«Сім синів», Росія та Китай. Частина ІІ

Аналіз цих угод висвітлює пріоритети досліджень китайських університетів на наступний рік. З огляду на їхні тісні зв’язки з військовими та урядом КНР, співпраця також дає опосередковане уявлення про стратегічну спрямованість цих державних структур.

КНР передусім націлена не лише на європейські університети, а й на технологічні компанії та міжнародні агентства. Проте європейські організації і далі розширюють ці партнерства, незважаючи на пов’язані з ними ризики у сфері безпеки.

За останні два місяці інститути по всій Європі встановили або зміцнили зв’язки принаймні з одним із «Сімох синів». Так, у період із грудня 2024 року по січень 2025 року між цими інститутами та європейськими (в тому числі й російськими) організаціями було заявлено про понад 20 угод, партнерств або опублікованих дослідницьких статей.

Європейські ж політики насамперед зосереджені на розширенні експортного контролю та протидії операціям впливу Пекіна, натомість питанню дослідницької співпраці з університетами, пов’язаними з НВА, приділяють досить мало уваги.

Нещодавні академічні обміни підкреслюють масштаб зусиль Китаю щодо застосування «м’якої сили». Із 9 по 16 грудня 2024 року президент Університету Бейхан очолював делегацію, яка відвідала Францію й Австрію і там уклала нові угоди з провідними установами цих країн.

Делегація зустрілася із представниками Міжнародного агентства з атомної енергії, Управління ООН із питань космічного простору та навіть із лауреатом Нобелівської премії з фізики Альбертом Фертом. Організовані в рамках Комітету зі співпраці Бейхан–Європа (заснованого 2023 року), ці зустрічі завершилися новими угодами про співпрацю у стратегічних секторах високих технологій як цивільного, так і військового призначення.

Серед ключових заходів була зустріч з Олів’є Шансу, президентом Національної школи цивільної авіації (ENAC), присвячена розширенню Авіаційного інституту Чжунфа при Університеті Бейхан. Згідно з пресрелізом Бейхану, інженерна школа, яка активно набирає іноземних студентів і викладачів, була визнана «чудовим прикладом китайсько-іноземної співпраці в галузі освіти» у провінції Чжецзян.

З огляду на амбіції КНР у аерокосмічній галузі, зокрема через підтримувану державою Корпорацію комерційних літаків Китаю, і давні побоювання щодо крадіжки інтелектуальної власності, пов’язаної з вузькофюзеляжним літаком компанії C919, французький уряд і авіаконцерн Airbus мали б досить пильно стежити за таким співробітництвом.

Також оновлено меморандум про співпрацю з австрійським Міжнародним інститутом прикладного системного аналізу, де акцентовано на дослідженнях у галузі штучного інтелекту, великих даних і складних систем.

Є угода про стратегічну співпрацю з Dassault Systèmes, провідною фірмою-розробником програмного забезпечення. Мета — підготовка цифрової дослідницької та освітньої платформи, що передбачає заплановані спільні розробки в галузі штучного інтелекту, метавсесвіту, інтегральних схем та іншого.

Ще з’явився меморандум про взаєморозуміння з провідним інженерним і науково-дослідним інститутом ESPCI Paris, що сприяє проведенню спільних досліджень у галузі хімії, енергетики та матеріалознавства.

Варта уваги й угода про стипендію із французьким Математичним фондом Жака Адамара (Fondation Mathématique Jacques Adamard) для підтримки студентів Університету Бейхан, які навчаються в магістратурі у Франції.

І, звісно ж, співпраця з Національним інститутом прикладних наук Тулузи (INSA Toulouse), спрямована на спільні дослідницькі проекти та зустрічі.

У грудні представники Університету Бейхан відвідували не лише Францію та Австрію. Того ж місяця делегація з його Школи інтегральних схем побувала в Каталонському інституті нанонауки і нанотехнологій Автономного університету Барселони. Там обговорювала спільні дослідження двовимірних матеріалів, які мають вирішальне значення для військових застосувань у сенсорах, візуалізації та електроніці.

Тим часом представник Північно-Західного політехнічного університету, виконавчий заступник секретаря партійного комітету Чен Цзівей, також зустрівся з науковцями Автономного університету Барселони, а також інших іспанських університетів у рамках Діалогу президентів університетів Китаю та Європи. Було підписано угоду з Університетом Саламанки про співпрацю у галузі авіаційної техніки та науки про навколишнє середовище.

Окрім цього, є численні оголошення про запрошених лекторів і почесних учених (багато з яких, імовірно, набрані через програми пошуку талантів із боку КНР), спільні дослідницькі публікації та участь у міжнародних заходах.

Співпраця охоплює широкий спектр галузей фундаментальних досліджень — від матеріалознавства до ШІ та енергетики. Багато з цих галузей мають безпосередні застосування, які можуть сприяти військовим технологіям, надаючи дослідникам із установ «Сімох синів» ранній доступ до критично важливих проривів.

Паралельно зі співпрацею в Західній Європі, університети КНР зміцнюють свої дослідницькі зв’язки з російськими інститутами (Eurasia Daily Monitor, 4 березня 2024 року). Наприкінці 2024 року Андрій Прокоф’єв, віце-президент Самарського університету Росії та викладач кафедри теорії авіаційних двигунів, зустрівся з керівництвом Нанкінського університету аеронавтики та астронавтики. Обидві сторони підтвердили свою відданість розвитку міжнародної дослідницької співпраці, підписавши угоди про створення спільних лабораторій і програм подвійних дипломів.

Прокоф’єв посприяв створенню спільної китайсько-російської дослідницької лабораторії. Майже водночас Михайло Гордін, президент МДТУ ім. М.Е. Баумана, відвідав Пекінський технологічний інститут. Обидві делегації обговорили зміцнення співпраці в таких галузях, як підводна робототехніка, розробка місяцеходів, супутникових платформ і сонячних панелей. Вони пообіцяли відкрити спільні лабораторії та розширити студентські й викладацькі обміни.

Співпраця університетів «Сімох синів» із російськими інститутами значно ускладнює європейську взаємодію з КНР. Оскільки повномасштабна війна Росії проти України триває вже четвертий рік, зміцнення китайсько-російських зв’язків у сфері досліджень передбачає можливість опосередкованого європейського внеску в російський військовий потенціал.

Китайсько-російська співпраця поширюється на такі критично важливі сектори, як авіаційні двигуни та аерокосмічні двигуни — галузі з прямим військовим застосуванням, як продемонстровано партнерством між Самарським університетом і NUAA або NPU. З огляду на жорсткі санкції, які західні уряди запровадили щодо російського оборонного сектора, допомога КНР у підтримці технологічного розвитку Росії може підірвати європейські цілі.

Політики та академічні інститути ЄС не відчувають швидких негативних наслідків від такої співпраці. На відміну від США, які передбачливо обмежили академічні обміни з установами, пов’язаними з китайцями, Європа залишається досить відкритою для аналогічних партнерств.

Акцент на відкритих дослідженнях та інноваціях і припущення, що науковий прогрес існує в геополітичному вакуумі, призводить до стратегічної уразливості. Це стає дедалі більш нежиттєздатним у світі, де технології є наріжним каменем конкуренції великих держав.

Неконтрольована науково-дослідна співпраця з університетами «Сімох синів» становить реальну загрозу безпеці.

На сьогодні баланс у Європі між науковою відкритістю та національною безпекою схиляється на користь першої. Чим довше КНР експлуатуватиме цей підхід, тим більше ця сама відкритість перебуватиме під загрозою.