П'ять провалів США на зустрічі із Зеленським

Президент і віцепрезидент США зустрілися з президентом України в Овальному кабінеті. Американські лідери припустилися п’яти фундаментальних помилок. Це були п’ять великих провалів, і я хочу скористатися моментом, поки подія ще свіжа, щоб прокоментувати їх.

Перша помилка – це відсутність гостинності.

Можливо, це звучить трохи старомодно, але, на мою думку, це важливо. Коли хтось приїздить до вашого дому, ви маєте бути гостинними. Ви маєте бути привітними, щедрими, уважними. А якщо цей хтось прибув із країни, що перебуває у стані війни, якщо він мусив добиратися нічним потягом, бо немає літаків чи гелікоптерів, якщо дорога зайняла дні через всі труднощі – це ще більша причина виявити гостинність. Але кричачи й перебиваючи, ми були негостинними.

Друга помилка – це брак порядності.

Президент Зеленський представляє країну, яка воює. Три роки тому Росія вторглася в Україну і відтоді не припиняє здійснювати варварські злочини – від бомбардувань цивільних до катувань у підвалах та викрадення дітей. Це відбувається щодня. Це реальність, з якою стикається президент України, як і всі українці.

Можна мати різні погляди на те, як завершити цю війну, і це нормально. Але ненормально й непристойно – кричати на будь-якого українця, зокрема на президента, нав’язуючи свою думку. Кричати, що вони помиляються, коли вони пережили те, чого ви не переживали, бачили те, чого ви не бачили, ухвалювали рішення, яких вам не доводилося ухвалювати. Це провал порядності.

Він пов’язаний із третьою помилкою – провалом демократії.

Президент Зеленський є очільником демократичної країни. Його обрали великою більшістю голосів – 73%. Йому доводиться керувати країною, яка очікує, що він представлятиме її громадян. Це означає, що коли він перебуває в будь-якому місці – у Білому домі чи будь-де ще – за ним стоять люди, не лише ті, хто голосував за нього, а всі громадяни.

Він не може дозволити собі, щоб його відкрито принижували, зневажали чи цькували. Напевно, він цього не хоче й особисто. Але він також представляє народ, народ, який змушений відстоювати свої права. Як демократично обраний президент, він має демонструвати гідність. І, без сумніву, він сам її відчуває. Але демократія передбачає певну гідність, і якщо ви демократична людина, ви це поважаєте.

Однак провал демократії має ще одну сторону. Більшість американців розуміють, що Росія вторглася в Україну. Більшість розуміють, що ця війна – відповідальність Путіна. Дуже мало американців вважають, що ми маємо відкинути Україну та наших союзників і стати на бік Росії.

І це четвертий провал – провал стратегії.

Те, що ми сьогодні побачили, надто чітко нагадує зародження американського союзу з Росією. І це складно зрозуміти з будь-якої стратегічної точки зору.

Росія спеціалізується на саботажі нашої інфраструктури. Вона краде наші технологічні секрети. Це два основні способи її взаємодії з нашою економікою. Важко пояснити, чому ми мали б відмовитися від наших союзників, щоб створити союз із Росією.

Навіть якщо відкинути 80-річну традицію співпраці з нашими нинішніми союзниками, навіть якщо забути, що Росія ніколи не була надійним партнером, тут немає жодного економічного сенсу.

Економіка Канади більша за російську. Чому ми мали б проміняти Канаду на Росію?

Економіки Європи принаймні у 15 разів перевищують російську. Чому ми мали б проміняти їх на Росію? Стратегічно це не має сенсу. Стратегія – це четвертий провал.

П’ята помилка – це провал незалежності.

Американці люблять вважати себе незалежними. Ми віримо, що думаємо самостійно. Але в цій негостинній, непристойній, недемократичній, нерозумній сутичці, яка сталася в Овальному кабінеті, з боку американських лідерів не було жодної незалежності.

Все, що вони сказали, раніше вже казали росіяни. Кожна думка, яку вони висловили, уже звучала від росіян. У цій зустрічі не прозвучало нічого, чого раніше не казали росіяни. Чому так сталося – залишаю на ваш розсуд. Але, щонайменше, це демонструє втрату американської незалежності.

Оригінал