Вчителька заговорила про поганий почерк та малий словниковий запас учнів: як реагують батьки

Вчителька Світлана Чернишова у своєму тіктоці порушує важливі питання, які турбують її як освітянку зі стажем. Чи варто зважати на почерк дитини та її словниковий запас, а саме про це зауважує педагогиня, та яку реакцію викликало повідомлення пише 24 Канал.

Що не так зі словниковим запасом дітей

Про освітні втрати учнів говорять на усіх рівнях. Свою думку мають освітяни та батьки. Часто батьки усю вину за оцінки, рівень знань дитини, навантаження, не встигання, нерозуміння матеріалу покладають лише на педагогів.

Однак вчителі помічають і певну байдужість батьків, стосовно того, як навчаються їх діти. Зокрема вчителька Світлана Чернишова, у якої більше ніж 30 років стажу, підняла такі проблеми, за які несуть відповідальність і батьки. Зокрема зауважила про дуже низький словниковий запас і це не лише про молодшу школу.

Вона помітила, що щороку словниковий запас школярів, які приходять все менший, і він не збільшується. Діти не вміють вести розмови та розповідати. Часто читання вголос певних текстів перетворюється на пояснення слів. Вчителька зауважила, що йдеться не лише про молодшу школу, а й про середні класи.

Урок перетворюється на якийсь квест, тому що діти запитують через слово, що воно означає. Мова йде про слова. За останні дні діти запитували, що таке решето, обеліск, билинка, забіяка, тополі, фініш, стратегія. І це учні не початкових класів!
– зауважує пані Світлана.

Пояснення цієї ситуації одне – діти мало читають та спілкуються. Тому вона радить батькам звернути на це увагу, та більш якісно проводити з дітьми час. Якщо дитина не любить читати, то щоб читали їй у голос батьки, розповідайте щось, ведіть розмови. Дивіться спільно фільми, цікаві відео, ведіть діалоги. Просіть переповісти побачене та пояснити, що дитина зрозуміла. Цікавою і дієвою вправою є показування дитині якогось малюнку, за яким вона має скласти розповідь. Так вони будують речення, будують цілий текст.

Поповнення словникового запасу дитини залежить, в першу чергу від батьків, а потів від учителів,
– підсумувала вчителька.

Словниковий запас дітей: дивіться відео

Таке зауваження викликало хвилю незадоволення у батьків та зауважень, що за це відповідальні учителі. Що це зовсім інше покоління зі своїм словником, типу "крінж", "імба", "скуф", "тян", який не намагаються зрозуміти дорослі. І марно звинувачувати дітей.

Дехто з батьків каже, що причина у зміні мови – раніше була російська, а тепер українською нічого не зрозуміло.

Один з коментарів / скриншот

"Може збільшити словниковий запас це робота вчителя? Але ніяких батьків, які відправляють своїх дітей у школу, вони вже збільшили свій словниковий запас."

Реакція на зауваження у коментарях / скриншот коментарів

"А у вашому словниковому запасі є нові слова розширені серед дітей? Чи вимоги тільки до дітей і батьків? З таким ритмом життя у нас просто не вистачає часу займатися з дітьми. Ми теж працюємо."

Коментарі-реакції / скриншот

Звісно є і ті, хто підтримує освітянку. Та зауважують, що батьки багато дозволяють сидіти у гаджетах замість спілкуватися, а у деяких навіть книг вдома не має.

"Нехай мене захейтять, але завжди кажуть своїм дітям, що вчителя потрібно слухати. Щодо словникового запасу потрібно спілкуватися з дітьми на різні теми, навіть елементарне запитати як пройшов день".

Один з коментарів / скриншот

Дискусія відкрита, але навіть наш сучасний диджиталізований світ вимагає живої комунікації. А таке вміння закладається в дитинстві.

Що не так із почерком

Ще однією проблемою, на яку звернула освітянка – це поганий почерк школярів. Пані Світлана запитує, чи можуть батьки самі прочитати, що написала їх дитина. Є і така проблема, що учні часто самі не можуть прочитати те що написали.

І питання не лише в неграмотності чи "каракулях", а й в неакуратності ведення зошита. А в програмі НУШ оцінка за ведення зошитів нікуди не враховується.

Знижувати бал за почерк та охайність не можна. А коли починаєш вимагати від учня охайності, то батьки одразу тицяють нам у носа "Рекомендації МОН для 5 – 7 класів НУШ"
– наголошує вчителька.

Для порівняння, демонструє почерки учнів 8 – 9 класів, де були рекомендації, щодо ведення зошита. Вона зауважує, що так діти молодші від 8 класів – це діти онлайну, ковіду, війни. І реформа НУШ, знявши такі вимоги, призвела до певного хаосу і неакуратності – діти не обгортають зошити, виходять за береги на сторінці, інтервал між рядками не дотримується, діти пишуть різними пастами.

Зразок почерку / скриншот відео

Пані Чернишова говорить про певний взаємозв'язок між зошитом, особистим зовнішнім виглядом та почуттям відповідальності. Та просить батьків про спільну роботу в цьому напрямку.

Чи розумієте ви почерк дитини: дивіться відео

Однак, знову ж не обійшлося без хейту в коментарях. Низка звинувачень, що знання не залежать від почерку, що різні пасти – це творчий підхід. І взагалі подібні зауваження – то "радянщина". Зараз важливіше вміння друкувати і навичка письма майже не використовуються.

"Теза "Зошит це лице учня" – це пережиток совка почерк має бути читабельним і все нічого більше".

"Стільки всього перерахували, але гігієна, почерк, колір ручки, поля і знання дитини, аж нічого не пов'язано між собою"

Дописи до відео / скриншот коментарів

"Почерки у дітей бувають нерозбірливі і потрібно над ними працювати. Зате вони друкують прямо – 21 століття, все ж. І навіщо оцінювати зошит, треба знання оцінювати"

Коментарі / скриншот коментарів до відео

Але навичка письма це не лише почерк – це дрібна моторика та утворення нових нейронних зв'язків, вміння зосереджуватися, концентруватися. Саме вони в старшому віці покращать і навички друку, і засвоєння нових вмінь.

Вчителька помітила ці моменти, зауважила на них, а чи звернуть увагу на них батьки – уже справа кожного.