«1+1» під час війни: Арешт Коломойського, ігри з власністю та падіння рейтингів

«1+1» — одна з найбільших українських медіагруп, до її складу входить одинадцять каналів, продакшни, супутниковий провайдер і партнерська ОТТ-платформа. І ця медіагрупа опинилася в особливих умовах після початку повномасштабної війни. На другий рік після вторгнення під арешт потрапив бенефіціарний власник Ігор Коломойський, а на четвертий рік президент Володимир Зеленський ще й наклав на нього персональні санкційні обмеження. Розказуємо детальніше, як це стосується роботи телеканалів і як медіагрупа з арештованим і підсанкційним власником примудрилась утримати свої позиції під час війни. Цим текстом «Детектор медіа» продовжує серію матеріалів про те як влада бере під контроль ключові телевізійні медійні ресурси (читайте також історію «Ми — Україна» та групи «Інтер»).

Без Коломойського

Лютий 2023 року. Ігор Коломойський у сірому спортивному костюмі зі складеними навхрест руками спостерігає за тим, як Служба безпеки України та Бюро економічної безпеки проводять обшук у його будинку зі зрубу в Дніпрі. До осені того ж року він отримає до десятка підозр та арешт. На судове засідання про обрання запобіжного заходу та визначення розміру застави засвідчити свою відданість власнику прийшли журналісти, ведучі та менеджери групи з проханням узяти пана Коломойського на поруки. Але це не допомогло. Кількість підозр зростала й упродовж наступного року (шахрайство, відмивання майна, замовне вбивство). Наразі утримання під вартою продовжено до 9 квітня 2025 року, розмір застави — 1,827 млрд гривень. Попри накладений арешт на сотні компаній бізнесмена, медійний бізнес це не зачепило: під арешт не потрапили юридичні особи каналів «Плюсів», також на них не були накладені санкції. А сам Коломойський канали не закривав, як Рінат Ахметов.

Ігор Коломойський (фото: Дмитро Ларін / УП)

Однак серйозність ситуації не викликала сумнівів — і менеджмент медіагрупи «1+1» розпочав процес виведення активів з-під власності Коломойського.

26 жовтня 2023 року група повідомила, що за рішенням власника корпоративні права в медіахолдингу передаються в управління трудовому колективу в особі чинного генерального директора компанії Ярослава Пахольчука. Після цього почалися глобальні зміни у власності, переведення більшої частини брендів на нові юридичні особи. На початку 2024 року на власному сайті «1+1» оприлюднив структуру власності без Коломойського.

«Приватний» бізнес Ярослава Пахольчука та Світлани Міщенко

Переводити власність медіагрупи вирішили на ТОВ «Солюшнс». Це компанія керівника «1+1» Ярослава Пахольчука та власниці платформи Viasat. Їй належать платформа кіно та телебачення «Київстар ТБ» (юридична особа ТОВ «Плюс ТБ»), супутниковий оператор Viasat (ТОВ «Віжн ТБ»), телеканали Сomedy Cental (ТОВ «Віжн медіа») та «УНІАН» (ТОВ «Дідживан»). Крім цього, компанія займається дистрибуцією телеканалів і бізнесом у диджитал-сегменті. Також Ярославу Пахольчуку та Світлані Міщенко належать і новостворені компанії «Віжн», на які переводили бренди й запускали нові: «Віжн 1+1», «Віжн 2+2», «Віжн 3», «Віжн 4».

«Приватний бізнес» Міщенко та Пахольчука почався з придбання супутникового провайдера Viasat (ТОВ «Віжн ТБ»). Назва юридичної особи дала початок появі всіх інших «віжнів». У 2016 році співвласником цієї компанії був ще й Олександр Ткаченко, але він вийшов зі складу бенефіціарів після переходу на роботу в міністерство.

«Коли ми купували Viasat, ціна бізнесу була досить номінальна: забери бізнес, аби попередній інвестор не мав проблем із його ліквідацією. Шведи хотіли його ліквідувати. Коли домовилися придбати Viasat, ми не знали, що там є ще щось. Виявилася, що там є ОТТ-платформа», — розповів Ярослав Пахольчук в інтерв’ю Forbes. Згодом з неї вийшов партнерський проєкт «Київстар ТБ».

Ярослав Пахольчук (фото Kyiv Media Week)

Світлана Міщенко (фото «1+1 медіа»)

Переведення на нові юридичні особи брендів медіагрупи відбувалося за такою схемою: спершу реєструвалися нові медіа, а далі вони мінялися логотипами з компаніями, які належать Коломойському. Так, до прикладу, 1 лютого 2024 року Національна рада з питань телебачення та радіомовлення зареєструвала два лінійні канали з логотипами «1+1 Україна» та «Бігуді». Юридичними особами цих каналів є компанії ТОВ «Віжн 1+1» і ТОВ «Віжн 4». Але такі лого вже були в інших компаній. Тому, щоб це узгодити, компанія Коломойського ТОВ «Студія 1+1» змінила логотип свого каналу з «1+1 Україна» на «1+1 Марафон».

За тиждень до того, на засіданні Нацради 25 січня, канал «Бігуді» (ТОВ «Рєал Істейт-ТВ») змінив логотип на «2+2 марафон». А логотип «Бігуді» залишився в компанії, яка не належить Коломойському, — ТОВ «Віжн 4». Ці дві нові компанії — ТОВ «Віжн 1+1» і ТОВ «Віжн 4» — у листопаді 2023 року перемогли на конкурсі у мультиплексах «Зеонбуду» й отримали місця у цифрі. А потім тихо й непомітно, за цілковитої згоди Нацради, на них перевели бренди «1+1 Україна» та «Бігуді».

Група «1+1» після арешту власника була змушена подати кілька своїх каналів у державний мультиплекс МХ-7, який запустився під час війни та планував здобути популярність якраз завдяки переходу до його складу популярних каналів. За інформацією джерел «Детектора медіа», на відміну від SLM, «Плюси» про це «наполегливо просили».

Однак державний мультиплекс популярним поки що не став. Як уже повідомляв «Детектор медіа», масштабної піар-кампанії з того часу не було, глядачі неохоче підключались, а деякі мовники навіть «тікали» з нього в мультиплекси «Зеонбуду».

Але у «Плюсів» було два місця у мультиплексі, на які впродовж року потрібно було розпочати мовлення. Група завбачливо не квапилася з запуском (після якого потрібно було б сплачувати мільйони за трансляцію, яку через непопулярність мультиплекса бачила невелика кількість глядачів), і зрештою знову перетасувала логотипи. Замість «Віжн 3» та «Віжн 2», які перемогли у конкурсі, в ефір вийшли «Квартал TV» та новий FAST-канал «Світ+». Останній позиціонували як приватний бізнес Ярослава Пахольчука та Світлани Міщенко, співвласників ТОВ «Солюшнс». А «Квартал TV» Нацрада перереєструвала на нову юридичну особу ТОВ «Віжн Квартал ТВ», бенефіціарами якої є Сергій Шефір (25%), Тимур Міндіч (25%) і Руслан Осадчий (26%). Очільник групи «1+1» Ярослав Пахольчук, згідно з рішенням Нацради, є власником істотної участі з часткою 24%.

Новий співвласник «Плюсів» Андрій Мальчевський

Восени 2024 році відбулася ще одна ключова зміна частини власності. ТОВ «Солюшнс», якій належить більша частка активів медіагрупи, переписали на директора департаменту дистрибуції та розвитку мережі мовлення групи «1+1 медіа» Андрія Мальчевського. Він одразу став бенефіціаром і отримав частку сукупного контролю 38% на рівні зі Світланою Міщенко.

До власності ТОВ «Солюшнс» з часткою 32% увійшла компанія ТОВ «Медіа Менеджмент Плюс». І тепер Світлана Міщенко й Андрій Мальчевський мають по 24% прямої власності у ТОВ «Солюшнс», у Ярослава Пахольчука залишилось 20%. А в ТОВ «Медіа Менеджмент Плюс» у Мальчевського з Міщенко — по 43,75%, а у Пахольчука — 12,5%.

Андрій Мальчевський  (фото з сайту dynamo.kiev.ua)

Як і Світлана Міщенко, Андрій Мальчевський — людина з команди Ярослава Пахольчука. Також, за інформацією одного джерела «ДМ», Андрій Мальчевський є другом дитинства члена Нацради Олега Черниша. Про входження Мальчевського у власність «Плюсів» на засіданні регулятора не повідомляли, члени просто проголосували за зміни у власності згідно з додатком. Нова структура вже була оприлюднена у рішенні на сайті. Також змінилася сама схема власності на сайті «1+1 Україна».

«1+1» і дружина Медведчука

Ігорю Коломойському з соратниками (Юрієм Кіперманом та Ігорем Суркісом) залишили три канали групи «1+1»: це «1+1 марафон» (ТОВ ТРК «Студія 1+1»), ТЕТ і «2+2» (ПрАТ «Телекомпанія «ТЕТ» і ТОВ «Рєал Істейт-ТВ»).

Серед власників неістотної участіцих компаній досі є Оксана Марченко, дружина Віктора Медведчука. Вона володіла часткою через ТОВ «Інвестиційна компанія “Гармонія”». Як вдалося з’ясувати «Детектору медіа» з власних джерел, 100 % майнових прав цієї компанії були арештовані в межах кримінального провадження ще у 2023 році.

У 2024 році Міністерство юстиції подало позов до Вищого антикорупційного суду та хоче стягнути у дохід держави частки дружини зрадника та колишнього народного депутата Віктора Медведчука Оксани Марченко в юридичних особах каналів групи «1+1». Мова про «1+1 марафон», ТЕТ і «2+2». У відповіді Мін’юсту на запит «Детектора медіа» йдеться про те, що до стягнення було заявлено 8,2104% частки в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Студія 1+1», 8,1617% частки в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Гравіс-кіно», 8,1617% від загальної кількості акцій приватного акціонерного товариства «ТЕТ», 8,1617% частки в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Рєал Істейт-ТВ», 100% частки в статутному капіталі приватного підприємства «Омега-TV». У листопаді 2024 року ця справа про стягнення перебувала на стадії вступних промов (пояснень).

Тобто є можливість, що держава отримає цей відсоток «неістотної участі» у безпосередню власність.

Нові санкції та ризики для трьох каналів

Але це ще не всі ризики для «1+1 марафон», ТЕТ і «2+2». Бо 13 лютого президент Володимир Зеленський ввів у дію рішення РНБО про застосування персональних санкцій проти низки українських бізнесменів і народних депутатів.  Серед них єдина особа, яка напряму володіє медіа, — це Ігор Коломойський. Санкції запровадили проти конкретних осіб, але не проти компаній (і зокрема, медіа), якими вони володіють.

Це рішення суттєво відрізняється від попередніх санкційних рішень РНБО щодо медіавласників, де були вказані конкретні юридичні особи медіа. І це безсумнівно добре для каналів «Плюсів». Але особливістю цих санкцій є два пункти, які можуть стосуватися телебачення та  радіомовлення:

8) заборона користування радіочастотним спектром України;

9) обмеження або припинення надання електронних комунікаційних послуг і використання електронних комунікаційних мереж (повне припинення).

«Якби ці санкції були застосовані до юридичних осіб каналів, то її наслідками могло би бути припинення ліцензії компанії. Але в цьому випадку ситуація складніша. У цих пунктах ідеться і про “заборону”, і про “обмеження або припинення”. На жаль, закон не деталізує, як це має реалізовуватися на практиці. Тому ці формулювання створюють певну дискрецію в застосуванні цієї санкції, — каже членкиня правління Центру протидії корупції Олена Щербан у розмові з “Детектором медіа”. — Це означає, що медійний регулятор Нацрада може звертатися до телеканалів і, можливо, застосовувати певні обмеження. Наприклад, заходи для унеможливлення впливу підсанкційної особи на якусь політику та діяльність каналу. Але закон цього не деталізує».

Як Нацрада може контролювати дотримання цих пунктів, невідомо.

Член Національної ради з питань телебачення та радіомовлення Олександр Бурмагін у коментарі «Детектору медіа» сказав, що правові наслідки для телеканалів передбачені лише якщо санкції накладені не на кінцевого бенефіціара, а на юридичну особу каналів, ліцензіата.

Але попри це у політичній площині залишається певний гачок, через який можна впливати на медіавласників, певно тому санкції прописані так неконкретно і багатоварінтно.

Рекламний, платний ринок і рейтинги

«1+1» зараз є другою медіагрупою найпопулярніших каналів після StarLightMedia.  Мовники «Плюсів» поступаються трьом провідним каналам SLM. При цьому «1+1 Україна» має нижчі показники за ТЕТ і «2+2» (останні два канали раніше вийшли з марафону). Також конкуренцію йому складає НТН із групи «Інтер». Ярослав Пахольчук говорив, що його комерційним каналам дуже не вистачає «ТСН».

Однак питання, чи після повернення «власних» новин основному каналу групи вдасться повернутися на свої позиції, бо до великої війни «1+1» був одним із лідерів. Завдання відновлювати популярність «Плюсів» зараз покладено на Ольгу Захарову, яка з квітня 2024 року очолила «1+1 Україна».

«Телеканал “1+1 Україна” потребує трансформацій і якісних змін, щоб знову здобути лідерські позиції та дати українцям емоції, яких вони потребують. Тому маємо посилювати команду телеканалу найкращими. Ольга Захарова свого часу стояла біля витоків “1+1”, і я переконаний, що цей унікальний досвід точно стане нам в пригоді», — розповів керівник телевізійного бізнесу групи Максим Кривицький.

Керівництво «Плюсів» говорить, що на свої потреби заробляє. За інформацією з реєстру, ТОВ «Солюшнс» за три квартали 2024 року має чистий прибуток 7,4 млн грн. Канал запускає нові шоу та знімає серіали. Так, на весну планується запуск вікторини «Колесо Фортуни» за міжнародним форматом Wheel of Fortune. Канал навіть уже готує контент до Різдва.

Ведучий вікторини Колесо фортуни Юрій Горбунов

Медіагрупа розвиває і своє дистрибуційне портфоліо (зараз у ньому близько 30 мовників). Окрім цього група «1+1» запропонувала ОТТ-сервісам 15 тематичних каналів від «1+1 медіа», «Інтер медіагруп» і Film.ua. Також планує інтеграцію реклами на FAST-каналах і готує рішення для мультимедійної панелі.

«У 2026 році ми надамо такий інструмент ринку, щоб можна було оцінювати наш контент на всіх платформах», — сказав комерційний директор «1+1 медіа» Валерій Варениця. Група розвиває й іноземну дистрибуцію.

І звісно ж отримує державні гроші на створення марафону «Єдині новини». Попри арешт, підозри, санкції власнику. Це черговий парадокс нашого медійного ринку в умовах війни. Великий телевізійний медіабізнес непрямо контролюється владою. І не лише через марафон. Однак окрім «марафонних» каналів, зараз до складу групи входять лише розважальні мовники, які поки займаються зароблянням коштів та задоволенням потреб своїх глядачів таким контентом.

Ілюстрація на головній: «1+1 медіа»