Як США шантажують Україну: що нам дасть угода про корисні копалини та чи будуть там гарантії безпеки

У понеділок, 24 лютого, через три роки від початку повномасштабного вторгнення Росії, до Києва приїхали 14 очільників глав держав, урядів і європейських інституцій на знак солідарності з Україною.

До розширеної наради з українським керівництвом багато хто також доєднався онлайн, у той час як США продовжували тиснути на Україну щодо відкликання з ООН щорічної резолюції із засудженням Росії. У понеділок, 24 лютого, на Генасамблеї заступниця постпреда США при ООН Дороті Ші виступила публічно проти резолюції авторства України та ЄС, наголошуючи, що всі попередні документи, де засуджувалися дії РФ, не змогли зупинити війну. У підсумку Генасамблея проголосувала обидві резолюції: авторства України та ЄС із засудженням російської агресії (США та РФ проголосували проти); та США під назвою "Шлях до миру", де на Росію не покладається жодної відповідальності, а лише висловлюється "скорбота у зв'язку з трагічною загибеллю людей під час російсько-українського конфлікту".

Це лише підтвердило переконання в європейських столицях, що Білий дім прагне за будь-яку ціну досягти розрядки з Кремлем. Напередодні голосування в ООН, в інтерв’ю CNN спецпредставник Трампа по Близькому Сходу Стів Віткофф, який також відповідальний за контакти з Кремлем і був на перших за три роки переговорах із росіянами у Саудівській Аравії минулого тижня, заявив, що "війна була спровокована, і не обов’язково росіянами, бо були розмови про вступ України до НАТО, що фактично стало загрозою для росіян". Очільник Пентагону Піт Гегсет і радник Трампа з нацбезпеки Майк Волтц також вийшли в ефір Fox News Sunday, відмовившись назвати Росію агресором, і заперечуючи вступ України до НАТО.  

Головним каменем спотикання між Києвом і Вашингтоном зараз є угода про рідкоземельні метали, переговори щодо якої, за словами українських урядовців, перебувають на завершальній стадії. ТСН.ua вже писав, що це була ідея уряду Зеленського запропонувати команді Трампа спільне партнерство щодо видобутку українських корисних копалин в обмін на подальшу американську допомогу. Проте адміністрація Трампа записала в угоду надану США грантову допомогу Україні за президентства Байдена як борг, який Київ має віддати. Причому кратно більший борг у $500 млрд, хоча Україна отримала від США лише $100 млрд.

Тож, як зараз можна охарактеризувати відносини США з Україною? Чому адміністрація Трампа так тисне на Київ, використовуючи проросійську риторику? Та що передбачатиме угода з Америкою про видобуток українських рідкоземельних металів? Читайте в матеріалі ТСН.ua.

Угода зі США: звідки Трамп взяв $500 млрд

Як пише Financial Times, під час зустрічі з міністром фінансів США Скоттом Бессентом у Києві 12 лютого, Володимир Зеленський був нібито "дуже розлюченим", а з-за дверей чулися крики через деталі угоди й тиск з боку Вашингтона підписати її негайно. Тоді документ не підписали, а його деталі продовжили обговорювати на Мюнхенській конференції з безпеки, де американську делегацію очолював віцепрезидент Джей Ді Венсом. Як відомо, він навіть відмовився від зустрічі з Зеленським, поки українська сторона не підпише угоду в тому вигляді, як її до Києва привіз Бессент. Втім, зустріч Зеленського та Венса все ж відбулася, а угоду домовилися доопрацювати.

У понеділок, 24 лютого, Дональд Трамп повторив, що протягом двох тижнів може зустрітися з Володимиром Зеленським, щоб підписати угоду про спільний видобуток українських корисних копалин. За його словами, США та Україна дуже близькі до узгодження остаточного тексту, додаючи, що Верховна Рада має проголосувати за цей документ, при цьому не обіцяючи аналогічного затвердження Конгресом США.

"Ми дуже близькі до угоди, за якою ми отримаємо назад свої гроші протягом певного періоду часу. Але це також дає нам щось, що, на мою думку, є дуже корисним для їхньої (української – Ред.) економіки, для них як країни", – сказав Трамп.

За інформацією Axios, проєкт угоди передбачає створення Інвестиційного фонду реконструкції, яким Україна та США керуватимуть спільно, для вкладення коштів у проєкти в Україні та залучення інвестиції для збільшення розвитку, в тому числі в таких сферах, як видобуток корисних копалин і порти. Також, як пише видання, це передбачатиме відшкодування США частини їхніх витрат пов’язаних із "захистом, реконструкцією та поверненням України" до її довоєнного ВВП. У документі також міститься пункт про розробку родовищ на "тимчасово окупованих РФ територіях, якщо вони будуть деокуповані". Разом із тим, принаймні поки що, в тексті угоди немає ні слова про військові зобов’язання чи гарантії безпеки з боку США.

У неділю, 23 лютого, під час великої пресконференції Володимир Зеленський заявив, що "ми не маємо визнавати гранти (надану адміністрацією Байдена безповоротну допомогу Україні – Ред.) як борги". Останнім часом Трамп постійно каже, що США надали Україні $350 млрд, а Європа – лише $100 млрд у вигляді позик, які Україна віддає назад, тому США теж хочуть повернути свої гроші. Проте, президент Зеленський дуже слушно нагадав, що саме така грантова безповоротна американська допомога Україні – це було двопартійне рішення Конгресу, який голосував відповідні законодавчі ініціативи. Зворотної сили закон не має, що б там не казав Трамп.

До того ж, у драфті угоди, яку Скотт Бессент привіз до Києва 12 лютого, було вказано, що Україна буде винна США $500 млрд. Хоча насправді за ці три роки повномасштабної війни Україна отримала від США близько $100 млрд. Звідки в адміністрації Трампа взяли таку космічну цифру невідомо. До того ж, як правильно зауважив президент Франції Еммануель Макрон, сидячи в понеділок, 24 лютого, поруч із Дональдом Трампом в Овальному кабінеті, ЄС покрив 60% всієї допомоги Україні – це кредити, гарантії і гранти. Фрагмент відео, де Макрон публічно на камери розвінчує відвертий фейк Трампа, вже облетів всі світові ЗМІ й соцмережі.

"Я хочу діалогу з Трампом. Я не підписую те, що будуть виплачувати 10 поколінь українців. Якщо умова сьогодні така, що США кажуть, ми вам дамо допомогу, але ви повинні її повернути з прибутком для США - це угода. Це угода - не грант. Це нова угода. І я сказав, що я готовий до такого діалогу", - заявив президент Зеленський у неділю, 23 лютого на пресконференції.

Від ООН до копалин: Трамп хоче порозумітися з Путіним

Макрон приїхав до Трампа обговорити деталі європейської миротворчої місії, яка може бути розгорнута в Україні після встановлення режиму припинення вогню, про що президент США так прагне домовитися з очільником Кремля. Але цей візит французького президента до Вашингтона перетворився радше на повчання Трампа, який живе в ілюзіях російської пропаганди і можливості швидкої угоди з Путіним. Сидячи поруч із Макроном, Трамп, на відповідне запитання журналіста, відмовився називати Путіна диктатором, додавши, що не "використовує такі слова легковажно". 

Також Трамп знову заявив, що війна Росії проти України може завершитися за лічені тижні, й навіть припустив, що Україна може повернути принаймні частину окупованих Росією територій, хоча "зробити це буде непросто". Разом із тим, у неділю, 23 лютого, в ефірі CNN спецпредставник Трампа по Близькому Сходу, який зараз займається ще й контактами з росіянами, заявив, що "орієнтиром для укладення мирної угоди між Україною та Росією" можуть стати так звані стамбульські домовленості, про які Путін говорить майже два роки.

"Ми дуже близько підійшли до того, щоб щось підписати. Це буде чудовий день. Президент (Трамп – Ред.) розуміє, як укладати угоди. Угоди працюють лише тоді, коли вони вигідні всім сторонам. Єдиний шлях покласти край різанині — це говорити з лідерами обох залучених країн. Я їздив до Росії. У мене була зустріч з Путіним. Це була тривала і позитивна зустріч", -  заявив Стів Віткофф.

Проте, після того, як США солідаризувалися в ООН з Росією, Білоруссю, Угорщиною та іншими проти резолюції України та ЄС із засудженням Росії за продовження неспровокованої війни, щось, вочевидь, пішло не так. Прямо під час спілкування Трампа й Макрона з пресою, кремлівські канали розповсюдили заяви Путіна про те, що "Трамп хоче оздоровити обстановку в Україні", а Володимир Зеленський цьому начебто заважає. Тепер ми розуміємо, звідки в головах Трампа та його команди ідея про те, що саме український президент начебто перешкоджає закінченню війни. Все ж, найцікавіша частина виступу Путіна була не про "нелегітимність" Володимира Зеленського, про що постійно кажуть у Кремлі, а пряма пропозиція США щодо спільної розробки рідкоземельних родовищ у Росії та на тимчасово окупованих українських територіях.

У понеділок, 24 лютого, Трамп дійсно обмовився, що обговорює з Росією "великі угоди з економічного розвитку". Але навряд чи це можливо, поки діють західні санкції. На сьогодні адміністрація Трампа зосереджена, за словами Стіва Віткоффа, на "отриманні широкого доступу до родовищ українських рідкоземельних мінералів". За словами першої віцепрем'єрки-міністерки економіки Юлії Свириденко, лише на тимчасово окупованих українських територіях зосереджено корисних копалин приблизно на $350 млрд.

"Дійсно, Україна має запаси титану, літію, урану і рідкісноземельних металів. Наша задача - не просто експорт цієї сировини, а залучення інвестицій в переробку і розробку родовищ. Перед Україною стоїть велика задача оновити геологічну інформацію", - додала Юлія Свириденко.

Американські ЗМІ писали, що адміністрація Трампа намагалася змусити президента Зеленського підписати угоду, яка передасть США великі суми доходів від видобутку українських родовищ корисних копалин в обмін на відсутність жодних гарантій безпеки з американського боку. Відомо, що в ці дні Київ і Вашингтон доопрацьовують спірні моменти цієї угоди про надра, яка ще два тижні тому виглядала як "порожній чек" (такий вираз використовують багато республіканців, описуючи допомогу Україні – Ред.) – виставлений українцям рахунок без жодних зобов’язань з боку США. До того ж, Володимир Зеленський нагадував американцям, що присутність їхніх компаній в Україні не стримала Путіна від подальшої агресії і просування у 2014 та 2022 роках. Тож, очевидно, що американці мають забезпечити більш дієвий захист своїх інвестицій в Україні.

В ефірі Fox News радник Трампа з нацбезпеки Майк Волтц заявив, що Україна має достатньо алюмінію, галію, тритію, та одні з найбільших запасів титану в Європі. Але для того, щоб вивести видобуток на повну потужність, потрібні інвестиції. За словами Волтца, США захищатимуть свої активи в Україні, бо це "найкращі гарантії безпеки, на які може сподіватися Київ", і стабільність для США в регіоні. Разом із тим, якщо американці сподіваються досягти з Путіним угоди про припинення вогню, а безпеку забезпечити обмеженим контингентом європейських миротворців, без надійних гарантій безпеки з боку США, це не спрацює. Путін порушить будь-які угоди. Саме про це говоритиме з Дональдом Трампом і прем’єр Британії Кір Стармер під час візиту до Вашингтона цього тижня.