Ця війна буде з нами все життя․ Як ветеран передає свій досвід та готує майбутніх воїнів

"Тренуйтеся, готуйтеся, навчайтеся. Ця війна не закінчиться, буде все життя з нами", – з такими словами звертається до українців ветеран війни Олександр Десятников. Він народився у 1982 році в Латвії. Згодом разом з батьками переїхав до Харкова, де закінчив школу та університет. 15 років чоловік займався архітектурно-реставраційними роботами, але життя перевернулося з ніг на голову 24 лютого 2022.

Коли почалась повномасштабна війна, Олександр залишив роботу та долучився до добровольців, які стали на захист України. Тоді потрапив до 125-ої окремої бригади територіальної оборони міста Львова.

Разом із побратимами виконував бойові завдання на Харківщині, Сумщині, у місті Бахмут. Через поранення Олександру довелося залишити службу, але й у тилу він продовжив робити все можливе, щоб допомагати силам оборони.

Як ветеран використовує свій бойовий досвід у підготовці майбутніх воїнів? Як з'явилась ідеї відкрити школу підготовки "Крук"? Хто може навчатись у школі та за якими напрямками? Який з курсів обов'язково має пройти кожна людина? Відповіді на ці та інші питання шукайте далі в розмові, яка відбулася в рамках проєкту "Краса в незламності".

Тієї ночі не спав ніхто, – початок повномасштабного вторгнення та поранення в Бахмуті

У ніч на 24 лютого Олександр та його друзі не спали. Всі знали, що буде наступ.

Зранку ми всі були зібрані. Розуміли, що треба діяти. Поїхали по підрозділах, намагалися кудись потрапити,
– пригадує чоловік.

Тоді Олександр потрапив до складу 125-ої бригади львівської ТрО. Спочатку відправилися на Харківський напрямок, потім були на Сумщині. А згодом – у Бахмуті, де й відбувалися найзапекліші бої.

Поранення Олександр отримав 3 березня 2023 року. Тоді біля нього розірвалась міна 80-ка. Осколкових поранень у чоловіка не було, однак вибухова хвиля сильно пошкодила хребет. Та, на щастя, завдяки тривалому лікуванню та реабілітації Олександр зміг повернутися до активного життя.

Олександр Десятников / Фото з особистого архіву ветерана

Реабілітація буде все життя, – відновлення після поранення та інтеграція ветеранів у суспільство

Навіть ті воїни, які повертаються з війни без фізичних поранень, потребують реабілітації. У багатьох є моральні травми, над якими треба працювати.

Реабілітація триватиме все життя. Якщо ти перестаєш займатися фізичними вправами – це не окей. Багато людей кажуть: "Ну ти ж цілий!". Ну, ніби так. Погано бачу на одне око, майже не чую лівим вухом, але загалом ніби цілий,
– каже Олександр.

Ми можемо не бачити зовнішніх змін людей, які були на війні, але не маємо права забувати про те, що всі вони принесли свою ціну за наше мирне життя. У когось серйозні проблеми зі сном, психологічні травми, яких часто набагато важче позбутись, ніж фізичних. Олександр наголошує на важливості психологічної реабілітації, яка потрібна кожному.

Якщо людина думає, що після отримання таких психологічних стресів на війні зможе самостійно реабілітуватися, – це велика помилка. Коли людина приїжджає з зони бойових дій, вона закривається. Потім починаються проблеми з алкоголем, конфлікти. Приходять думки, що ти нікому не потрібен, що всім байдуже. Тому психолог важливий,
– наголошує захисник.

Вже зараз суспільство має бути готовим до того, що постійно повертаються люди з війни й повертатимуться надалі. Соціум має розуміти, що людина пройшла через важкі випробування, отримала шалений стрес для мозку.

Олександр Десятников / Фото з особистого архіву ветерана

"Якщо людина агресує, то це не означає, що вона агресивна. Це захисна реакція організму. Так само трапляються випадки, коли людина може втратити свідомість на вулиці через контузію. А прохожі можуть подумати, що це п'яний. Треба пояснювати суспільству, що бувають такі випадки. А також обов'язково інтегрувати ветеранів у суспільство, підтримувати їхній бізнес. Наприклад, якщо я маю вибір поїхати на велике СТО або на маленьке, де працюють ветерани, то я поїду на маленьке. Бо підтримую своїх. Так само з магазинами, заходами тощо. Треба підтримувати людей, щоб суспільство підключалось до інтеграції ветеранів", – підкреслює Олександр.

На вулицях наших міст є багато людей з ампутаціями. Треба пояснювати, як поводитись з цими людьми. Ніхто не хоче, щоб його жаліли. Люди з інвалідністю – це повноцінні члени суспільства. Їх треба сприймати на рівні. І до роз'яснення цього має долучатися й держава.

Це один із важливих елементів реінтеграції ветеранів, – як Олександр передає свій досвід у школі "Крук"

Після поранення Олександр Десятников звільнився з лав ЗСУ, повернувся додому, де багато знайомих зверталися з проханнями щось розказати, щось показати. Охочих отримати досвід Олександра було багато, тож чоловік вирішив налагоджувати постійний процес, систематизувати навчання.

Школу я назвав "Крук" на честь моїх трьох побратимів, які загинули у Бахмуті 4 березня 2023 року. У них були позивні: "Крук-1", "Крук-2", "Крук-3". Це все люди, з якими ми з перших днів були поруч, ми були друзями, як одна родина,
– ділиться чоловік.

Зараз Олександр працює в школі керівником і викладачем вогневої й тактичної підготовки. Також у розвитку цього проєкту йому допомагає невелика команда.

Олександр Десятников у школі "Крук" / Фото з особистого архіву ветерана

Здебільшого серед інструкторів школи можна побачити ветеранів, які перебувають у відпустці або на реабілітації після поранення.

Це один із важливих елементів реінтеграції ветеранів. Вони відчувають, що тут потрібні. Коли військовий приїхав з пораненням, він не знає, куди себе подіти. А так розуміє, що його знання потрібні, що може передавати їх іншим людям, щоб вони скористалися при потребі. Звичайно, краще, щоб не скористалися, але живемо в такий час, коли треба бути готовим до всього,
– розповідає Олександр.

У школі підготовки "Крук" займаються як у групах, так і індивідуально. Також є можливість корпоративного навчання. Там готують до війська, навчають невідкладної домедичної допомоги, аеророзвідки, інженерної справи та мінно-вибухової безпеки.

Щодо програми навчання, то вона обговорюється окремо, адже підлаштовується під кількість людей, побажання. Навчання по різних напрямках відбувається на різних локаціях.

Навчання з вогневої підготовки проводять на стрілецькому комплексі ССК "Карабін", що розташований неподалік міста Кам'янка-Бузька.

Це великий, ліцензований стрілецький полігон. Там ми можемо проводити як вогневу підготовку, так і тактичне навчання. Також проводимо там виїзні навчання по домедичній допомозі, наданню невідкладної допомоги потерпілим у бойових умовах, евакуаційних заходах, мінно-вибуховій безпеці. Іноді ми можемо поїхати в ліс, де є можливість повчитися копати окопи, виконувати якісь цікаві завдання. Загалом локації змінюються постійно,
– розповідає Олександр.

Важливо розуміти, що на таких навчаннях безпека має бути на першому місці, їх треба проводити виключно на ліцензованих полігонах. Також "Крук" співпрацюють з 24-ою окремою механізованою бригадою. Варто зазначити, що для військовослужбовців навчання по всіх напрямках проводяться безплатно.

Успішною є співпраця з проєктом RECRUITER UA. Вони проводять рекрутинг і допомагають людям, які хочуть служити, з пошуком бригад. Так людина знаходить своє місце, те, що вона хоче.

Теоретичні заняття здебільшого проводять у Львові, на території школи "Крук".

Олександр Десятников з курсантом школи "Крук" / Фото з особистого архіву ветерана

Наймолодшому курсанту було 17 років, – хто і як може долучитися до навчання

Наразі наймолодшому учню школи було 17 років. Для того, щоб він міг навчатися, був необхідний дозвіл батьків. За словами Олександра, цей хлопець активно займається своєю самопідготовкою, розуміє, що хоче стати військовим.

Також серед учнів є жінки, дівчата, пари. Найбільше жінок відвідують курси з медицини. І ця кількість постійно збільшується.

Багато людей, які пройшли підготовку, вже відправилися у підрозділи. Вони приїжджають на службу і вже вміють розуміють базові речі. І з такими знаннями є шанси потрапити на хорошу посаду в певний підрозділ.

Якщо людина хоче потрапити в хороший підрозділ, то має готуватися вже зараз. Там їй ніхто не пояснюватиме елементарні речі. Там потрібні спеціалісти. А якщо людина готова змиритися й потрапити у будь-який підрозділ, можна не готуватися. Але якщо ти тут не вчишся, там теж ніхто вчити не буде,
– наголошує ветеран.

Серед курсантів є не лише жителі України, приїжджають навіть з-за кордону. У таких випадках Олександр планує навчання так, щоб за ці кілька днів, поки тут, отримали максимум знань.

Записатись на навчання з невідкладної домедичної допомоги, аеророзвідки, інженерної справи та мінно-вибухової безпеки можна через сторінку в інстаграмі або сайт школи "Крук".

Щоб змогти врятувати життя, – який курс має пройти кожна людина

Олександр наголошує, що кожен із нас обов'язково має пройти курс медичної підготовки, щоб вміти надавати першу домедичну допомогу.

Це навіть не обговорюється. Зараз ми живемо в постійній загрозі атак, але не одними атаками. Небезпека може бути й вдома, і на вулиці, бо вулиця – це зона підвищеної небезпеки,
– підкреслює ветеран.

У житті трапляються різні ситуації, коли необхідно вміти надавати першу домедичну допомогу. Травмувалися в поході, в ДТП тощо – важливо знати як діяти у таких ситуаціях, щоб змогти врятувати життя.

А також кожен українець обов'язково має пройти курс вогневої підготовки.

Війна не закінчиться, вона з нами назавжди. Тому треба готуватися. Девіз нашої школи дуже простий: "Тренуйтеся, готуйтеся, навчайтеся". Бо війна нікуди не дінеться, буде з нами вже життя. З людожером неможливо про щось домовитися,
– наголошує Олександр.

Росіяни постійно живуть в пропаганді. З перших років життя їх готують до того, що вони стануть дорослими й поїдуть вбивати нас, українців. Просто за те, що ми є. Тому нам треба готуватися, вчитися і тренуватися. Краще знати й не застосувати ці знання, ніж не знати та не вміти використати тоді, коли це буде потрібно.