/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F53%2F00b6813d285c95610d8062e9204d660f.jpg)
Тепер США проти України: чому Трамп підтримав Путіна на засіданні ООН
Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію, що засуджує дії Росії в Україні. Однак цього разу результати голосування виявилися несподіваними: Сполучені Штати підтримали Росію, що викликало хвилю дискусій серед міжнародних аналітиків. Фокус з'ясував, у чому криється причина такої зміни політики, і як це може вплинути на майбутнє України.
24 лютого 2025 року, в третю річницю повномасштабного вторгнення Росії в Україну, Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію, яка засуджує дії Росії та закликає до виведення російських військ з території України. Примітно, що цього разу Сполучені Штати приєдналися до Росії в голосуванні проти резолюції, що відображає зміни в геополітичній динаміці. Американська адміністрація виступила проти, аргументуючи, що подібні засудження не сприяють досягненню миру. США навіть намагалися переконати деяких союзників, таких як Угорщина та Коста-Рика, відкликати свою підтримку документа, але ці зусилля не змінили результатів голосування.
Резолюцію підтримали 93 країни, 18 проголосували проти, зокрема США та Росія, а 65 утрималися. Для порівняння, аналогічні резолюції у 2022 і 2023 роках підтримали 141 країна.
Водночас США запропонували власну резолюцію, яка закликала до якнайшвидшого досягнення миру між Росією та Україною без прямого засудження Росії. Однак європейські країни внесли поправки — критику Москви, що призвело до того, що США утрималися при голосуванні за власну резолюцію. Цей випадок підкреслює зростаючу готовність Європи проводити незалежну від США політику щодо України.
Після невдачі американської резолюції в Генеральній Асамблеї, Рада Безпеки ООН ухвалила нейтральну резолюцію, яка закликає до якнайшвидшого припинення конфлікту та наголошує на ролі ООН у підтриманні міжнародного миру. Цю резолюцію підтримали 10 голосами, 5 утрималися, серед них Франція та Велика Британія. Росія підтримала цю резолюцію, попри її опозицію в Генеральній Асамблеї.
Трамп зближується з Росією?
Антиросійська резолюція не отримала підтримку від Сполучених Штатів, що стало відображенням зміни політики адміністрації президента Дональда Трампа. Він висловився про необхідність завершення війни через мирні переговори, навіть якщо це вимагатиме певних компромісів з Росією. Міжнародні експерти та політики висловили занепокоєння щодо цього кроку.
Французькі дипломати зазначили, що підтримка Трампом Росії може призвести до серйозних розбіжностей серед західних союзників, що негативно позначиться на підтримці України. Австралійський аналітик Джером Старкі вважає, що позиція Трампа є серйозною помилкою, яка може підняти питання довіри до США як надійного союзника. Це може змусити інші країни переглянути свою політику підтримки України. У іспанському видані El País зазначили, що якщо США обирають Росію в ООН, це може вплинути на позиції інших країн і змусити їх переглянути свої стратегічні інтереси, зокрема у Європі.
Міністр закордонних справ Німеччини, Анналена Бербок, підкреслила, що підтримка Трампом Росії підриває спільні зусилля щодо підтримки суверенітету України та боротьби з агресією Росії.
На думку кандидата політичних наук, експерта-міжнародника Станіслава Желіховського, є декілька причин чому Трамп, свого роду, підтримав Путіна.
"По-перше, це переговорний курс Вашингтона, адже адміністрація Дональда Трампа активно розвиває концепцію мирних переговорів і намагається створити умови для їхнього початку. Вашингтон, ймовірно, прагне уникнути кроків, які могли б зашкодити дипломатичним каналам комунікації з Москвою. Це стосується не лише таких документів, але й усіх заяв, що лунають від американських високопосадовців, зокрема від Трампа та інших членів його адміністрації. Цей підхід контрастує з тим, до чого ми звикли останніми роками", — пояснює Фокусу Желіховський.
Інша причина полягає в балансуванні між інтересами. Сполучені Штати намагаються знайти компроміс між підтримкою України та бажанням не провокувати Росію на ескалацію, що може бути частиною тактики тиску на офіційний Київ. Якщо переговори все ж таки відбудуться, то вони, ймовірно, базуватимуться на певних компромісах, і, очевидно, Україна буде змушена зробити поступки, оскільки ситуація зараз не дозволяє розраховувати на повний перелом на свою користь.
"Політичні фактори в США також грають свою роль. Тривають дебати щодо фінансування допомоги Україні, а республіканці, які підтримують Трампа, часто виступають проти значної допомоги Києву. Це безпосередньо впливає на рішення, які приймаються. Трампісти також ставила палиця в колеса, коли приймався пакет допомоги Україні розміром більше 60 мільярдів доларів", — продовжує політолог.
Зараз, коли Конгрес під контролем республіканців, це питання ще не підняте, але з часом можна очікувати, що підтримка США може зменшитися, вважає експерт. Залежно від того, як розвиватиметься ситуація і чи зможе Путін досягти компромісу, це може вплинути на обсяг допомоги, яку Україна отримає від США.
Якщо Трамп каже, що хоче завершити війну, він це зробить, будь якім способом
На думку експерта, Трамп прагне виграти на внутрішньополітичному полі, показавши своїм громадянам, що він ефективний лідер, здатний виконувати свої обіцянки, зокрема щодо завершення війни в Україні. Він хоче продемонструвати світовим лідерам, що він може досягти мирного врегулювання, а не лише продовження конфлікту, яким займалися попередні адміністрації.
Залежно від того, як будуть розвиватися події, підтримка з боку США може зменшитися, і Україна може опинитися під сильним дипломатичним тиском щодо прийняття умов переговорів, які можуть бути вигідні Росії. Трамп може спробувати створити ситуацію, де мирні угоди будуть менш жорсткими для України, намагаючись зберегти позиції для своєї політичної вигоди.
"Якщо мирна угода буде підписана, це, ймовірно, означатиме поступки з боку України, можливо, в питаннях територій або військової присутності. Однак важко спрогнозувати, якими саме будуть умови, оскільки Путін наполягатиме на своїх вимогах щодо території та політичного статусу України.
Загалом, США дійсно поступово відходять від жорсткої антиросійської політики, і це може ускладнити міжнародну підтримку України, зокрема фінансову допомогу, якщо Вашингтон продовжить уникати дій, які можуть роздратувати Кремль", — каже Желіховський.
Американо-українські відносини зазнали краху?
Політолог Олег Постернак підкреслює, що резолюції Генеральної Асамблеї та Ради Безпеки ООН мають конкретні міжнародні наслідки. Підтримка тієї чи іншої країни та її підходів до резолюцій свідчить про зміну ставлення США до розуміння російсько-української війни, її природи та причин. За словами експерта, з огляду на заяви, коментарі та думки, які виразила перехідна адміністрація Трампа, зрозуміло, що США більше не є основним союзником України, зокрема в питаннях безпеки.
Сполучені Штати намагаються знайти компроміс між підтримкою України та бажанням не провокувати Росію на ескалацію, що може бути частиною тактики тиску на офіційний Київ.
"Американо-українські відносини зазнали істотних змін. Україна втрачає США як ключового військового партнера. Зупинити цей процес неможливо, хоча його можна уповільнити. Причини дві: по-перше, США переорієнтовуються на протистояння з Китаєм. Це почалося ще за часів Байдена, коли увага США поступово зміщувалася з Європи та Росії на Китай, а Трамп зараз активно продовжує цю тенденцію. Йому потрібна Росія як нейтральний гравець у протистоянні США з Китаєм. По-друге, США прагне мінімізувати свій вплив на європейські питання, передаючи їх на розгляд європейських країн. Це ключова мета американської зовнішньої політики", — пояснює Фокусу Постернак.
На думку політолога, Україна в цьому сценарії не має важливості. США готові за допомогою компромісів з Росією створити максимально вигідний для Москви мирний план, що дозволить збудувати нові відносини з Кремлем.
"Це, на жаль, реальність, яку ми маємо прийняти. Американці обрали Трампа, і він виконує обіцянки, зроблені під час виборчої кампанії, натякаючи на ізоляціонізм і швидке завершення війни. Це частина його світогляду, який він активно реалізує", — продовжує експерт.
Якщо Трамп каже, що хоче завершити війну, він це зробить, будь якім способом. Поки європейські лідери з'їжджаються в Україну, між США і Росією тривають непрямі перемовини, впевнений політолог. Робочі групи продовжують свою роботу, а зустрічі в рамках міжнародних організацій — це лише символічні етапи.
"Уже йдуть переговори між США і Росією щодо мирного плану по Україні, і Україна не буде включена в ці переговори на будь-якому етапі, і сподівання на зустріч Зеленського з Трампом перед його зустріччю з Путіним є наївними. Це вже сталося, і йде постійна робота над узгодженням плану.
Офіс президента України зазнає значних репутаційних втрат через неспроможність налаштувати ефективний діалог з Білим домом. Візит Келога — це максимум, на що можна сподіватися в даний момент, і він не змінить ситуації в мирному процесі", — переконаний Постернак.
Залишається питання: чи прийняти Україні мирну ініціативу, чи ні? За словами політолога Володимир Зеленський ще має шанси втрутитись в цей процес, але ця ініціатива буде частиною мирних переговорів між США та Росією, де США, ймовірно, намагатиметься нав'язати свій підхід, тиснучи на Україну, як це вже проявляється в атаках на рейтинг президента та спробах позбавити його суб'єктності.
"Це все частина стратегії, спрямованої на те, щоб Зеленський прийняв мирний план Трампа, відповідно до інтересів Вашингтону в геостратегічній перспективі", — резюмує Постернак.
Нагадаємо, у Сполучених Штатах очікують на майбутні зустрічі президента Дональда Трампа з російським президентом Володимиром Путіним, а також із президентом України Володимиром Зеленським. Переговори можуть відбутися вже найближчими днями.
Також, 24 лютого у Білому домі відбулися переговори президентів США і Франції. Окрім іншого, Трамп дав зрозуміти, що не бачить "ніяких проблем" у відправленні європейських військ в Україну в якості "миротворців".