Україна здатна обійтися без допомоги США, а на Трампа і Штати без неї чекає фіаско – Коваленко

До літа Росія виснажиться настільки, що втратить здатність тримати оборону і почне втрачати захоплені українські території, вважає Олександр Коваленко.

Очільник українського Міністерства закордонних справ Андрій Сибіга під час форуму "Україна. Рік 2025" заявив, що президент Володимир Зеленський ставить завдання закінчити війну і досягнути справедливого миру в 2025 році. І, як зазначив сам Сибіга, Україна справді має шанс зробити це.

Військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко в інтерв’ю Главреду розповів, чи можливо закінчити війну в Україні в 2025 році, скільки ще здатна воювати Росія і коли почне втрачати території, які нещодавно окупувала, коли відновиться і який характер матиме війна, якщо відбудеться припинення вогню, що свідчить про здатність України протистояти Росії навіть без військової підтримки США, а також яких сюрпризів чекати від Дональда Трампа.

На вашу думку, чи не надто амбітне завдання ставить президент, коли говорить про завершення війни вже цього року? Наскільки це реалістично, і за яких умов це можливо?

Питання в тому, що розуміти під завершенням війни. Якщо для нас завершення війни – це перемога, а перемога – це повернення всіх наших територій, які зараз є окупованими Росією, та відновлення кордонів 1991 року, то – ні, це неможливо реалізувати за 2025 рік.

Якщо ж пан президент у даному випадку мав на увазі, що в 2025 році може тимчасово припинитися вогонь із певним результатом для України в питанні повернення окремо взятих територій шляхом контратакуючих або контрнаступальних дій, або дипломатичної роботи, то це можливо.

Війна не зупиниться, допоки ми не повернемо всі свої території. Ба більше, навіть коли ми вийдемо на кордони 1991 року, в тому числі повернемо півострів Крим, а також Донецьку та Луганську області, то і тоді війна не завершиться. Тому що Росія ніколи не відмовиться від своїх експансивних та недоімперських амбіцій щодо України.

Тож у кожного своє бачення того, що таке припинення війни. В короткостроковому і тимчасовому форматі припинити війну, тобто вогонь, можливо, але для цього мають скластися відповідні умови. Просто так це не відбудеться.

Дивіться відео, в якому Олександр Коваленко розповів, за якими сценаріями можуть розвиватися події у війні України та Росії у 2025 році:

Якщо говорити про перший варіант – паузу у війні, то, на вашу думку, кому ця пауза буде більш вигідною – Україні чи Росії? І чи Росія зацікавлена у призупиненні бойових дій зараз?

Так, Росія зацікавлена у призупиненні бойових дій, бо вона зараз у досить скрутному становищі, оскільки її війська максимально виснажені.

Російські війська станом на сьогодні не можуть проводити великих загальновійськових наступальних операцій. Це помітно по фронту: вперше з 2023 року Сили оборони України перейшли до системних контратак. Так, наприклад, системні контратаки відбуваються на Покровському напрямку, де відбулося звільнення декількох населених пунктів, контратаки поблизу Піщаного тощо. В принципі, від початку 2025 року систематичні контратаки відбуваються щотижня. Раніше такого не було. При цьому на Покровському напрямку сконцентроване найбільш боєздатне і серйозне ударне угруповання російських військ, яке складається з груп військ "Схід", "Центр" та "Південь", там перебуває 41-а та 2-а загальновійськові армії, тобто велика кількість сил та засобів, але навіть вони не можуть утримати ту територію, яку захопили, і змушені залишати ті позиції, на які зовсім недавно виходили. Не кажу навіть про те, що російські війська зараз пересуваються на віслюках та йдуть у штурми на Жигулях, УАЗіках та Нивах.

Тому Росії максимально потрібна пауза у бойових діях.

Втім, навіть зараз від російського МЗС ми чуємо, що Росія не буде припиняти вогонь і не буде ні про що домовлятися, допоки їм не подарують Херсонську, Запорізьку, Донецьку та Луганську області, тобто ті території, які росіяни внесли у свою зґвалтовану конституцію. Це звучить, як щось, що не має нічого спільного з реальністю, але такою є позиція Москви. Тобто, навіть перебуваючи у такому складному становищі, росіяни продовжують сипати ультиматумами. При цьому у них залишається досить проблематична Курська область.

Від цього Росія і буде відштовхуватися. Вона не буде йти на контакт, допоки росіяни не закриють питання Курської області, допоки не закриють питання з українськими областями, які вони хочуть остаточно окупувати. Але їм цього ніхто не дасть зробити – ніхто не дозволить їм знову окупувати Херсон та захопити Запоріжжя, та й сил у них на це немає.

Тож Росії зараз дуже-дуже потрібна пауза, щоб відновити свій потенціал та згодом, за півроку-рік, розпочати черговий наступ, чергову війну, але ще більш криваву та інтенсивну, бо ресурсів у них буде набагато більше на той момент. Та при цьому вони хочуть собі щось забрати, навіть не напружуючись.

Виходить, що для України ця пауза у війні не буде вигідною, тому що Росія посилиться і розпочнуться бойові дії з новою силою. Але чи є у України зараз ресурси і можливості продовжувати стримувати наступ росіян, нехай навіть наступ у такому вигляді, як ви зазначили, "на віслюках і Жигулях"? Чи може Україна ще протриматися без паузи?

Так, безумовно, ми можемо тримати оборону, у нас є такі можливості. Скажу більше, ми можемо тримати оборону, навіть якщо США нам не будуть постачати озброєння. У нас уже був такий приклад у жовтні 2023 року, коли в Конгресі США розпочалося блокування допомоги Україні республіканцями, саме трампістським крилом, і це блокування затягнулося на півроку. Тобто півроку ми не отримували допомоги від США. Тоді Росія перебувала на піковому показнику свого наступу, який вона розпочала з Авдіївського напрямку в жовтні 2023 року. Втім, навіть тоді, коли у Росії був зовсім інший потенціал, ми втрималися. Тоді були нескінченні механізовані накати. Росіяни йшли на штурми великими механізованими колонами. Ці колони знищувалися, а за ними йшли ще, ще і ще. А зараз хто йде на штурми? Росіяни йдуть або пішки, або на Жигулях, або на віслюках. Різниця відчутна, чи не так?

Тоді без допомоги США було дуже складно: були територіальні втрати, були втрати особового складу. Але ми витримали. І зараз ми тим більше зможемо тримати оборону в такому стані.

Росії не можна давати можливість перепочити. Її треба виснажувати далі. Якщо ми ставимо за мету перемогу над Росією, процес виснаження повинен тривати. Бо РФ досі не готова вести адекватні переговори.

"Реалії на землі" полягають у тому, що, якщо росіяни продовжать таку інтенсивну війну, то через певний період вони не зможуть не те що наступати, згідно з уставом загальновійськової наступальної операції, який є у російській армії, а навіть тримати оборону. І тоді вони неминуче будуть втрачати території, які захопили.

Але одна справа, коли ти їх у будь-якому випадку втратиш, і ти це розумієш, і зовсім інша – якщо ти будеш втрачати території, але, разом із тим, втрачатимеш ще більше економічних і людських ресурсів, техніки (техніка для росіян дорожча, ніж люди). І от, обирай: втратити щось чи втратити в 10 разів більше.

А який період Росія може воювати (не тільки наступати, але й оборонятися), якщо їй не давати перепочинок? Скільки вона ще може протриматися?

Ми бачимо, що на Покровському напрямку в росіян уже є серйозні проблеми. Та навіть на своїй власній території – в Курській області – Росія дуже повільно проводить контрнаступальну кампанію – уже фактично сім місяців. Це стосується майже кожного аспекту.

Ми бачимо, що в зоні відповідальності групи військ "Дніпро" (це лівобережна Херсонщина і Запорізька область до межі Оріхівського напрямку та Гуляйполя) зараз взагалі немає активності ворожих військ. Тобто вони там в районі херсонських островів і на Запоріжжі ще намагаються щось зробити, але, у порівнянні з Покровським напрямком або Курахівським виступом, або Лимано-Куп'янською віссю, це зовсім інша активність. "Дніпро" – це одна з найбільших груп військ, але при цьому вона найменш ініціативна.

Цей перелік можна довго продовжувати.

Росія у першому півріччі 2025 року буде виснажена настільки, що вона втратить здатність тримати оборону. В неї буде можливість проводити наступальні дії за інерцією і виключно людським ресурсом. Тобто зараз усе трансформується у виключно піхотну компоненту, і це було очікувано. Росіяни зараз повністю переходять у піхотний формат. А це не дає результату. Якщо раніше Росія за тиждень могла захопити 600-700 квадратних кілометрів території, тобто на пікових показниках, то зараз вона захоплює 100-200 квадратних кілометрів, але втрачає при цьому на один квадратний кілометр в два-три рази більше особового складу. Іншими словами, зростає кількість втрат, що, звісно, виснажує Росію – і економічно, і фізично.

Наскільки, на вашу думку, позиція міжнародних партнерів України, передусім США та провідних країн Європи, сприяє завершенню війни цього року? Давайте розділимо: сприяє припиненню вогню цього року і сприяє завершенню війни взагалі, нехай навіть не цього року, а в найближчій перспективі.

Найбільш стабільно допомога надходить саме від Європи та деяких інших партнерів України. Тому вони на першому місці у питаннях як припинення вогню, так і підсилення України для того, щоб війна завершилася взагалі, в перспективі.

США зараз є найбільш складним партнером України. Блокування допомоги Конгресом у 2023-2024 роках було першим сигналом про те, що Сполучені Штати перестають бути надійним партнером. Це був, здавалося б, нонсенс, парадоксальна ситуація, бо США завжди вважалися надійним партнером тих країн, які входять до коаліції США. Але, як виявилося, ні. Навіть країни, які входять до коаліції США, не можуть бути впевненими в Штатах, бо через внутрішньополітичні зміни може одразу змінитися вектор. Особливо з Дональдом Трампом цього треба було очікувати і до цього потрібно було готуватися, але в Європі ніхто не готувався.

Тому у 2025 році буде складно адаптуватися до Дональда Трампа 2.0. Якщо Європа досить складно адаптувалася до Трампа під час його першої каденції, і тоді не було повномасштабної війни, найбільш кривавої і найбільш масштабної у Європі після Другої світової, то зараз це буде зробити ще важче.

Трамп – це людина-казино: в залежності від того, на що ти поставив, ти або виграєш, або програєш, тобто або зірвеш ва-банк, або залишишся ні з чим. Тому з Трампом ми або шукаємо можливість вести діалог, або ні. І треба розуміти, він – не політик і не дипломат, а бізнесмен, причому бізнесмен із дуже низькою соціальною адаптивністю, тому з ним дуже важко комунікувати.

До речі, порада нашим журналістам: не варто цитувати так активно Дональда Трампа, бо далеко не завжди він робить те, про що говорить. Тому його цитати, які люблять виводити на перші шпальти і в топи, не завжди несуть певний сенс і мають певний зміст. Інколи він говорить щось просто заради хайпу – хайп заради хайпу. Що робиться – це зовсім інше питання.

До речі, контракт про рідкісноземельні метали – це яскравий приклад: коли почалися перші дискусії щодо цієї угоди, і почалися нарікання, що це "кабала для України", вони були передчасними, бо обговорювався не кінцевий варіант угоди – так просто починалися торги, і Дональд Трамп намагався зірвати максимальний куш.

Для Трампа головне – заробити і на Україні, і на Росії, взагалі, на війні заробити. Він вирішив зіграти по максимуму, але – не вдалося.

Трамп намагався "пресонути" Зеленського, назвавши його "диктатором" і при цьому відмовляючись називати диктатором Путіна, а Росію – агресором, країною-окупантом, яка вторглася в Україну. Все це психологічна гра, щоб тиснути на одну зі сторін, передусім на українську, щоб отримати відповідні преференції, які Трамп хоче. Але Трампу це не вдається. Отже, торги тривають, тому буде дуже складно.

Та найцікавіший нюанс тут ось у чому.

Як би це дивно не звучало, ми без США зможемо тримати оборону і протистояти Росії далі за допомогою наших інших партнерів, більш стабільних, а от США без нас, саме Дональд Трамп – зазнають політичне та геополітичне фіаско. Адже для Дональда Трампа зараз не найкраща ситуація у США.

Передусім яйця по 7,99 доларів, що для американців є великою проблемою, а коли вони коштуватимуть 10,99 доларів, у США взагалі почнеться паніка. І це не все: з Гренландією якось у Трампа не вийшло, з Панамським каналом теж вийшов провал і сором, Канада досі не є 51-м штатом США (і не буде ніколи). Хіба що у Трампа вийшло перейменувати Мексиканську затоку на Американську. Це його особисте велике досягнення.

Якщо від послуг Трампа як посередника і перемовника в діалозі з російськими окупантами відмовляться, це буде повною ганьбою для нього. І це при тому, що війна в Україні для Трампа – не головне, а певний фоновий момент, який він хоче дуже швидко завершити.

Головне для Трампа – економічне протистояння з Китаєм, економічна війна з Китаєм 2.0, яку він не зміг завершити у 2019 році. З такими "досягненнями", коли Трамп не здобув нічого, він буде розпочинати економічне протистояння з Китаєм? Та ні! Отже, він зараз зацікавлений в певному репутаційному плюсі від врегулювання протистояння Росії та України.

Хочу тут уточнити. Ви сказали, що Україна здатна триматися у цій війні завдяки підтримці тільки Європи, без Сполучених Штатів…

Крім Європи, є ще деякі країни, які нам допомагають. Усі говорять передусім про Європу, але є й інші.

Саме про Європу я ось що хотіла у вас уточнити: як ви гадаєте, чи стане військова підтримка Європи більш рішучою, і чи стане вона надходити швидше після струсу, який влаштував Дональд Трамп європейцям?

Якщо військова допомога від Європи і буде надходити швидше, то не на 100% швидше, ніж раніше, а на 10-15%. Тому що військово-промисловий комплекс Європи навіть з 2022 року не продемонстрував жодного стрибка, великого і надзвичайного розвитку.

Під час прес-конференції президент України Володимир Зеленський сказав одну дуже цікаву річ, і мені сподобалося, що це нарешті було сказано публічно. Зеленський заявив, що в 2024 році ми виготовили 154 одиниці артилерії. Він не уточнив, якої саме, але йшлося про САУ "Богдана". І Зеленський зазначив ще один дуже важливий момент: 154 одиниці за 2024 рік – це більше артсистем, ніж виробляють усі європейські виробники за рік. Тобто ми виготовили артсистем за 2024-й рік більше, аніж вся Європа! Більше, ніж Nexter, Франція, яка виробляє САУ Caesar, більше, ніж Rheinmetall, тощо. Це показник того, в якому стані зараз Європа. І за деякими категоріями ми її випереджаємо у виробництві певних видів озброєння. Поступово президент протягом 2025 року ще буде про це розповідати. Ми справді з 2022 року зробили те, що у Європи взагалі не рухається, "а віз і нині там".

На жаль, є категорії озброєння, які ми не можемо замінити – у нас немає цього виробництва. Тому в цьому ми будемо залежати від Європи або шукати інших постачальників, які зможуть підсилити нас постачанням тих чи інших видів техніки.

Тому – так, без США ми можемо триматися за допомогою інших наших партнерів. Це правда.

І ще одне уточнення. Ви згадали про Угоду про корисні копалини між Україною і США. Як ви вважаєте, як її поява може вплинути на перспективи перебігу або закінчення війни в Україні? Вона мотивуватиме Сполучені Штати зокрема допомагати нам звільняти окуповані території, аби отримати доступ до копалин, які знаходяться там? (Зауважимо, що розмова з Олександром Коваленком відбулася до доленосної зустрічі Трампа і Зеленського, – ред.)

Цілком можливо. Цілком можливо, тому що Дональд Трамп – взагалі непередбачувана людина. Коли ми говоримо про таку річ як завершення війни, то треба розуміти, що можуть бути різні в сценарії цього, і їх велика кількість. Ми з вами проговорили всього декілька, не ґрунтовно, звісно, а поверхово, але вже декілька сценаріїв пролунали.

Є ще один. Фінт Дональда Трампа на 180 градусів. Він може влаштувати прес-конференцію і заявити, що в Україні рідкісноземельних металів на 15 трильйонів доларів, і США можуть отримати з цього 2-3 трильйони, згідно з контрактом, але треба звільнити окуповані території; відповідно, Штатам буде потрібно захистити свої інтереси на території України, а тому слід ввести контингент, а операція буде називатися "Буря в териконах". І ця "Буря в териконах" почнеться.

Зараз поки що це лунає як фантастичний сценарій, але навіть він має право на життя у цих реаліях і з цим президентом США. Трамп, повторюся, як те казино, непередбачуваний. Якщо зіграє наша ставка, ми отримаємо ва-банк.

Наскільки ймовірно, на вашу думку, введення в Україну військ окремих європейських країн? Зараз знову активізувалося обговорення цього питання, і деякі країни заявляють про готовність це зробити. Наскільки ймовірно, що це будуть не миротворчі війська, а війська, які допомагатимуть нам подолати російську армію?

Якщо ми говоримо про європейські країни, то вірогідність того, що вони будуть воювати з нами разом, мінімальна.

Якщо говорити про миротворчі війська, то, так, вірогідність така є. Але – я не бачу жодного сенсу в миротворцях: жодна миротворча місія ніколи не доводила до якогось позитивного результату в тих країнах, де вона вводилася. Назвіть мені бодай один конфлікт, якому допомогла миротворча місія.

Конфлікт треба завершувати так, як він розпочався. Тобто якщо він розпочинається силовим методом, його треба завершувати силовим методом, а не вводити якихось там хлопчиків, які стоятимуть уздовж лінії боєзіткнення, і, коли прилетить перший 152-й калібр, будуть у відповідь не шмаляти по тому, хто запустив цей 152-й калібр, а будуть збирати Радбез ООН і розповідати, які вони там всі засмучені та занепокоєні тим, що повбивали їхніх миротворців.

Саме миротворці у випадку початку війни, її нової хвилі, будуть тікати першими. Тому вони нам взагалі не потрібні.

Зараз це просто така дипломатична робота, яка завжди супроводжує будь-які перемовини, будь-який діалог, коли йдеться про завершення війни. Так уже склалося, що під час обговорення шляхів завершення війни розглядається варіант введення миротворців. Але сенсу від них ніякого не буде.

Наостанок я хотіла би поцікавитися вашим прогнозом. Як вам бачиться найбільш реалістичний і ймовірний сценарій подальшого розвитку подій в російсько-українській війні, а також найбільш реалістичні терміни її завершення – досягнення сталого миру? Яка картина, на вашу думку, складається, як ви це бачите?

Я думаю, що в 2025 році, щонайменше протягом першого півріччя, ми перебуватимемо в обороні. А в червні-липні, якщо збережеться нинішня інтенсивність бойових дій, шальки терезів все більше будуть схилятися на бік України. Не виключаю взагалі, що ми зможемо розпочати більші контратакуючі дії саме в цей період, більш системні і часті.

Поступово ці контратаки можуть перейти в формат контрнаступу. Якщо цей контрнаступ буде успішним, він мотивуватиме до більш активного ведення переговорів, особливо російську сторону. Росія буде змушена йти на перемовини, вона навіть буде вимагати перемир'я і припинення вогню.

Тому я не виключаю, що цього року дійсно відбудеться щонайменше припинення вогню. Але воно не буде довготривалим, і через деякий час, якщо не буде якихось більш фундаментальних домовленостей, інтенсивні бойові дії відновляться.

Якщо якісь фундаментальні домовленості будуть, якщо відбудеться підписання певного документу, він може дати півроку-рік відносного заморожування війни. Але потім усе може відновитися з новою силою, І навіть ще більш потужною. Не виключаю при цьому загрози для країн Балтії або навіть Польщі.