"Скринька Пандори – відкрита": десятки дівчат діляться історіями про домагання професора Лося

Історії ексстуденток Йосипа Лося та журналісток зібрав 24 Канал.

Домагання з боку Йосипа Лося тривали роками

Катерина Родак розповіла, що в 19-річному віці, коли дівчина мала скласти залік, Йосип Лось закрився з нею у своєму кабінеті, дозволяв собі недоречні зауваження та чіплявся. За словами жінки, в якийсь момент викладач взяв її за руку і "почав її гладити, піднімаючи вверх рукав светру".

На жаль, зовсім скоро стало зрозуміло, що цей досвід журналістки не був "унікальним". У коментарях до допису колишня студентка ЛНУ Аліса Бондаренко розповіла, що наодинці в кабінеті Йосип Лось казав їй, що дівчина "нагадує йому перше кохання", а також брав за руку і хотів поцілувати.

Схожою історією поділилася й Оксана Сенишин.

Лось теж ліз цілуватися до мене.. затискав до стіни... Правда, я пручалася… Гидоцько... Здається, він тоді був завкафедрою…
– написала вона.

Катерину Родак підтримала також журналістка "Детектор медіа" Юлія Лавришин.

Господи, ти переповіла мою історію. Він мені слово в слово те саме казав,
– йдеться у її коментарі.

До того ж колишні студентки ЛНУ визнали, що в навчальному закладі подібні випадки не були секретом: ці історії чули, їх обговорювали в стінах університету, однак тривалий час замовчували. Зокрема журналістка Анастасія Абрамець написала, що їй дуже прикро: "ми більшість усе знали, але він продовжував викладати і ми нічого з тим не робили".

Варто зазначити, що за один день допис на сторінці Катерини Родак зібрав близько 350 коментарів. З кількості історій про Йосипа Лося, які продовжують розповідати користувачі, можна зробити висновок: все це тривало десятиліттями.

Колишні студентки ЛНУ розповіли про сексуальні домаганя / Скриншоти 24 Каналу

Не менш шокуючу історію про сексуальні домагання з боку професора ЛНУ опублікувала журналістка LVIV.MEDIA Марія Шиманська.

"А ти в ліжку голосна", – от що я почула, будучи студенткою, від Лося. Всі знали, що до нього в кабінет не можна заходити самій. Я не пам'ятаю, чому в його кабінеті я опинилася з ним наодинці. Причин безліч – він завідувач моєї кафедри. І тоді понеслося про те, яка я в ліжку, з ким мені треба займатися інтимом (арієць, українець), щоб отримати задоволення і які тоді будуть гарні діти… І все якось ніби віджартовувалася, аж раптом він почав мені цілувати. Якось викрутилася, втекла. І цей процес спілкування Лося зі студентками називали "запустив лизуна",
– йдеться в дописі жінки.

Журналістка підтвердила, що всі в університеті про це знали й на факультеті подібні випадки були "як норма".

Своїм досвідом поділилася також журналістка Уляна Верстюк.

Я хотіла зняти з себе шкіру, коли професор Й. Лось поцілував мене. Пам'ятаю, що була одягнена у чорну поло, яку мені вручили по завершенню літньої практики на "Радіо Свобода",
– написала вона.

Жінка розповіла, що тоді вона була студенткою 4 курсу та прийшла здавати роботи. В той день дівчина опинилася з професором наодинці в кабінеті, у якому проходили всі пари. За словами Уляни Верстюк, чоловік зненацька обхопив її голову і торкнувся шкіри.

"Я співчуваю і обіймаю кожну, хто сьогодні розблокував у пам'яті ті жахливі спогади. І дякую Катерині Родак за сміливість", – йдеться в дописі журналістки.

"Самі винні" або що таке віктимблейминг

Тим часом журналістка Ірина Папірник звернула увагу на ще одну тенденцію в коментарях. За її словами, велика кількість пересічних чоловіків, родичів чи знайомих Йосипа Лося стверджує, що "це все неправда і Катерина Родак просто захотіла хайпу". Коментатори також нерідко використовують цинічні тези, що дівчата нібито "самі наривалися".

Біда в тому, що ви пропускаєте коментарі жінок-журналісток, які навчалися у нього роками, але найстрашніше це те, що за весь цей час ніхто цього не припинив. Не припинили самі студентки, бо їм було соромно і страшно, не припинили батьки (а до речі скраги були, та далеко вони не пішли), не припинили самі викладачі і колеги пана Лося, які дуже добре знали, що відбувається,
– написала журналістка.

Про те, чому випускниці факультету журналістики почали говорити про свій досвід лише зараз, розповіла клінічна психологиня Надія Браницька. Виявилося, що жінка також була студенткою вже одіозного Йосипа Лося. За її словами, тут йдеться про ефект авторитетної особи: якщо якась вказівка до дії, навіть соціально неприпустимої, йде від авторитетної особи, то люди схильні її виконати і у себе в голові нормалізувати.

До того ж культура звинувачення жертви, тобто віктимблейминг, часто змушує людей соромитися свого досвіду.

Ризик бути висміяними та звинуваченими змушує жінок, яких домагалися, мовчати. На додачу, якщо в моменті домагань спрацювала реакція завмирання, це біологічний механізм, коли тіло в небезпечній ситуації перестає реагувати – людина буквально "завмирає", не може ні рухатися, ні кричати, то після цього виникає додаткове почуття провини,
– пояснила Надія Браницька.

За словами психологині, масова поява історій про домагання є "ефектом колективної хоробрості". Тобто коли одна людина наважується заговорити про свій досвід, решта усвідомлюють, що це не випадковість і сталося не лише з ними.

Психологиня додала, що підтримка Катерини Родак, яка першою розповіла про домагання, стала сигналом безпеки для решти.

"Жінки та дівчата мають знати, що ніхто не має права торкатися їх без згоди чи натякати на секс у владних стосунках. Відповідальність завжди лежить на агресорі, а не на тому, кого домагалися. Важливо говорити про це вголос, підтримувати постраждалих і не виправдовувати тих, хто зловживає своєю позицією. Навіть, якщо це ваш добрий друг чи відомий професіонал в якійсь сфері діяльності", – наголосила Браницька.

Важливо! Видання ZAXID.NET запустило гугл-форму, де кожен та кожна може розповісти про пережитий досвід домагань у навчальних закладах. Це можна зробити анонімно.