Путін аплодує, Сі Цзіньпін потирає руки: 5 наслідків суперечки між Зеленським та Трампом

Після скандальної зустрічі в Овальному кабінеті Дональда Трампа з Володимиром Зеленським останнього підтримала ціла низка світових лідерів. Сторону українського президента у масі своїй зайняли й провідні американські ЗМІ. Вже опісля того, як градус напруги дещо впав, безпосередні учасники історичної перепалки висловили свої думки стосовно того, що відбулося. Зокрема, Зеленський, подякувавши усій владі США та американському народу за підтримку України, акцентував, що Київ і надалі прагне досягти стійкого та справедливого миру. Водночас президент Сполучених Штатів, зауваживши, що зустріч "не була чудовою", додав, мовляв, припинення вогню насправді може бути "негайним". Чи справді, попри інцидент, перемир’я за посередницької участі в процесі Вашингтону, все ще є реальністю, — поцікавився Фокус у політолога Олега Лісного.

З огляду на останні події, наскільки реально сьогодні говорити про досягнення перемир’я в російсько-українській війні?

Відкидаючи усі емоції, маємо чітко усвідомлювати, що насправді швидке перемир’я – це ніщо інше, як забаганка Трампа або когось іншого, але точно не України. Чому? Тому що перемир’я і закінчення війни – це, як кажуть в Одесі, дві великі різниці. І якщо ми відштовхуватимемось саме від цієї позиції, то про перемир’я ми дійсно, гадаю, можемо забути. Але якщо для нас все очікувано в сенсі прогнозованого тиску, то у Трампа наразі ситуація ахова, адже він, старанно граючи роль всесвітнього миротворця, цинічно, нахабно і безпідставно почав "топити" жертву агресії. Я дуже хотів би, щоб Трамп з Ді Венсом на пару в такому ж ключі поговорили з Путіним. Слабо? Переконаний, що так, слабо.

The Washington Post з посиланням на високопоставленого чиновника в Білому домі повідомляє про те, що адміністрація президента США після інциденту в Овальному кабінеті, розглядає питання припинення усієї військової допомоги Україні. Отже, перекриє Трамп кран підтримки Києва чи ні?

Нехай припинить, і це неодмінно стане цвяхом у труну його політичної кар’єри, бо і весь цивілізований світ, і американські громадяни розуміють неадекватність ситуації, коли велика держава, яка називає себе союзником, завдає ударів нижче пояса слабшій країні, яка до того ж перебуває у війні. Знаєте, позиція Трампа нагадує історію про жертву зґвалтування, що вона, мовляв, сама винна у злочині, бо одягла надто коротку спідницю. Переконаний, що колись Америка теж одягне коротку спідничку й отримає те, що зараз від неї отримала Україна. Це — питання часу, тому що Китай вже одягнувся у відповідний костюмчик і з нетерпінням чекає зустрічі з американською короткою спідничкою. Можна на ситуацію подивитися під таким кутом? Думаю, так, але очевидно, що засліплений манією власної величі, Трамп цього наразі просто не бачить. Він зараз зайнятий тим, що демонструє "мужність" стосовно того, хто стікає кров’ю. Але, повертаючись до питання про допомогу, зазначу наступне: в будь-якому разі, владна система стримувань і противаг у США вибудована так, що якби Трампу не кортіло б тут і зараз повністю перекрити кран допомоги Україні, в нього нічого з цього не вийде.

Якщо відкинути пропагандистську компоненту, як скандал у Білому домі може зрештою використати Кремль?

В тому, що Путін наразі аж долоні стер, аплодуючи Трампу, не має жодних сумнівів. Тим часом Трамп робить колосальну помилку, намагаючись бити своїх же по й без того залитому кров’ю обличчю. Слід розуміти, що ця історія не стільки навіть про Україну. Це про слабкість Сполучених Штатів і на цій слабкості неодмінно зіграє і Москва, і Пекін. Тобто, бумеранг Трампу прилетить ще той.

Оглядач The Financial Times Бен Холл зазначає, що Трамп і Ді Венс заздалегідь готували провальну зустріч з Зеленським, влаштовуючи йому пастку. Чи поділяєте ви таку думку?

Так, гадаю, нічого випадкового не буває, тому цілком припускаю, що це шоу було сплановане з самого початку, щоб Трамп і Ді Венс вийшли з нього такими собі альфа-самцями. Але проблема полягає в тому, що для того, щоб виглядати альфа-самцем, потрібно аби у твоїх ногах лежав труп попереднього альфа-самця або негідника. Якщо ж цього не має, значить ти насправді і є тим самим негідником. І надзвичайно важливий нюанс полягає в тому, що в той самий час, коли Трамп та Ді Венс відігравали своє шоу, в Україні гинули військові, руйнувалися українські міста, за які на словах дуже переживає майбутній номінант Нобелівської премії миру в обличчі Трампа. Прикро, але факт: президент США все ніяк не зважиться дати відповідь на питання, а чому ж гинуть люди й руйнуються міста? Відповідь цілком очевидна і лежить на поверхні – тому, що їх вбиває і руйнує Росія.

Хто після гучного скандалу у Білому домі може вважатися ключовим і надійним союзником України?

Я дуже сподіваюся, що Трамп зрештою зрозуміє, наскільки невдалим в усіх можливих і неможливих сенсах виявилося його шоу. Ми вже, до речі, пережили слова господаря Білого дому, що Україна начебто сама винна у війні, що нею керує то диктатор, а то вже – не диктатор. Тобто, якщо Трамп сьогодні називає біле – чорним, це зовсім не означає, що завтра все не відбуватиметься з точністю до навпаки. Втім, повертаючись до вашого запитання, зауважу, що нашим ключовим союзником були і залишаються ЗСУ. Крім того, нашим надійним союзником залишається Європа, яка реально прозріла остаточно і безповоротно. Якщо ще нещодавно можна було говорити про те, що Європа прокидається, то сьогодні вона має вдягати чоботи, брати автомати й щось реально робити, оскільки в цьому світі хтось зрештою має бути дорослим і це точно не Сполучені Штати.

Знаєте, не надто полюбляю зараз цитувати радянські фільми й пісні колись дуже приємних мені рок-музикантів, але, якщо не помиляюся, у Цоя, були такі рядки: "Я знав, що буде погано, але не знав, що так скоро". Тому, хай там як, але на моє переконання, Трамп під час зустрічі з Зеленським сам собі вистрілив у ногу, тому що всі побачили, що дорослою там виглядала Україна в особі президента. Ну, а Європа б мала остаточно позбутися будь-яких ілюзій щодо нинішнього президента США, дивлячись на те, як він днями зустрічав Макрона чи спілкувався з президентом Польщі (прибувши до Білого дому, Дуда чекав на Трампа близько години, тоді як сама зустріч тривала 10 хвилин- ред.).

Таким чином, треба було зразу розуміти, що в Білий дім прийшла нова формація, яка не розуміє, що таке міжнародне право, дипломатичний етикет і взагалі – нормальні цивілізовані стосунки з державами. Для нинішньої адміністрації США є лише один закон: "Гроші, гроші, гроші". Тому, знову ж таки, завтра всі у світі в цілому і Європі, зокрема, мають прокинутися дорослими.