Скандальні забудови, зруйновані пам'ятки та відбудова Києва: на що підуть 2 мільярди з бюджету

Київ – місто з багатовіковою історією, яке сьогодні змушене не лише розвивати культуру, а й рятувати власну спадщину від наслідків війни. У 2025 році на охорону та відновлення культурних об'єктів місто виділить понад 2 мільярди гривень, а пріоритетом стануть ті пам'ятки, що постраждали від обстрілів.

Водночас столиця зіштовхується з проблемами скандальної забудови та відсутності безбар'єрного доступу, що особливо важливо для ветеранів.

Яка ситуація з пам'ятками в Києві, чому штрафи за їхню руйнацію залишаються низькими і які будівлі можуть змінити власника заради їхнього збереження – про це в ексклюзивному інтерв'ю 24 Каналу з заступницею голови КМДА у сфері культури та охорони культурної спадщини, депутаткою Київради від фракції УДАР Ганною Старостенко.

Ганна Старостенко / Фото КМДА

Бюджет на культуру: куди йдуть 2 мільярди та які пріоритети галузі

Цьогоріч сума, виділена на фінансування галузі культури та охорони культурної спадщини з міського бюджету, складає понад 2 мільярди гривень, розповіла 24 Каналу Ганна Старостенко.

Серед завдань воєнного часу для галузі культури, за словами Старостенко такі: збереження творчих колективів, відновлення культурних закладів, що постраждали від обстрілів, забезпечення елементів безбар'єрності й доступності культурного простору, облаштування укриттів для відвідувачів та працівників закладів культури, а також реінтеграція та психоемоційна реабілітація за допомогою мистецтва для постраждалих від війни містян. На це здебільшого і спрямоване бюджетне фінансування.

Окрім бюджетних коштів, столиця залучить також і міжнародні гранти, меценатів та соціально відповідальний бізнес. Зокрема, одним з пріоритетів після початку повномасштабного вторгнення став порятунок музейної спадщини, каже Ганна Старостенко:

За підтримки ALIPH Foundation (Міжнародний альянс захисту культурної спадщини в зоні конфліктів) та Французького інституту в Україні місто змогло отримати фінансування на модернізацію наших музейних фондосховищ у сумі понад 350 тисяч євро. Завдяки цьому нам вдалося забезпечити сучасні технології забезпечення необхідної температури, вологості, охорони та протипожежної безпеки. Це дозволило оснастити фондосховища за найвищими сучасними стандартами та значно підвищити рівень безпеки колекцій в умовах війни. Посилений захист допоможе зберегти унікальні фонди від знищення чи пошкодження внаслідок ракетних обстрілів та інших воєнних загроз, що, на жаль, стали реальністю для українських музеїв.

"В умовах війни одним із найважливіших завдань у галузі культура є відновлення історичної справедливості по відношенню до митців, яких вкрав у нас наш північний сусід. Зокрема, зараз ми працюємо над створенням Музею авангарду в столиці, повертаючи таким чином Києву славу центру світового авангарду. Українські колекціонери-меценати подарували місту 145 музейних предметів зі своїх приватних колекцій для створення цього музею. Загальна оціночна вартість картин та експонатів сягає 50 мільйонів гривень. І це серйозна інвестиція в розвиток культури столиці", – розповідає Ганна Старостенко.

Пошкоджений будинок на розі Банкової та Інститутської / Фото КМДА

Окрім того, Київ активно співпрацює з соціально відповідальним бізнесом, пояснює Старостенко. Наприклад, "Приватбанк" підтримав створення безбар'єрного середовища у театрі драми і комедії на Лівому березі, адже він був побудований наприкінці минулого століття і не передбачав жодних зручностей для маломобільних груп населення. Було виділено кошти на спорудження ліфта у закладі на початку 2025 року.

Як захищають столичні пам'ятки

На сьогодні штраф за порушення пам'яткоохоронного законодавства для фізичної особи становить 1700 гривень, а для юридичної – 17 тисяч. Отож немає дієвих механізмів, зокрема покарання власників пам'яток, які доводять їх до руйнування. Штрафи залишаються мізерними й не зупиняють недобросовісних власників, пояснює заступниця голови КМДА.

Гостиний двір / Фото КМДА

Для наочного прикладу Старостенко наводить Гостиний двір. Це пам'ятка національного значення, що знаходиться в центрі Подолу у державній власності в управлінні міністерства культури.

Саме держава, як власник, несе пряму відповідальність за збереження цього об'єкта культурної спадщини. Протягом багатьох років ми звертаємося до міністерства культури та Кабінету міністрів із закликом передати місту цей об'єкт у власність або виділити кошти на проведення невідкладних протиаварійних і консерваційних робіт. Ми усвідомлюємо, що в умовах війни існують інші критичні потреби, проте збереження пам’яток є не менш важливим завданням, що зараз набуло особливого значення. Адже культурна спадщина – це основа нашої ідентичності, яку ми маємо захищати так само, як і свої території,
– каже співрозмовниця.

Торік, зі слів Ганни Старостенко, було подано два законопроєкти про внесення змін в охорону культурної спадщини (№11 458 та №11 459). Один передбачає посилення адміністративної відповідальності; другий – введення кримінальної відповідальності за доведення до руйнації пам'яток. "І там же ми передбачаємо можливість примусового викупу об'єктів культурної спадщини у власність громади, якщо власник, наприклад, не дотримується пам'яткоохоронного законодавства", – додає Старостенко.

Якщо власник буде розуміти, що в нього штраф в один мільйон, два або більше гривень, то він не буде доводити пам'ятку до руйнації, вважає заступниця голови КМДА. Ці кошти можна буде витратити на реставраційні роботи, а не платити їх у вигляді штрафів.

Обидва законопроєкти ще чекають розгляду в парламенті.

Торік була ухвалена міська цільова програма з охорони та збереження культурної спадщини столиці, розрахована на три роки (2025-2027). За словами Ганни Старостенко, програма передбачає комплексний підхід до інвентаризації та обліку об'єктів культурної спадщини, їхню реставрацію та консервацію з дотриманням принципів безбар'єрності та пам'яткоохоронного законодавства. Співвиконавцями є департаменти КМДА та районні державні адміністрації, а запланована сума на три роки – понад 1,1 мільярда гривень.

Київський будинок учителя / Фото КМДА

Пріоритетними є ті об'єкти, що постраждали від ракетних обстрілів, а також ті, що перебувають в аварійному стані, розповідає Ганна Старостенко.

Один із таких – це Київський міський будинок учителя, пам'ятка національного значення, що знаходиться в управлінні Департаменту освіти і науки. Вона постраждала під час ракетних обстрілів у 22-му році восени, як і Національний музей Богдана і Варвари Ханенків та Київська картинна галерея, що знаходяться на Терещенківській. Всі пам’ятки перебувають в комунальній власності.

Упродовж 2025 року в рамках цієї програми планують закінчити консерваційні та протиаварійні роботи в Будинку учителя, на це також були залучені позабюджетні кошти. Завдяки фінансовій допомозі WMF за програмою Посольського фонду США з охорони культурної спадщини (AFCP) та підтримці посольства США в Києві у 2024 році розпочали стабілізацію купола будівлі.

Нині Фонд фінансує протиаварійні роботи головного фасаду для збереження пам'ятки, де планують створити міжнародний центр освітніх інновацій та проводити заходи разом із понад 150 дипломатичними установами Києва.

Також є проєкт рішення про збереження будівель та споруд, рік будівництва яких становить понад 100 років у місті Києві. Він розглядається Київською міською радою: при будь-яких змінах власники на об'єктах, яким більше ніж 100 років, мають отримати погодження Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини. Це превентивний механізм, який має допомогти запобігти перебудові історичних будівель столиці, каже заступниця голови КМДА.

Окрім того, наразі працює створена міським головою Віталієм Кличком робоча група з напрацювань додаткових механізмів захисту значних історичних будівель, що розробляє із залученням експертів у сфері охорони культурної спадщини превентивні запобіжники для недопущення втручань, що можуть завдати шкоди архітектурному балансу міста.

Готель "Салют" / Фото КМДА

Мова йде про збереження значних історичних будівель, які поки що не мають офіційного статусу пам'ятки й, відповідно, не підпадають під дію Закону України "Про охорону культурної спадщини". І тут йдеться не лише про історичну забудову, а й про досить сучасні автентичні об’єкти, як готель "Салют", Житній ринок, Будинок меблів, що належать до стилю радянського модернізму, додає Старостенко.

Що з будинками та пам'ятками, пошкодженими під час війни

На сьогодні цей перелік складає понад 80 об'єктів, зокрема і ті 14 будівель, що постраждали 1 січня 2025 року, серед яких також і багатоквартирні житлові будинки.

1 січня цього року постраждав житловий будинок на розі вулиць Банкової та Інститутської, так званий будинок Раднаркому, де також, на жаль, загинули люди. Цей будинок місто буде відновлювати за власні бюджетні кошти, хоча це колись був відомчий будинок, що належав ДУСі. Вийшло відповідне розпорядження про проведення протиаварійних та невідкладних консерваційних робіт на ньому,
– каже Старостенко.

Загалом у Києві на сьогодні зареєстровано близько 3700 об'єктів культурної спадщини. З них близько 350 – національного значення, близько 2000 – місцевого значення, інші – це щойно виявлені об'єкти культурної спадщини.

Департамент охорони культурної спадщини виконує контрольно-наглядову функцію – його інспектори здійснюють загальний моніторинг усіх вищезазначених об'єктів, пояснює процедуру заступниця голови КМДА:

Якщо є якісь порушення або вони бачать, що пам'ятка знаходиться в неналежному стані, десь з'явився несанкціоновано паркан або відбуваються будівельні роботи, надходять скарги від мешканців чи громадськості, інспектори виходять на перевірку. Якщо ми бачимо, що там незаконно відбуваються ті чи інші дії, то надаються приписи власнику. В приписі зазначається: призупинити роботи, надати документацію або погодити її з містом. Якщо власник цього не робить, тоді складається акт і оформляється штраф.

Загалом по кожному об'єкту культурної спадщини має бути підписаний охоронний договір з його власником, у якому визначається предмет охорони та як саме власник має дбати про пам'ятку, продовжує Ганна Старостенко.

Наприклад, щодо мозаїки Алли Горської на будівлі ресторану "Вітряк". Це єдина в Україні непошкоджена мозаїка мисткині, вона є складовою будівлі-пам'ятки архітектури місцевого значення, що знаходиться у приватній власності. Тільки після розголосу, який був на початку року, власник таки звернувся до Департаменту охорони культспадщини і наразі узгоджується охоронний договір, де визначається, яких має вжити заходів власник, щоб мозаїка була збережена.

Серед інших об'єктів – садиба Мурашка, пам'ятка національного значення, що знаходиться на вулиці Мала Житомирська.

"Цей комплекс історичних будівель в самому центрі Києва, що перебуває на балансі Департаменту культури та наразі знаходиться в аварійному стані. Ще до початку війни планувалося провести консерваційні роботи для його збереження. Нещодавно Департамент культури КМДА презентував концепцію створення на базі садиби культурно-мистецького центру "Садиба Мурашка". Реалізація цього проєкту не лише збереже важливу архітектурну пам'ятку, але й наповнить її новим життям, сенсами та цінностями для громади", – підсумовує співрозмовниця.

Що відбувається зі скандальною забудовою

Питання забудови дніпровських схилів поруч з фунікулером натепер зняте з порядку денного, каже Ганна Старостенко.

Ця територія розташована в буферній зоні пам'ятки архітектури національного значення — Софії Київської, яка є об'єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Чинні охоронні режими суттєво обмежують можливості використання цієї земельної ділянки.

ТОВ "Скіф-2004" раніше укладав договір оренди ділянки схилів Київського фунікулера. Наразі цей договір не продовжено і це питання знято з порядку денного.

При цьому, згідно з чинним законодавством, попередній орендар земельної ділянки має пріоритетне право на продовження договору оренди. Наразі він подавав на розгляд Комісії відповідні документи для його продовження. Однак міська влада не підтримує це рішення, оскільки є інформація, що орендар нібито планує нове будівництво, ще й з підземним паркінгом, що є неприпустимим на цій території та суперечить чинним обмеженням, – каже Старостенко.

Як Київ позбавляється від російської та радянської спадщини: перейменування вулиць, демонтаж пам'ятників

З цією метою у Києві Діє міжвідомча робоча група щодо усунення пам’ятних об’єктів, пов’язаних з історією та культурою Росії та СРСР, з публічного простору міста Києва, каже Ганна Старостенко.

До неї входять представники Міністерства культури, Українського інституту національної пам'яті, Київради, Київської міської державної адміністрації та залучені профільні експерти. Нині демонтовано більш як 120 об'єктів, ми десь приблизно на половині шляху. Тобто це не те, що депутати сидять в залі й думають: а давайте там десь приберемо пам'ятник. Визначення переліку об'єктів, які підлягають демонтажу, здійснюється за участю фахівців – істориків, науковців, мистецтвознавців, архітекторів, представників Інституту національної пам'яті. Саме вони надають професійні рекомендації щодо доцільності усунення того чи іншого пам’ятного об’єкта.

Містом визначені також спеціально облаштовані місця зберігання для демонтованих пам'ятників, що мають бути усунені з публічного простору, зокрема Державний музей авіації міста Києва.