Березневий рубіж: чому Росія зробить усе для прориву на фронті

Російська воєнна машина продовжує рухатися виключно тому, що поки є ресурс гасити регіональні дисбаланси. Як тільки федеральні струмочки збідніють (вони всі зав’язані на нафту), це буде навіть не колапс.

Без зміни підходу до поповнення армії в РФ (мобілізація) у них не з’явиться ресурс для масштабних дій. Хіба що за рахунок нових корейців. Але корейці та імітація прагнення до миру погано сумісні.

Тому я і звертаю увагу: ризики продовження війни до кінця року і далі для Кремля можуть бути компенсовані виключно цінним призом у вигляді демонтажу України. Якщо Україна не валиться – Росія може бути перекинута у внутрішні проблеми.

Або валити, або морозити.

Проблеми української армії відомі. Нові ризики з огляду на зміну американських підходів очевидні. Нюанс у тому, що рахунок йде буквально на тижні.

Якщо до умовного 1 квітня росіяни не зможуть нас вибити з Курська і продавити на якомусь із напрямків (Куп’янськ, Костянтинівка, Покровськ), їм буде вкрай складно технічно скористатися бонусами у вигляді послаблення/відключення допомоги США. Просто не буде сил.

А для Трампа це вже буде 2 місяці біля керма без проривів на тлі наростаючої фронди.

Звідси градус риторики, який шокує в т.ч. американців.

Загалом березень – місяць жахів. А ось після нього можуть відкритися лінії, які ми зараз не бачимо. Головне зараз – забезпечити армії можливість утримувати зону ураження на 10+ км.

Ефективна робота цієї м’ясорубки призведе до того, що у РФ не залишиться жодних варіантів, крім гри на виборах.

А це вже інша історія. З нею розберемося у відповідний час.

Автор висловлює особисту думку, яка може не співпадати із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело