Лебеді у Межигір’ї під загрозою: унікальний притулок для постраждалих птахів можуть закрити

У Межигір’ї – колишній резиденції Януковича - знову скандал. Соцмережами шириться новина про те, що на території парку закрився притулок для лебедів, якими десять років опікувався біолог Сергій Григор’єв. З перебитими лапами, крилами, з дробинами від мисливських рушниць сюди звозили птахів на реабілітацію з усіх куточків країни. За історіями порятунку і життям знаменитого Ракового озера стежили десятки тисяч українців, робили пожертви, привозили корм... І тепер усьому кінець? Чи надія ще є? Журналістка Коротко про дізнавалася, що відбувається.

Альтернативи немає

Новину про закриття притулку поширив сам Сергій Григор’єв, назвавши її сумною. За його словами, лебеді, що мешкали на території парку, перейшли у власність адміністрації, нових птахів на реабілітацію більше тут не братимуть. Людям, які зверталися щодо порятунку лебедів останніми днями, біолог мусив радити інші благодійні організації, де лікують птахів. Але там не мають, де їх утримувати.

Новина про закриття притулку викликала гостру рекцію зоозахисників. Зокрема, команда рятувальників тварин Kyiv Animal Rescue Group, яка привезла до Межигір’я більше п’яти десятків лебедів, заявила, що у випадку закриття притулку порятунок птахів може бути повністю припинений.

- Нема сенсу рятувати життя лебедю, якщо потім його нікуди буде діти, і він все одно загине, - поділився з Коротко про Сергій Григор’єв. – Межигір’ю немає альтернативи. Тут лебеді та качки жили на чотирьох ставках і 11 гектарах трав'яного поля. Гуляли, паслися, перебиралися з місця на місце. Унікальність ще й в тому, що поряд Київське водосховище та шлях, по якому весною і восени мігрують лебеді трьох видів. Постійно у притулку мешкають тільки птахи з невиліковними крилами, це приблизно 25 особин. Решта отримує лікування і відлітає, приєднуючись до своїх "родичів".

Поки всі шукали «золотий батон», займався тваринами

Після резонансу, який викликав пост хранителя притулку, адміністрація державної установи “Парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення “МЕЖИГІР'Я” поспішила опублікувати спростування. В пресрелізі новину назвали «фейком», який нібито тиражує особа, яка ніколи не була працівником парку і не мала жодних офіційних домовленостей ані про створення «притулку» (саме в лапках), ані щодо утримання птахів. Незабаром цей фрагмент прибрали з тексту, проте залишились скріншоти, і громадськість ще більше обурилась.

Біолог-методист столичного зоопарку, колишній редактор журналу «Зоосад» Сергій Григор’єв відомий дуже багатьом. У Межигір’я він прибув просто з Майдану.

«Коли Янукович втік і всі бігали в пошуках "золотих батонів" та обкатували раритетний автопарк, Сергій взяв виживання тварин парку на себе, бо нікого більше живі тварини не цікавили, були навіть бажаючі мститись тваринам через те, що вони належали Янику», - написала користувачка фейсбука з ніком Natalka Poltavka. І це була правда.

Як відомо, до квітня минулого року резиденцією експрезидента опікувалася громадська організація «Національний парк України «Межигір’я». Сергій Григор’єв у її складі спершу займався зоопарком Януковича, потім власне парком - оленями і птахами. Відправним роком створення притулку для лебедів вважається 2016-й. Від того часу через нього пройшло понад 200 крилатих красенів, оселилася велика зграя диких качок, прихисток та ветеринарну допомогу регулярно отримують дрібні пташки.

Власне притулок став притулком і для самого Сергія Григор’єва, який через клопітне господарство мусив тут оселитися.

- Парк великий, мені постійно носили пташенят. А коли вони кволі, їх треба годувати кожні пів години, починаючи з п’ятої ранку. Лебеді – це не найбільша моя робота. За лебедями більш-менш легко доглядати. На цей лютий я тримаю більше сотні інших різних птахів. Починаючи від дятлів і дроздів, яких маю навесні випускати, і закінчуючи канарками та папугами, який мені залишили на догляд хлопці, коли йшли на фронт.

«Лебеді гадять, а треба, щоб гарно було»

У квітні минулого року громадську організацію «попросила» з Межигір’я новоутворена адміністрація від Міндовкілля. Активісти мусили піти. Сергій Григор’єв зі своїми птахами залишився на пташиних правах, він не міг покинути пернатих вихованців. Біолог каже, що його потроху почали витісняти, проте особистий конфлікт з дирекцією заперечує. А директорів за менше ніж рік в Межигір’ї змінилося аж три.

- Друга директорка, Ірина, пропонувала посаду у науковому відділі, але то було мені не цікаво. Я досі працюю, хоча не на повну ставку, у Київському зоопарку, - ділиться Сергій. - Тоді ми уклали меморандум з БО «Міжнародний благодійний фонд «Порятунок диких тварин» і домовилися, що я буду від них волонтером. А через кілька місяців прийшов новий директор, і порадники йому нашептали про концепцію парку. Мовляв, лебеді у воду гадять, пір’я від них летить, а треба, щоб у озері різнокольорові лілеї плавали і все чисто було.

Зараз в адміністрації парку категорично заперечують, що збиралися виселяти лебедів.

- Офіційно відмови від реабілітації лебедів на території парку не було. Ми продовжуємо співпрацювати з фондом «Порятунок диких тварин», - сказала Коротко про провідний лікар ветеринарної медицини Відділу догляду за тваринами Вікторія Слободяник. – Лебеді знаходяться під наших захистом, вони під постійним контролем, переселяти їх не збираємося.

На питання, хто саме буде опікуватися лебедями, ветеринар відповіла, що це обговорюється. Щодо інших вихованців притулку, сказала, що не знає.

Гусей і качок вже пороздавав

- Я вже вивіз гусей, що жили біля Межигірського монастиря, роздав по приватних господарствах, як і домашніх качок, що ми їх тут виходжували. Зі сльозами з тими гусями прощався, такі вони були… Дрібних птахів за сприяння добрих людей тимчасово пристроїв у підвальному приміщенні, - розповідає Григор’єв. - Порозвозив по різних дворах тачки, інше господарське приладдя. У Межигір’ї залишилися ще пара страусів - вони належать військовому, який зараз "на передку", і 70 голубів.

Сергій каже, що не ображається на тих, хто назвав його сторонньою людиною в Межигір’ї. Міняються директори – міняються підлеглі. Нечемний пресреліз могли написати люди, які кілька місяців працюють у парку і мало про нього знають. А от що ще турбує біолога, то це олені. Вони хоч і пасуться на травичці, але звикли, щоб їх підгодовували.

- Лебедів я перестав годувати місяця півтора, коли їх взяли на баланс. Оленів продовжував годувати за свої. Несила просто. Прихожу на Ракове озеро, а ці 19 істот з усіх гірок, як оті коти, збігаються до мене, зазирають в лице такими вологими очима…

Сергій розповідає, що останні два роки намагався годувати все своє господарство сам. То грант виграв, то зоозахисники підкидали допомоги, то просто люди корми приносили. Був випадок, коли один благодійник 5 тонн гарбузів підігнав.

Під загрозою 14 собак

Коли ми поспілкувалися з Сергієм, з’явилася добра новина. На інцидент відреагувало Міністерство довкілля. Схоже, там не знали або не надали уваги «ініціативі» з притулком, бо особисто заступниця міністра Вікторія Киреєва телефонувала до Григор’єва, щоб обговорити ситуацію. Проблема має вирішитися 27 лютого, і сподіваємося - конструктивно.

А тим часом у Межигір’ї назріває ще один скандал – під загрозою виселення хвостатих вихованців кінологічного центру – 14 собак, що народилися тут і виросли.

- До нас приїздили різні делегації, був сам прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Про нас розповідали всі медіа, включаючи National Geographic. Всі обіцяли допомогти, щось вирішити, але ніхто нічого не зробив. Доглядаємо собак за ті кошти, які заробляємо на свої сім’ї. Приїздимо до собак зранку і ввечері, щоб погодувати, почистити, вигуляти, - каже кінолог Микола Гарус. – А нам весь час кажуть, що маємо забрати псів. Для адміністрації парку ми залишаємося «невідомими особами», які не мають права перебувати на його території. Нам вже почали загрожувати судами через самовільне захоплення приміщення.