Єдине відоме місце: вчені виявили центр з виробництва обсидіанових дзеркал в Анатолії

Нещодавно вчені дослідили виробництво та використання обсидіанових дзеркал у Тепечік Чіфтлік, археологічній пам'ятці в Анатолії, Туреччина. Ці дзеркала, виготовлені з вулканічного скла, є рідкісними артефактами, пов'язаними з символічною та церемоніальною роллю, а не з практичним використанням, пише Arkeonews.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтеся, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Дослідження показало, що обсидіанові дзеркала — надзвичайно рідкісні: лише 56 відомих зразків знайдено на шести ділянках у Центральній Анатолії та на одній у Леванті.

Ці дзеркала найімовірніше були символами статусу або церемоніальними предметами, а не функціональними інструментами. Їхнє виявлення в поховальному та ритуальному контекстах вказує на глибше символічне значення, можливо, пов'язане з духовними віруваннями або соціальною ієрархією.

Тепечік Чіфтлік, заселений від неоліту до раннього енеоліту (приблизно від 7000 до 6000 років до н. е.) та розташований на рівнині Мелендіз у Каппадокії, відігравав ключову роль у виробництві цих дзеркал.

Розкопки виявили не лише готові дзеркала, але й заготовки на різних етапах виробництва, що дозволило дослідникам реконструювати виробничий процес. Це робить Тепечік Чіфтлік єдиним місцем, де місцеве виробництво обсидіанових дзеркал було достовірно задокументоване, в той час як інші місця, ймовірно, імпортували готову продукцію.

Процес виробництва був складним і включав щонайменше вісім окремих етапів. Він починався з вибору шматка обсидіану з плоскою поверхнею та напівкруглою формою. Потім краї обточували, а поверхню полірували дедалі дрібнішими абразивами, зокрема піском або попелом, змішаними з водою, жиром і шкірою. Деякі дзеркала додатково полірували м'якими тканинами, щоб посилити їхній блиск.

Виявлення дзеркал у різних контекстах вказує на їхню багатофункціональну роль. Наприклад, у Чатал-Гююк дзеркала виявили разом із яскравими пігментами в гробницях, що натякає на їхнє використання в ритуалах, пов'язаних зі смертю та потойбічним життям.

Деякі дослідники припускають, що ці дзеркала були не лише декоративними, але й могли слугувати сигнальними пристроями або інструментами для перенаправлення світла. Однак переважає думка, що вони були символами статусу, зарезервованими для елітних осіб через їхню складне виготовлення та обмежене розповсюдження.

Переміщення цих дзеркал між регіонами також вказує на існування ранніх торгівельних мереж. Більшість дзеркал, знайдених в Анатолії, ймовірно, виготовлені в Тепечік Чіфтлік і перевезені до таких поселень, як Чатал-Гююк і Акарчай-Тепе, про що свідчить відсутність заготовок дзеркал на цих об'єктах.

Натомість дзеркала, знайдені в Домузтепе і Тель-Кабрі, далеко від природних джерел обсидіану, свідчать про торгівлю на великі відстані, що демонструє цінність цих предметів у стародавніх суспільствах.

Для вивчення дзеркал дослідники використовували передовий технологічний аналіз, вивчаючи сліди від ударів і характер зносу, щоб зрозуміти техніку виробництва і потенційні функції. У дослідженні використовували стереоскопічні та металографічні мікроскопи зі збільшенням від 10-кратного до 500-кратного, щоб виявити сліди виробництва та використання.

Дослідження дає важливе уявлення про технологічні знання та культурні практики давніх анатолійських суспільств. Ці знахідки демонструють важливість міждисциплінарних підходів в археології та відкривають нові шляхи для вивчення давніх суспільств.

Раніше Фокус писав про скарби фараонів. Після виявлення першої гробниці Тутмоса II вчені знайшли ще одне поховання царя.

А також ми розповідали, як золото лідійського царя змінило сьогоднішній світ.