та великий напис «Президенте Трамп, ось хто диктатор», а в самому випуску — авторську колонку британського консервативного публіциста Дуґласа Мюррея під назвою «10 істин про російсько-українську війну, які ми ігноруємо на свій страх і ризик».

 Володимир Зеленський

А ще Fox News, CNN, Wall Street Journal, IBC, яке ми вже згадували, Sky News, News Max — американцям приділили дуже багато уваги. Зрозуміло, до кого намагається достукатися українська влада.

 Журналіст японського медіа NHK

Помітно, що Офіс президента намагався розширити географію. Наприклад, були щонайменше два японські журналісти, один із яких поставив запитання. Також своє питання озвучила журналістка Fenix TV (Гонконг, Китай) і навіть чилійський журналіст Хуан Вальєхос Кроквель, який реанімував фейк про смерть в Україні чилійця Гонсало Ліри та запитав Зеленського, чи це він віддав наказ на його вбивство. Це запитання було дуже оригінальним, здивувало президента та викликало сміх журналістів.

 Журналістка Fenix TV (Гонконг, Китай)

А ще Італія, Німеччина, Польща, Франція, Туреччина, Нідерланди — по одному медіа з цих країн також ставили свої запитання. Окремо розчулили іноземні журналісти, які вивчили українську, — таких щонайменше четверо. За це дякував і президент.

 Журналіст Cumhuriyet (Туреччина) ставить запитання українською

Ще один цікавий момент був, коли Зеленський захотів випити води, але випадково пролив її на стіл і на підлогу. Прийшов чоловік із серветками, щоб її витерти — а Зеленський допомагав йому, паралельно слухаючи запитання.

 Зеленський допомагає витирати воду

У трансляції цього моменту нема, бо камера в той час показувала головну редакторку LB.ua Соню Кошкіну, яка озвучувала своє запитання. Але аматорське відео цього моменту завірусилося в тіктоці.

 Соня Кошкіна

Якщо узагальнити, то практично всі запитання були присвячені міжнародному треку, темі мирних переговорів, угоді про рідкісноземельні метали та взагалі відносинам зі США, а також постачанню зброї та відносинам з іншими партнерами. Все це цікаво, але не було жодного гострого запитання про якісь внутрішні проблеми. Можливо, саме тому президент був спокійний і на цей раз не мав різких словесних перепалок.

 Володимир Зеленський спілкується з журналістами

Відсутністю гострих запитань потім у фейсбуці обурилися політична оглядачка Radio NV Юлія Забєліна та журналістка «Української правди» Тетяна Даниленко — їм обом не дали слова.

 Юлія Забєліна

«Уперше за 20 років на пресконференції президента не дали слова “Українській правді”. Як на зло, цього разу представляла її я. Навіть Янукович вислуховував питання від “УП”! Загалом пресконференцію Володимира Зеленського можна схарактеризувати як теплу ванну з питаннями, загальний сенс яких — що у вас з Трампом і як же світ до такого докотився? Вважаю, що замість цього театру кабукі президент міг би продемонструвати, що він — не “прострочений диктатор”, а легітимний і демократично обраний лідер», — написала Тетяна Даниленко.

У серпні Зеленський звинуватив «Українську правду» в роботі за темниками, перебивши журналіста Романа Кравця, коли той озвучував запитання.

Не дали можливості поставити запитання ні журналістам 5-го каналу, ні «Еспресо». Що прикметно, «FreeДому», «Дому» й каналу «Рада також».

 Журналістка «Детектора медіа»

Не дали й «Детектору медіа», бо ми, мовляв, нішеві. Так, але ж наша ніша — інформаційний простір, дослідження пропаганди — і це саме та тема, про яку майже третину конференції говорив президент, спростовуючи російські маніпуляції.

Запитання президенту ми не поставили, зате поспілкувалися з його комунікаційниками. Наприклад, Михайла Подоляка розпитали, чи вважає він, що Дональд Трамп живе під впливом російської дезінформації, як днями сказав Володимир Зеленський.

 Михайло Подоляк, радник голови Офісу президента

«Росія змінила стратегію — вона не атакує американців і вдає, що вони знайшли спільну мову. Росіяни лестощами пробують зайти в американський дискурс і я думаю, що американці вважають, що це щиро. Таким чином, так, є певні впливи, — сказав Михайло Подоляк “Детектору медіа”. — Чи довго вони будуть під цими впливами? Скоріш за все, ні, тому що Росія не може довго витримувати позитивний порядок денний. Вона перейде до образ. Коли почнуться справжні переговори — це ж не переговори в Ер-Ріяді, де вони домовились домовлятися — але коли на столі буде конкретика, з’ясується, що Росія хоче набагато більше, ніж Сполучені Штати, і тоді в них буде прямий конфлікт і вони нарешті побачать більш об’єктивну картину Російської Федерації».

Він переконаний, що російська пропаганда не сильна, а масштабна. Вона базується на емоціях, але не дає довгострокових посилів, тому вона зрештою програє. Такий оптимізм виглядає трохи дивним на тлі того, що все частіше різні західні політики озвучують гасла, так чи так співзвучні з російською пропагандою. А якщо російські наративи повторюють світові лідери, то вони потрохи стають загальноприйнятою думкою суспільств. Звідси ризик, що російська пропаганда й маніпуляції переможуть і призведуть до непоправних наслідків. Тому ми хотіли дізнатися думку президента про цю проблему.

 Володимир Зеленський

Загалом ця пресконференція була дуже спокійною, бо всім, хто потенційно може поставити гостре запитання, слова не дали. Як тактичний хід це зрозуміло — не треба нам ще внутрішніх конфронтацій. Але стратегічно у справді здоровому суспільстві лідер вміє з гідністю приймати критику та спокійно на неї реагувати. Адже нерозв’язані питання рано чи пізно постануть ще гостріше.

Фото: Максим Поліщук, «Детектор медіа»