Економіка РФ в 2025 році: чи готовий Кремль повноцінно фінансувати ще один рік війни

Економіці Росії загрожує "повільна смерть". Так охарактеризували стан країни-агресорки у The Telegraph, пояснивши це виснаженням "фонду на чорний день" впродовж трьох років війни в Україні. "Починають з’являтися ознаки крихкості", — кажуть західні експерти. Тим часом ухвалено 16-й пакет європейських санкцій проти РФ. І навіть свої заморожені активи на 300 млрд Кремль погоджується віддати на відбудову України. Вітчизняні експерти пояснили Фокусу стан речей і відповіли, чи спрацюють чергові санкції ЄС проти Росії без підтримки США.

Як війна в Україні змінила економіку РФ

Впродовж полномасштабного вторгнення РФ в Україну вартість російських запозичень зросла "до жахливих рівнів", йдеться у матеріалі The Telegraph, оскільки відсоткові ставки в 21% створюють тиск на компанії. "Напруга така, що Путін, як повідомляється, лаяв чиновників за посуху в приватних інвестиціях. Не дивно, що російські олігархи, зокрема Ігор Сєчін, керівник "Роснефти", і Олег Дерипаска, алюмінієвий магнат-мільярдер, публічно критикували високі процентні ставки. У 2023 році Дерипаска попереджав, що Росія може незабаром залишитися без грошей", — йдеться у матеріалі.

Фонд капіталу Росії виснажується, і ліквідна частина активів зараз скоротилася лише до 38 млрд доларів із приблизно 100 млрд доларів на початку 2022 року.

"Крихкість" російської економіки, про ознаки якої кажуть західні ЗМІ, підтверджують дані Центрального банку Росії. Згідно з макропрогнозом, що там представили, темпи зростання 2025 року російського ВВП розглядаються лише на рівні 1-2%, а 2026 року — 0,5-1%. Це свідчить про те, що російська економіка потрапляє у стан стагнації.

Тож росіянам доведеться затягнути пояси, адже, якщо 2024 року в РФ збільшили купівлю товарів та послуг на 5,5%, то 2025-го приватне споживання додасть лише 0,5-1,5% і стільки ж через рік. Зростання інвестицій може взагалі обнулитися, хоча минулого року досягало 10,2%.

Зрештою, хоча російська економіка у 2024 році за офіційними даними показала досить високе зростання — 4,1%, але за ним перебуває виробництво танків, гармат, всього того, що практично не впливає на добробут громадян. Майже вдвічі Центробанк підняв прогноз інфляції і тепер чекає її на рівні 7-8% наприкінці 2025 року, хоча ще в жовтні прогнозував уповільнення 4,5-5%, а квітні обіцяв загальмувати зростання цін до 4%. Але тепер повернення до 4%-ї мети відкладається на 2026 рік.

За інформацією голови Центробанку РФ Ельвіри Набіулліної, на 10 лютого 2025-го інфляція в РФ прискорилася до 10% з 9,5% наприкінці минулого року та 7,4% — 2023-го. Пік інфляції, каже Набіулліна, припаде на квітень-травень. "Ми не чекаємо на хвилю банкрутств", — сказала вона. Водночас погодилася, що існують компанії, для яких зростання вартості обслуговування боргу є важливим фактором, який суттєво знижує їхній прибуток. Водночас, за її словами, загалом російський бізнес "зберігає фінансову стійкість".

Проте якщо бізнес, можливо, й проявляє стійкість, то російський споживач біднішає. Мобілізація коштів на війну призвела не лише до перегляду соціальних програм, пов'язаних із охороною здоров'я, пільгових інструментів підтримки будівництва, а й вплинула на ціни. Продукти в Росії, за підсумками 2024 року, здорожчали майже на третину. За даними Росстату, індекс споживчих цін за рік додав 9,52% (після зростання на 7,42% у 2023 році), а річна продовольча інфляція досягла 11,05% і стала рекордною з 2015 року (тоді продукти подорожчали на 14%).

Підсумковий річний показник інфляції в Росії увійшов до топу найвищих за останні 15 років: сильніше, за даними офіційної статистики, ціни зростали лише 2022 року (11,94%) і під час економічної кризи після анексії Криму (на 11,35% 2014 року і 12,91% — 2015-го).

Як Робінзон Крузо: що допоможе "добити" російську економіку

Якщо не підірвати, то хоча б унеможливити воєнні дії РФ проти України, можна вже цього року, вважають українські експерти, зокрема голова правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураковський.

"Кінець 2024-го — початок 2025 року — це поворотний час. Якщо санкції посилюватимуться і наші партнери не відіграють назад… Це момент, коли економіку РФ можна якщо не добити, то зробити ведення воєнних дій практично неможливим", — зазначив експерт в ефірі телемарафону 25 лютого.

Саме зниження цін на нафту з 60 доларів за барель на тлі посилення інших санкцій стане ударом по економіці РФ. Проте "Велика сімка" поки лише веде дискусії щодо цін на російську нафту і не ухвалює принципового рішення.

Важливо Війна в 2025: чи вистачить Україні грошей на ведення бойових дій, пенсії та соцвиплати

"Питання санкцій для РФ є важливим у тому сенсі, що російська економіка не може розвиватися як економіка Робінзона Крузо на окремо взятому острові. Їй потрібні іноземні технології, фінансові кошти та можливість включатися до міжнародних ланцюжків створення вартості", — сказав Ігор Бураковський.

Тим часом черговий європейський санкційний пакет проти РФ фахівці вважають, скоріше, політичною демонстрацією єдності Європи з Україною.

"Цей пакет має політичне значення. Він демонструє те, що незважаючи на певні нові обставини і кон'юнктуру в позиції США, мирних переговорів тощо, Європейський Союз продовжує санкційну політику по відношенню до РФ, навіть в умовах, коли американці вже публічно піднімають питання про розглядання поетапного скасування санкцій в обмін на припинення вогню з боку РФ. Самі ж американці не роблять жодних кроків щодо санкцій проти РФ: і не скасовують їх, але і нових не запроваджують", — каже Фокусу політолог, полiтичний консультант Володимир Фесенко.

Заходи проти війни: чи допоможуть Україні чергові санкцій ЄС

У річницю повномасштабного вторгнення, 24 лютого Євросоюз оголосив про затвердження 16-го пакету антиросійских санкцій, який одразу набрав чинності.

Європейські санкції передбачають:

• відключення від міжнародної міжбанківської системи передавання інформації про платежі Society for Worldwide Interbank Financial Telecommunication (SWIFT) 13 російських банків;
• санкції ще на 73 нових судна тіньового флоту та 53 людей та компаній;
• призупинення ліцензії на мовлення 8 російських ЗМІ в ЄС;
• заборона імпорту алюмінію для 11 портів і аеропортів;
• заборона на транзакції, які оминають обмеження на ціни на нафту.

Важливо ЗС РФ отримують запчастини для вантажівок із Норвегії: як Росія обходить санкції, — розслідування

Українські експерти не вважають, що таке чергові обмеження є критичними і такими, що здатні значно зашкодити Росії фінансувати війну, адже у переліку банків немає таких великих установ, як "Газпромбанк", що досі використовує SWIFT для оплати енергоресурсів деякими країнами ЄС.

"Європейський Союз продовжує санкційну політику, тож 16-й пакет містить як персональні санкції, так і певні вторинні — по банках. Але сказати, що це якийсь якісно новий етап санкційного тиску на Росію, не можна. В нинішній ситуації, на жаль, це і неможливо. Навіть 16-й пакет довелося узгоджувати, тому що Угорщина традиційно блокувала ухвалення рішень. Важливою є сама демонстрація санкційного тиску на РФ з боку ЄС — це головне", — пояснив Володимир Фесенко.

Із експертом погоджується аналітик, член Українського товариства фінансових аналітиків Андрій Шевчишин. Він додає, що хоча цей пакет обмежує додаткові обмеження щодо тіньового флоту, він не спрацює без сприяння США.

"Цей пакет без аналогічних дій Америки може не спрацювати. Так, він запроваджує додаткові обмеження щодо тіньового флоту — додано 73 судна до переліку. Але ж вони мають співпадати з американським списком, зокрема. До речі, після того, як Ілон Маск почав запроваджувати оптимізацію, ми не бачили додаткових санкції від США проти РФ. Ба більше, там розформовано важливі кабінети, які займалися пошуком обходу санкцій. Зараз Росії дуже легко створити нову фірму-одноденку, записати на неї тіньовий флот, нові ці судна і починати перевозити нафту іншим шляхом, адже вони не будуть відстежуватися", — каже Андрій Шевчишин у коментарі Фокусу.

Якщо Європа слідкує за дотриманням санкцій і дійсно обмежує рух суден своїми морськими шляхами, то в східній частині цей рух буде активнішим.

"Росія більше інтегрується і орієнтується на Азію. Візьмемо алюміній. Це одна з санкцій Європи — заборона на імпорт первинного алюмінію. В 2024 році Росія експортувала понад 360 тисяч тонн алюмінію на суму 830 млн євро. Це критично для "Русала" (один з найбільших в світі виробників первинного алюмінію і глинозему — ред.), але не критично для Росії. Зауважу, що Росія виробляє приблизно 4 млн тонн алюмінію, один мільйон вона споживає. Ще півтора вона відправляє на Азію, інші — по всьому світу", — додав аналітик.

За підрахунками фахівця, частка російського алюмінію, що отримує Європа, становить 360 тисяч тонн (майже 10% від усього виробництва в РФ), що є болючою втратою для галузі, але не для Росії.

Водночас фахівець визнає, що найбільш болючими санкціями для РФ є транскордонні платежі, адже вартість транзакцій 2024 року зросла на 5-11%, а термін оплати досягає 2-3 місяців.

"Для РФ зараз найважливішою потребою є послаблення транскордонних платежів. Самий активний вплив санкцій на Росію розпочався саме зі вторинних. Адже західні банки почали відмовлятися від співпраці з Росією, тому що їм легше припинити співпрацю, аніж шукати, чи пов'язані транзакції із війною. Саме тому вартість усіх операцій значно зросла. Також зросла і вартість логістики", — пояснив Шевчишин.

Скасування санкцій проти РФ: як діятимуть європейці та чи повернуть заморожені активи Кремлю

Подальша доля запровадження європейських санкцій, які для країни-агресорки є більш значущими, ніж американські, залежить від переговорного процесу про припинення вогню.

"Якщо буде стале припинення вогню, то США, з високою вірогідністю, про що вони вже говорять, будуть домовлятися з європейцями про приєднання до поетапного скасування санкцій проти РФ. Адже для росіян більше значення з огляду на двосторонню торгівлю і загальний масштаб торговельних відносин, набагато значущими є санкції з боку Європи. І американці це чудово розуміють. Тому по санкціях будуть проводити окремі переговори, в яких мають брати участь європейці", — пояснив Фесенко.

Отже подальша доля санкцій проти Росії залежить від того, чи вдасться досягти мирної угоди між Україною і РФ. Тож як саме буде вирішуватися питання про поетапність скасування санкцій і чи приєднається до цього Європа, залишається відкритим питанням.

"Може статися так, що американці домовляться з росіянами, а Європа цього не визнає. Але більш вірогідно, що європейці все ж приєднаються до переговорів і там виникне купа непростих питань. Скажу зараз лише одне: питання, яке буде дуже складним, суперечливим, і навколо якого виникне дуже гостра боротьба між ЄС та США — доля російських фінансових активів на Заході. Оці 300 млрд заморожених коштів, відсотки яких вже зараз частково використовуються для допомоги Україні", — сказав Володимир Фесенко.

Тож, не дивно, що тема заморожених російських активів зараз активно обговорюється між Вашингтоном та Москвою. А заява Кремля про, начебто, готовність віддати гроші на відбудову України, є черговим підступним кроком. Адже там вимагатимуть використати їх на відновлення окупованих Росією українських регіонів і таким чином повернути ці гроші.

Важливо "Серйозні переговори": Трамп повідомив, що розмовляє із Путіним про спільні економічні угоди

"Подальший крок зрозумілий — вони будуть вимагати повернення більшої частини цих грошей, умовно, на відновлення Донбасу. Безумовно, цей варіант не влаштовує Україну. Тож треба буде ще поборотися, щоб ці 300 млрд, або хоча б та частина, яка є під контролем Європи зараз, що становить 90% цих грошей, працювали саме на відновлення України, а не повернулися до РФ. Це і є одним з найбільш важливих і принципових питань зараз", — додав політолог.

Російські активи на 300 млрд доларів перебувають у європейському депозитарії Euroclear. Їх неможливо конфіскувати, адже це суперечить принципам міжнародного права, про що напередодні сказав президент Франції Еммануель Макрон під час зустрічі з президентом США Дональдом Трампом у Вашингтоні. Фокус вже цитував слова Макрона щодо можливого використання заморожених російських активів, який зауважив, що це питання має увійти до раундів мирних переговорів щодо завершення війни в Україні.