Гуни та хунну: вчені знайшли генетичні зв'язки древніх кочівників Карпатського басейну

Гуни з'явилися в Європі у 370-х роках, швидко створивши впливову, але недовговічну імперію. Історики довго сперечалися про їхнє походження, зокрема, про те, чи походять вони з Хунну, могутньої кочової конфедерації, яка розпалася близько 100 року нашої ери, пише Phys.org.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтеся, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Щоб з'ясувати це, дослідники проаналізували ДНК 370 осіб, що охоплюють приблизно 800 років, з II століття до нашої ери до VI століття нашої ери. Ці зразки зібрали з місць у монгольських степах, Центральній Азії та Карпатському басейні в Центральній Європі.

Зокрема, в дослідженні вивчали 35 нових секвенованих геномів з поховань III-IV століття в Казахстані та V-VI століття в Карпатському басейні, включаючи ті, що демонструють східні або "степові" риси, які зазвичай асоціюються з кочовими культурами.

У дослідженні, що є частиною проєкту HistoGenes, брали участь генетики, археологи та історики, зокрема експерти з Інституту еволюційної антропології Макса Планка в Лейпцигу, Німеччина. Дослідження показало, що після приходу гунів у Карпатському басейні не оселилося жодної великої групи азійського чи степового населення.

Однак невелика група, пов'язана з похованнями "східного типу", мала значні східноазійські генетичні маркери. Поглиблений аналіз генеалогічних зв'язків виявив зв'язок: кілька осіб з гунського періоду в Європі мали спільні сегменти ДНК, відомі як ідентичні за походженням (IBD), з високопоставленими представниками еліти пізньої імперії Хунну, в тому числі з однією особою з великого хуннського поховання.

Цей генетичний зв'язок дозволяє припустити, що родовід частини гунів можна простежити до еліт пізньої Хунну з монгольських степів. Попри цей зв'язок, генетичне розмаїття більшості гунських і постгунських популяцій у Карпатському басейні було величезним.

Співавторка дослідження Жофія Рач з Будапештського університету ім. Етвеша Лоранда зазначила, що ДНК і археологічні дані свідчать про складне поєднання предків, що вказує на міграцію і культурну взаємодію, а не на масову міграцію. Крім того, різноманітність, виявлена в похованнях "східного типу" V століття, відображає поєднання культурних і генетичних впливів.

Дослідження також продемонструвало контраст між гунами та аварами, які прибули до Європи двома століттями пізніше. На відміну від гунів, авари мігрували одразу після падіння їхньої східноазійської імперії, зберігаючи значну кількість східноазійських предків приблизно до 800 року нашої ери. Однак предки гунів мігрували на захід протягом багатьох поколінь, змішуючись з населенням всієї Євразії.

Це дослідження пропонує нове розуміння динамічного культурного та генетичного ландшафту Карпатського басейну в гунський період. Хоча гуни змінили політичне середовище, їхній генетичний вплив був обмеженим за межами поховань еліти, а загальне населення зберігало переважно європейське походження.

Раніше Фокус писав про виготовлені з позаземного матеріалу прикраси. Дослідники виявили найбільшу колекцію незвичайних артефактів.

Також ми розповідали про відкриття на північному заході Англії. Археологи розкопали залу вікінгів, яка виявилася найбільшою зі знайдених у Британії.