/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F1%2F791f2b58e831b394aca95c7d88a9c0c3.jpg)
Угода про корисні копалини із США: що вона передбачає та чи захистить від агресії РФ
Деталі договору все ще обговорюються, але новий варіант містить більш вигідні умови для України.
Нещодавно президент СШАДональд Трамп заявив, що президент України Володимир Зеленський незабаром відвідає Білий дім для підписання угоди, яка передбачає передачу частини доходів України від природних ресурсів США.
Оновлена угода між Україною та США щодо спільного видобутку корисних копалин наближається до підписання, але ключові деталі все ще обговорюються.
Як повідомляють ЗМІ, оновлений проєкт угоди містить більш сприятливі умови для України порівняно з попередніми варіантами.
Про що йдеться в новому варіанті договору та чи йдеться в ньому про безпеку для України – читайте у матеріалі ТСН.ua.
"Каральні умови"
The Economist розкрив деталі початкового варіанту угоди між США та Україною, яку Зеленський відмовився підписати через несправедливі умови.
Джерела видання назвали переговори "здирством". У Києві побоюються, що ДональдУ Трамп може зупинити військову допомогу, заблокувати доступ до Starlink або прискорити переговори з Путіним, якщо Україна відхилить угоду.
The Economist зазначає, що ідея угоди виникла в України. Знаючи, що гроші та вигода – це чутливе місце Трампа, Зеленський запропонував надати американцям доступ до корисних копалин в обмін на майбутню військову допомогу та запрошення до НАТО. Але Трамп "перевернув усе догори дриґом", заявивши, що Україна має віддати свої ресурси як компенсацію за вже надану їй допомогу.
У виданні зауважують, що угода мала три версії:
- "погана";
- "краща";
- "катастрофічна".
Першу, "погану" угоду щодо ресурсів представив міністр фінансів США Скотт Бессент 12 лютого у Києві. Він дав Зеленському годину підписати документ, але український президент попросив більше часу.
"Найкращу" угоду привезли спецпредставник Трампа Кіт Келлог та віцепрезидент Джей Ді Венс на Мюнхенську конференцію з безпеки. Як і в першому варіанті, у ньому не було зобов'язань щодо військової допомоги Україні, крім одного пункту про захист фактично видобутих корисних копалин.
Остання угода вимагає від України передавати половину прибутків від природних ресурсів та портів до американського інвестиційного фонду, доки він не досягне 500 млрд доларів. Україна вважає це боргом, а не інвестиціями, і наполягає, що допомога США була грантом.
Українські чиновники заперечують, що хоча остання версія утримуватиме гроші в країні, своєю чергою США претендуватимуть на володіння як активами, так і інвестиціями, що більше схоже на економічне захоплення, ніж на інвестиції. Крім того, Зеленський наполягає, що натомість Україні потрібно "щось відчутне".
Переговори зайшли в глухий кут: США не мають чіткої стратегії, а Україна відмовляється від невигідних умов.
Видання The Economist припускає, що жорсткі умови можуть бути покаранням Зеленському за незгоду, а Білий дім може застосувати додатковий тиск, наприклад, через Starlink.
Оновлена угода про корисні копалини – що вона передбачає
Видання The New York Times передає, що зв’язок оновленої угоди з припиненням російської агресії та гарантіями безпеки для України залишається неясним
Угода, яка обговорюється, містить більш сприятливі умови для України порівняно з попередніми варіантами, але не включає безпекових гарантій, які вимагає Київ.
Варіант угоди між США та Україною, який переглядав The Times, більше не містить вимоги, щоб Україна зобов'язалася передати Сполученим Штатам 500 мільярдів доларів доходу від природних ресурсів, включно з нафтою, газом і мінералами.
Крім того, Україна не зобов'язана буде повернути подвійне значення майбутньої американської допомоги, як це було в попередньому проєкті.
Зокрема, новий проект угоди також не передбачає конкретних гарантій безпеки від США.
Згідно оновленими з умовами Україна передаватиме половину доходів від майбутньої монетизації природних ресурсів до фонду, де США матимуть максимально дозволений законодавством відсоток фінансового інтересу. Ці кошти будуть реінвестуватися в Україну, але деталі щодо розподілу доходів залишаються незрозумілими.
Білий дім стверджує, що економічна присутність США в Україні сама по собі стримуватиме Росію. Однак Україна наполягає на отриманні військової підтримки та гарантій безпеки, які поки що не включені в угоду. Переговори тривають, і умови можуть змінюватися.
Своєю чергою, видання Axios повідомляє, що економічна угода між США та Україною про рідкоземельні метали містить проєкти на окупованих територіях, а вищезгаданий “Інвестиційний фонд відновлення” керуватиметься США та Україною.
Зкорема, у тексті угоди не йдеться про гарантії безпеки для України.
Експрем’єр Великої Британії Борис Джонсон підтримав оновлену угоду між США та Україною щодо рідкісноземельних металів, пише Politico.
Він вважає її вигіднішою для України, ніж попередній варіант. Джонсон назвав документ важливим кроком у співпраці, порівнявши його з програмою лендлізу під час Другої світової війни.
Також експрем’єр зазначив, що хоча умови можуть здаватися складними для України, це необхідний етап у відносинах із США.
Росія готова до співпраці?
За словами кремлівського диктатора Володимира Путіна, Москва готова запропонувати США співпрацю у сфері видобутку рідкісноземельних металів, зокрема на території окупованого Донбасу.
Путін також заявив, що Росія "не має нічого проти" існування української державності, проте, за його словами, Україна не повинна використовуватися як плацдарм для дій проти РФ.
Крім того, президент РФ заявив, що Трамп нібито прагне нормалізувати ситуацію в Україні, а Володимир Зеленський, за його словами, цьому заважає.
У чому вигода для України
Експредставник США з питань України Курт Волкер вважає, що американо-українська угода про корисні копалини може принести Україні значні переваги. Він зазначає, що, хоча вимога президента США Дональда Трампа щодо угоди може здаватися цинічною, вона насправді може бути вигідною для обох сторін. Волкер підкреслює, що угода пов’яже США та Україну економічними інтересами, що зміцнить їхню співпрацю.
"Тепер, коли американські виборці повернули Трампа до Білого дому і забезпечили республіканцям більшість у Сенаті та в Палаті представників, для США стало політично нежиттєздатним продовжувати надавати величезні обсяги військової допомоги Україні коштом платників податків", – вважає колишній спецпредставник.
Він додає, що надання військової підтримки, яка б оплачувалася з майбутніх доходів України в мирний час, "було б політично стійким" і дозволило б Трампу повністю змінити внутрішній політичний наратив, стверджуючи, що Україна платить за себе, а не отримує пожертви від американців.
Американський президент вважає, що повернення вже наданої військової допомоги США є справедливим щодо його виборців.
"Тому використання майбутніх доходів для оплати військової допомоги буде розглядатися як ділова операція, вигідна обом сторонам", – сказав експерт, наголошуючи, що Трамп є "діловою людиною".
Тож така угода закріпила би зацікавленість США у завершенні війни, що є вигідним для України.
Волкер також закликав відкинути емоції і подивитися на угоду прагматично, адже вона може принести значні та стійкі вигоди для України, тому укрласти її слід якнайшвидше.
Чи є можливість не підписувати угоду
Президент Зеленський зазначив, що угода зі США щодо корисних копалин має бути вигідною для обох сторін, із захистом інтересів України та американського бізнесу.
У разі, якщо такий договір для якоїсь зі сторін не є прийнятним, то це не можна вважати партнерськими відносинами.
"Значить, по-перше, у стратегічних партнерів має бути бажання підписувати угоду. Угода між нами і партнерами має бути без скандалу, а навпаки, win-win для наших народів. Або для американського бізнесу і для нашого бізнесу і народу. Я вважаю, що ось таку угоду треба підписувати", – сказав президент 23 лютого під час пресконференції "Україна Рік 2025".
Президент зазначив, що Україна зараз отримує допомогу від США, але вона базується на минулих домовленостях і поки не надійшла повністю.
Зеленський наголосив, що постачання допомоги не зупинено, але нової допомоги поки не оголошено.
Україна готова обговорити умови надання допомоги та ратифікації угоди, яка може бути підписана, а потім ратифікована парламентом. Президент також зазначив, що під час зустрічі з президентом США потрібно остаточно узгодити всі деталі угоди, щоб вона була вигідною для обох сторін.
ЄС зробив Україні власну пропозицію щодо ресурсів
За повідомленням видання Politico. Європейський Союз висунув Україні власну пропозицію щодо співпраці у сфері видобутку критично важливих матеріалів.
Єврокомісар з промисловості Стефан Сежурне під час візиту до Києва підкреслив, що Україна має 21 із 30 ключових ресурсів, необхідних ЄС, і запевнив у прагненні до рівноправного партнерства.
"Європа ніколи не наполягатиме на умовах, які будуть невигідні для України", – заявив Сежурне.
Натомість США, згідно з вимогами Трампа, вимагають від України поступок, зокрема компенсацію у 500 мільярдів доларів за допомогу.
Зеленський вже відхилив два варіанти американської угоди, які, за даними The New York Times, передбачали передачу прав на корисні копалини та інфраструктуру.
Україна, маючи значні поклади стратегічних ресурсів (літій, титан, уран тощо), опинилася перед вибором між американською угодою з фінансовими зобов’язаннями та європейською пропозицією, яка обіцяє взаємовигідну співпрацю.
Україна, що має значні поклади стратегічно важливих ресурсів, зокрема літію, титану, урану, нафти та газу, опинилася перед вибором між американською угодою з фінансовими зобов’язаннями та європейською пропозицією, яка обіцяє яка декларує взаємовигідні умови.
Народний депутат Богдан Кицак вважає, що у разі укладання угоди з ЄС, європейські партнери фінансово вкладатимуться в Україну і їм доведеться захищати її та надавати гарантії безпеки.
Речник Європейської комісії Томас Реньє спростував інформацію про угоду, та повідомив, що такій співпраці вже чотири роки.
"Немає пропозиції. Від 2021 року у ЄС є офіційне партнерство з Україною щодо критичної сировини, яке формалізоване меморандумом про взаєморозуміння. Отже, це датується чотирма роками тому", – заявив речник Єврокомісії.
Він додав, що ця співпраця спрямована не лише на забезпечення безпеки ланцюжків постачань для Євросоюзу, а й на сприяння створенню місцевої цінності та розвитку потенціалу в країнах-партнерах, забезпечуючи взаємну вигоду.
Нагадємо, ранішеТСН.ua повідомляв які умови длязавершення війни в 2025 році висувають Україні.
- Українські корисні копалини, які окупувала Росія: у Мінекономіки назвали суму втрат
- Безпека через інвестиції: Єрмак про підтримку від США та ЄС
- Трамп вимагає справедливості за "подаровані" Україні 350 мільярдів