/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2F8c5d84e0d7f22ce3016077bee23c50b3.jpg)
Науковці поставили крапку в суперечці, де народився автор «Гуцулки Ксені»
Про це для ЗМІ розповів голова Заболотівської громади Петро Маліборський, передає кореспондент Укрінформу.
«Ярослав Барнич, всесвітньовідомий композитор, є уродженцем нашої громади. Ми б хотіли, аби навколо його імені побудували туристичні маршрути… зберігся родинний будинок композитора. Він розташований між селами Трофанівка і Балинці. Тому люди довгий час мали суперечку - одні називали його (Барнича) трофанівським, а інші – балинцівським. Крапку поставили науковці. Вони дослідили, підняли архівні документи і сказали, що у вікіпедії треба вказувати село Балинці місцем народження композитора», - зазначив Маліборський.
За його словами, нині у громаді є кімната-музей композитора у Балинцівському ліцеї імені Ярослава Барнича.
«Якби мені вдалося здобути фінансування, ми б розвинули це до масштабного музею… Поки ми провели одну наукову конференцію. Всі її матеріали є у науковців, а ми плануємо їх видання», - поінформував голова Заболотівської громади.
Ярослав Барнич — український композитор, диригент, педагог, скрипаль, громадський діяч. Увійшов в українську музику як основоположник модерної української оперети. Усього написав 4 оперети: «Дівча з Маслосоюзу» (1933), «Шаріка» (1934), «Пригода в Черчі» (1936), «Гуцулка Ксеня» (1938). Також композитор творив у жанрі пісні-танго, створивши довершені речі «Ох Соловію», «Чи тямиш?», «Гуцулка Ксеня» та ін.
Як повідомляло агентство, мюзикл «Гуцулка Ксеня» знову вийшов на Takflix.
Фото: Музей історії Коломиї