Міжнародні відправлення як сірий імпорт. Або чи потрібно оподаткування посилок з іноземних маркетплейсів

В Україні зростає з року в рік активність із закупівлі товарів на закордонних маркетплейсах, причому, як повідомив міністр фінансів Сергій Марченко, левова доля таких товарів – у тіні, тобто з них не потрапляють до державного бюджету ані ПДВ, ані мито. "Нас турбує той факт, що в Україні практично вся інтернет-торгівля та електронна комерція знаходяться в "тіні". Умовно кажучи, в рамках ліміту 150 євро неоподатковуваної вартості товару у нас завозять все", — повідомив Сергій Марченко. За його словами, більшість інтернет-продавців працюють як суб’єкти спрощеної системи оподаткування — ФОПи, сплачуючи у кращому випадку єдиний податок 5%, тоді як обороти їхнього бізнесу можуть складати мільйони. Тим часом, зауважує він, за статистикою за 2023 рік без оподаткування митними платежами в країну імпортовано 51,5 млн штук міжнародних поштових відправлень.

Небезпечна тенденція: чому безмитні поштові відправлення з маркетплейсів становлять загрозу

Відповідно до різних експертних оцінок, станом на 2023 рік обсяг ринку електронної комерції в Україні перевищив $6 мільярдів із середньорічним темпом зростання близько 20%. Це стрімке зростання продовжувалось і минулого року, за попередніми оцінками, станом на початок 2025 року ринок перевищив $7 мільярдів. Така тенденція відповідає світовій: за підрахунками експертів, у 2025 році продажі електронної комерції у світі перевищать 6,8 трильйона доларів, а до 2027 року вона досягне позначки у 8 трильйонів доларів. При цьому, як зазначають фахівці, доля маркетплейсів у eCommerce сегменті України становить 60% та продовжує зростати. Загалом доля міжнародних маркетплейсів у обсязі покупок українців вже перевищила 30%. Йдеться про такі відомі платформи як AliExpress, Amazon, eBay, iHerb, Temu та Shein.

Проте придбані там товари потрапляють в країну без мит і ПДВ, а економісти і фахівці кажуть, що через дрібні закупівлі до України повним ходом іде сірий імпорт. Власне, саме про це каже і міністр фінансів Сергій Марченко. "В середньому, виходить, кожен українець отримав дві посилки за рік. Думаю, 10,2 млн пенсіонерів були б дуже здивовані, дізнавшись, скільки посилок з-за кордону вони "завезли", — каже він. На його думку, проблема полягає у тому, що насправді ніхто не знає, скільки реально товарів знаходиться всередині кожної з 51,5 млн посилок. "Задайтесь питанням, чому в Україні ціна тих же iPhone інколи нижча, ніж в країнах, де їх виробляють? Тому що з цих товарів не сплачено податки", — зауважив Сергій Марченко.

Щоб створити запобіжник для напливу до України сірого імпорту з маркетплейсів, у Верховній Раді вже зареєстровано законопроєкт №12429 від 20.01.2025 про оподаткування поштових відправлень в Україну. Один з авторів законопроєкту народний депутат Ярослав Рущишин впевнений: документ – про захист українського бізнесу та внутрішнього виробника. "Наш бізнес створює робочі місця, платить ПДВ та усі інші податки, а зовнішні виробники, які надсилають товари поштою, не сплачують нічого. Ми просто дотуємо чужі економіки. Тому я вважаю, що у нас має бути як у ЄС – ПДВ мають платити від на усі посилки, незалежно від їх вартості", — каже народний депутат.

У пояснювальній записці до законопроєкту йдеться, що протягом 2024 року в Україну було ввезено 75,5 млн міжнародних поштових та експрес-відправлень з товарами на суму 123 млрд грн. Чинним законодавством України передбачено, що не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість товари для власного використання вартістю менш 150 євро. "При цьому розвиток електронної комерції породив і розвиток маніпуляцій, пов’язаних із уникненням проходження належного митного контролю, зокрема, підміни інвойсів, зазначення недостовірного найменування товарів у відправленнях, тощо. Згідно з розрахунками, здійсненими експертами Інституту соціальноекономічної трансформації, одна фізична особа, отримуючи лише одне поштове відправлення на добу, може за місяць імпортувати товарів, що звільнені від сплати податків, на суму до 4,5 тис. євро", — кажуть автори законопроєкту.

Фахівці вказують на значні ризики нерівної конкуренції, яка спричинена закріпленими у законодавстві фактичними пільгами для іноземних маркетплейсів. Це не лише шкодить вітчизняним підприємцям, але й значно зменшує надходження до Державного бюджету України. Загальні умови для компаній-імпортерів передбачають ПДВ 20% та імпортне мито, тоді як товари, придбані на марткерплейсах, потрапляють в країну без сплати цих платежів.

"Оподаткування посилок з-за кордону виглядає як спроба захисту від напливу дешевих китайських товарів. Ідея полягає не тільки в тому, що держава хоче більше оподатковувати такі імпортні товари, але й в тому, що державі треба стримувати відтік валюти за кордон", — вважає директор аналітичного департаменту інвестиційної компанії Eavex Capital Дмитро Чурін.

Отже, врегулювання питання оподаткування товарів з маркетплейсів вкрай важливе та має суттєво допомогти і вітчизняному бізнесу, і валютному ринку, і, звичайно, реалізувати важливе завдання — підвищити доходи державного бюджету, що особливо важливо в той час, як Україна з власних податкових надходжень фінансує оборонний бюджет – захист від російської агресії.

Які правила діють для покупців товарів на маркетплейсах в Європі

Країни світу захищають свій легальний бізнес від постачань сірого імпорту, тобто поширюють оподаткування на усі замовлення з маркетплейсів, що знаходяться за кордоном. Такі правила діють і в Європейському Союзі, де з 1 липня 2021 року скасували безподатковий ліміт на посилки, який становив 22 євро, і тепер ПДВ стягують з усіх товарів, що надходять до ЄС, таким чином, забезпечуючи рівні умови для підприємств ЄС.

Але в Європі мають намір ще більше посилити захист свого бізнесу – вже існує проєкт постанови, що запроваджує ввізне мито на всі товари з китайських "Temu", "Aliexpress" та "Shein". Як повідомило видання Financial Times, це має на меті зупинити наплив неякісних товарів, які надходять з Китаю. За даними Єврокомісії, минулого року до ЄС було ввезено 2,3 млрд товарів вартістю нижче безмитного порогу в 150 євро. Тепер Європейська комісія має намір скасувати поріг у 150 євро, нижче якого імпортні товари звільняються від митних зборів.

Так само захищають свій ринок від сірих поставок товарів з Азії і США, де діють правила оподаткування онлайн-покупок, а розмір податку змінюється, залежно від встановлених у певному штаті умов. Загальна тенденція у США наразі вказує на посилення захисту вітчизняного виробника, адже США з 1 лютого вже запровадили мито у розмірі 25% на імпорт із Канади та Мексики, а також 10% – на товари з Китаю, а нещодавно президент Дональд Трамп повідомив, що має намір запровадити мита на автомобілі "в районі 25%" і аналогічні мита на напівпровідники та фармацевтичну продукцію.

Загалом світова тенденція наразі вказує на посилення країнами ринкових заходів стосовно сірого імпорту, який потрапляє через канали дрібних поштових відправлень. А експерти впевнені, що Україна, запровадивши нові правила оподаткування поштових відправлень, зможе розраховувати на врегулювання шаленого обсягу сірого імпорту, покращення ситуації з платіжним балансом, а також на збільшення надходжень до державного бюджету.