Українок не називають Ірінами, Крістінами і Свєтами: як звучать ці імена українською

Імена грецького чи єврейського походження часто в Україні записують та вживають у російському звучанні. Чому цього не варто робити, розповідає 24 Канал.

Не говоріть Іріна, Крістіна та Свєта

В Україні й досі низку імен, жіночих і чоловічих, записують та говорять за російською фонетикою. На жаль ці пережитки зросійщення ще дуже відчутні.

Так, дуже часто імена Ірина, Крістіна і Свєта ми чуємо не як українські.

Ім’я давньогрецького походження Eirene (Εἰρήνη), що означає "мир". Воно є у багатьох європейських мовах, де набуло свого звучання. Українською воно звучить – Ірина. І чимало ніжних пестливих форм: Іруся, Іра, Ірка, Іруненька, Ірунчик, Ірчик, Іринка, Іринчик, Ірусечка, Ірунечка, Ірунька, Іруська, Ірунонька, Іронька, Ірусенька, Ірочка, Ірцюня, Іриска.

Окремими іменами, які походять від цього ж імені, стали: Ярина, Орина, Ірена.

Як часто ви його чули як Іріна, Іріша, Ірішка – це російська фонетична форма, не властива для нашої мови. Відмовтеся від неї назавжди!

Ще українок не називаються Свєта, це ім'я чи то давньогрецького, чи слов'янського походження, означає "світла", "осяйна", можливо і "світловолоса."

Популярним це ім'я стало завдяки О. Х. Востокову, який уперше згадав його в 1802 році у своїй поемі "Світлана і Мстислав", тим самим, відродивши його. Згодом ім'я Світлана ще не раз використовувалося поетами у своїх творах.

В українській мові воно пишеться через "і" – Світлана. А скорочені форми – Світланка, Світланочка, Світа, Світик чи Вета. Також для української властива заміна "і" на "е" – Света, Светка, Светуля, Светуся, Светуша.

Але в жодному разі не через "є" – Свєтлана і Свєта – це про російський варіант.

Не Свєта, а Світланка / Freepik

Також мовним покручем в Україні стало ім'я Крістіна. Воно дуже популярне в усьому світі. Походить від грецького Χριστίνα – "християнка", "віддана Христу". Є і чоловіча версія цього імені – Крістіан.

Але при перекладі на українську ми маємо форму – Христина чи Християн. Бо саме так ми називаємо релігію – християнство та Ісуса – Христос.

Чому ця форма видається непривабливою – дивно, адже пестливо дівчину можна назвати: Христинонька, Христиночка, Христинка, Христуня, Христунька, Христуся, Христечка, Христусик, Христюля та навіть Тіна.

Зросійщені форми – Кріся, Кріс, Крістен, Крістінка, Кріста – не властиві для української мови. Невже вони звучать ліпше?

Відмовтеся від чужорідного звучання, українські імена сильні й милозвучні водночас! Називайте один одного українською!