Динамо Київ додає інтриги, Шахтар цим уміло користується, а Кривбас страждає навіть удома. Підсумки 19-го туру УПЛ

Жодної помпезності другий уїкенд українського футболу в 2025 році вже не мав, проте від цього якість побаченого жодним чином не зменшилась. Перші "нулі" за підсумком одного з матчів у новому році в національній першості ми побачили вже на самому старті дев’ятнадцятого туру, тож і цей класичний гештальт було закрито доволі легко.

А ще ці вихідні принесли нам разючі зміни в турнірній таблиці, бо схибили як лідери, так і учасники боротьби за виживання. Кажуть, що деякі з цих помилок у підсумку можуть стати фатальними. Але це ми ще побачимо — найцікавіше в УПЛ все ще попереду.

Матч туру — матч другої частини сезону — гучна заява від чинного чемпіона

Як хочете, так і можете оцінювати те, що відбулось надвечір у неділю на Арені Львів. Дуже важка гра що для донецького Шахтаря, що для Олександрії, яка робила все те саме, що й у дуелях проти київського Динамо наприкінці минулого року. Але є відмінність: ті 0:0 на Ніці — то був перший тайм матчу проти "гірників", а от другий — це вже ті самі 0:3 на Динамо ім. В. Лобановського буквально за кілька днів потому. Різниця тільки в тому, що Шахтар перезавантажився за 15 хвилин перерви.

А взагалі, так, висловити якісь претензії командам за зміст цієї гри просто неможливо. "Поліграфи" розуміли свої слабкі та сильні сторони й намагались "пройти поміж капельок дощу", а у випадку з подіями на Арені Львів — мокрого снігу, але Шахтар забрав своє. Хоча залякана власними ж помилками в першій частині сезону команда Маріно Пушича, особливо в першому таймі, боялась навіть зайвий крок зробити, аби тільки чогось страшного не сталось.

А потім вийшов на заміну Георгій Судаков і почалась вистава фактичного одного актора. Немає жодних підстав не довіряти словам Руслана Ротаня після гри: "Саме через такі моменти за Судакова й просять 60 млн". Різниця поміж присутністю та відсутністю лідера півзахисту "гірників" за ці два стартових матчі УПЛ в 2025 році аж надто разюче помітна. Пушич тепер має робити все, щоб у наступних іграх до кінця кампанії, скільки б їх у Шахтаря там не було попереду, із урахуванням Кубку, Георгій був присутнім на полі.

Серіал "А що це було?" повертається до столиці

Усі ці розмови про надзвичайну важливість результату матчу Шахтаря та Олександрії в неділю виникли не на порожньому місці. Київське Динамо фактично власноруч, тоді як полтавська Ворскла просто опинилась у потрібному для себе місці в слушний час, зробило все для того, аби підсумкова перемога команди Пушича на Арені Львів зачепила ще й "біло-синіх", а не тільки остаточно похитнула впевненість Олександрії у власних силах.

Колектив Олександра Шовковського на рідному стадіоні, але все ж таки у формальному статусі гостей, утратив очки проти фактично одно з аутсайдерів чемпіонату, який за плечима мав чотири поразки поспіль. При цьому Динамо ще й забило відносно швидкий гол на початку зустрічі, але куди більш цікаво, що саме сталось із командою після перерви. 0 ударів у площину воріт, пропущений м’яч та ще кілька ситуацій, коли полтавці реально могли створити не просто сенсацію, а морально підбити киян на шляху до омріяного чемпіонства.

А тепер усі фанати "біло-синіх" схопились за обчислювальні прилади, і рахують, що вже й не 10 очок переваги над Шахтарем, а вісім, а там і п’ять, можливо, узагалі буде. А попереду ще й очна зустріч. Ось так клубок інтриги в боротьбі за чемпіонство УПЛ поступово й намотується.

Житомирський "лисий шарлатан" знову за своє

Полісся не певному етапі в першій частині сезону вважалось одним із претендентів на боротьбу за чемпіонський титул. І воно не дивно — у клубу шалені амбіції, бойовитий склад, великі фінансові інвестиції, активна розбудова інфраструктури, робота з уболівальниками, PR-кампанії, імідж-дизайн і ще багато цікавих запозичених слів, які взагалі-то вважаються синонімами прогресу.

І прогрес таки є, але не в ігровому плані. "Вовки" в зимову сплячку не впадають. У будь-якому випадку, так нам казали сторінки енциклопедії про тварин десь у другому класі. Але тваринний світ схожий на футбольний лише в окремих випадках, і точно це історія не про вихід після зимової перерви українських клубів. Другий матч поспіль Полісся топчеться на місці. І проти кого?

Так, у петровського Інгульця якось удалось вирвати три очки з диво-появою Олександра Назаренка на заміну (1:0). Цього разу, проти київської Оболоні на полі суперників, один із найкращих бомбардирів цього сезону взагалі вийшов у стартовому складі. І що в підсумку? Ті самі перші "нулі" в 2025 році національної першості. А це були два матчі проти аутсайдерів. Далі буде ще один — проти одеського Чорноморця. І якщо й там "вовки" не продемонструють свої ікла, то питання щодо боротьби за єврокубки загалом буде виглядати для них передчасним.

Водночас, не відзначати "пивоварів" теж було б не правильно. У нас лише дві команди не програли в жодному з останніх п’яти матчів чемпіонату — Динамо й Оболонь. При цьому одні боряться за чемпіонство, а інші наче й наблизились до виходу із небезпечної зони, але все ще там перебувають. Сергій Шищенко на диво вдало працює в умовах чи не найбільш скромних фінансів у чемпіонаті.

Григорчук — не чарівник, або що взагалі думає собі ЛНЗ

"Бузкові" вчергове були змушені перезапускати свій проєкт через відхід Андреса Карраско з клубу наприкінці минулого року. На його місце запросили тренера, який у принципі символізує собою сучасну історію українського футболу. Але ідеї Романа Григорчука до швидких результатів не призвели.

Перемога наді львівським Рухом (1:0) тиждень тому була лише мінімальною, хоча й свій потенціал ЛНЗ тоді так і не розкрив на повну, що було помітно за грою. А от що сталось із командою в Житомирі в матчі проти львівських Карпат, особливо в другому таймі та за гри суперників у меншості, це ще доведеться досліджувати представникам тренерського штабу.

"Леви" мало того, що зуміли забезпечити собі забити м’яч наприкінці зустрічі та перемогти, так ще й від безсилля щось цьому протиставити нерви не витримали в Богдана Кушніренка вже після фінального свистка, тож тепер ЛНЗ не дорахується одного з цікавих новачків. У матчі проти Динамо, у якому він узагалі-то буде дуже потрібен. Тим часом львів’яни вже оформили +5 очок відриву від черкасців, яким до зони боротьби за виживання залишилось усього чотири бали.

Кривбас переймався за атаку ще восени — і недарма

Два поспіль тури команда Юрія Вернидуба не може відзначитись у воротах суперників. І при цьому що в грі проти рівненського Вересу (0:3), що під час дуелі проти петровського Інгульця (0:2), для цього в неї є всі необхідні можливості. Не вистачає лише власне самих голів. Хоча де їх шукати, коли один тільки Соса збирає по п’ять убивчих моментів за матч, але не конвертує жоден із них хоча б у один м’яч. Правильно каже сам тренер: "У такому випадку тут робити нічого".

А тим часом позиції "червоно-білих" у турнірній таблиці значно погіршились у порівнянні з тим, що було наприкінці минулого року. Полісся вже наздогнало Кривбас, а якщо б не слабкий матч проти Оболоні, то й обійшло б його та вмостилося б на четвертій сходинці. Шахтар тим часом зробив ривок +6 за цей час, тож тепер до "бронзи" команді Вернидуба потрібні рівно ті самі дві перемоги над "гірниками" в півтори очних зустрічі, що ще попереду. Зокрема, у наступному турі буде одна повноцінна з них. От, де будуть справжні "тонелі кохання".

Анастасію Романюк заVARили в Рівному, де Верес влаштував "Харакірітіні" Колосу

Команда Олега Шандрука повадилась у цьому сезоні бути в полі зору українських уболівальників. Бо й грає Верес у доволі цікавому своєрідному стилі, і постійно на якісь сенсації претендує. То в Шахтаря очки заберуть (1:1), то Кривбас розгромлять (3:0).

Цього разу було без настільки гучних інфоприводів — перемога вдома над ковалівським Колосом (2:1). Але яка! Із м’ячем із пенальті на останніх секундах. І якраз довкола цього одинадцятиметрового й точилось найбільше розмов після завершення гри.

Робота арбітрині Анастасії Романюк на цій грі викликала чимало питань у власне учасників протистояння. Зокрема, головний тренер Олександр Поздєєв "відчув велику різницю, коли судять дівчата, а коли чоловіки". І воно не дивно, бо саме у ворота його команди й призначили той пенальті. Хоча до цього був не менш цікавий епізод за участі Козіка та Дахновського, який був значно ближчим до одинадцятиметрового, аніж контакт Благої та Шевченка наприкінці гри.

Власне, загальний образ Романюк у цьому матчі має бути змальований саме з піднесеною до вуха рукою, де через аудіопристрій ішов зв’язок із бригадою VAR. Для цього гру зупиняли, щонайменше, чотири рази, і постійно це був перегляд моментів у штрафному Колоса саме наприкінці матчу. Збігів шукати тут не треба, бо було, про що поговорити в тих ситуаціях.

Зрештою, жоден скріншот тих моментів насправді не передасть динаміки розвитку ситуації, тож це той випадок, коли картинка VAR гарантовано призведе до рішення проти команди, яка захищалась.

Інше питання, хто це покарання потім буде виконувати. І в складі Вересу це був півзахисник Ігор Харатін. Так, той самий, який залишив Колос із скандалом цією зимою та перебрався до Рівного. Коли новачок господарів зрештою забив переможний гол, то він у своєму святкування все красномовно сказав. Поздєєву це, вочевидь, не сподобалось, тож у нашому чемпіонаті з’явилась чергова історія напружених стосунків. Тим цікавіше буде далі. Але з послідовністю в рішеннях арбітрів у нас усе ще дуже "не дуже".

Гол туру

Цього разу команди потішили 14 голами за вісім матчів, тож навіть до показника "по одному в середньому" на колектив дотягнути не змогли. Безперечно сумний факт, проте найбільш яскравий результативний удар усе одно треба визначати. Дмитро Шастал його завдав по воротах одеського Чорноморця, і цей гол приніс "лелекам" важливу перемогу на виїзді (1:0).

Найкращий тренер туру — Юрій Максимов (Ворскла).

Найкращий гравець туру — Георгій Судаков (Шахтар).