"Я хотіла піти від чоловіка через його перепади настрою": як вдалося врятувати шлюб

Після 20 років спільного життя англійка Люсі Брейзієр попросила у свого чоловіка Стіва розлучення, але він дізнався причину своєї непередбачуваної поведінки.

Ви дізнаєтеся:

Люсі Брейзієр завжди боролася з перепадами настрою і непередбачуваною поведінкою свого чоловіка Стіва, але до січня 2022 року, після 20 років шлюбу, вона зрозуміла, що більше не може це терпіти. Про це пише Еxpress.

"Це було особливо важко того Різдва. Він був особливо пригнічений, у нього був раптовий підйом, а потім раптовий спад. Я подумала: "Ось воно. Я більше так не можу", - каже жінка.

"Стів зі мною погодився. "Я все перепробував", - сказав він. "Я все вже перепробував... але я все ще ненавиджу себе. Я не буду звинувачувати тебе, якщо ти захочеш піти від мене. Я не хочу, щоб ти витрачала більше часу в цьому шлюбі", - передає слова чоловіка Люсі.

Однак це рішення не поклало кінець їхнім стосункам, а ознаменувало новий початок.

"Але щойно ми дуже спокійно поговорили, я подумала: "Цього не може бути. Ми не можемо здатися, не спробувавши востаннє", - каже Люсі.

Вона розповіла подрузі про свої плани на розлучення, і та порекомендувала книжку під назвою "Вплив СДУГ на шлюб" (СДУГ - Синдром дефіциту уваги і гіперактивності, - Главред.). Вона відправила Люсі копію, Стів прочитав її, а потім заявив: "Саме так я себе і почуваю".

Його психічне здоров'я було настільки хитким, що, зіткнувшись із дворічним очікуванням направлення від NHS (NHS - Національна служба охорони здоров'я Англії, - Главред.), він заплатив за приватну консультацію. Через тиждень після прийому психіатр оцінив імовірність СДУГ у Стіва в 98%. За словами Люсі, цей день був "знаменним".

"Для мене було величезним полегшенням дізнатися діагноз. Це було саме те, чого ми чекали", - каже вона.

Це також дало їй проблиск надії, що їхній шлюб може зберегтися: "Ми обидва були в повному захваті. "Ти отримаєш ліки, і це буде абсолютно новий ти!" Ми жартували про це, але це було дуже, дуже хвилююче".

Потім психіатр NHS не тільки підтвердив діагноз СДУГ у Стіва, а й діагностував РАС (розлад аутистичного спектра), додавши, що аутичні люди нерідко страждають від СДУГ.

Для Люсі ці діагнози стали одкровенням, яке врятувало їхній шлюб.

"З РАС я відчула це полегшення", - каже Люсі. "Це мало сенс. Але Стів різко знітився, тому що навколо аутизму велика стигма". Йому знадобилося кілька місяців, щоб прийняти свою нову реальність.

Люсі та Стів познайомилися через спільного друга 2002 року.

"За іронією долі, деякі з речей, які приваблювали мене в ньому, були симптомами СДУГ", - каже вона. "Він був дуже імпульсивним, і це було хвилююче. Він дуже розумний, дуже кумедний і повний цікавості".

Вона рано дізналася про його боротьбу з депресією. "Я дуже нервувала через це", - каже вона. "Але його любов до мене здавалася дуже реальною, надійною і безпечною".

Пара виїхала з Лондона до Дорсета дев'ятнадцять років тому, щоб виховувати своїх трьох дітей: Раффа, якому зараз 20 років, Хебі (17 років), і Джессі (15 років). Але розчарування Люсі у Стіві неухильно накопичувалося з роками.

"Дійсно важливим було те, що він боровся з депресією і змінами настрою відтоді, як я його знала". Стів приписував свою депресію дитячій травмі. "Довгий час я почувалася засмученою і злою, хоча це було більше повсякденною, ніж серйозною проблемою", - каже Люсі.

"Щодня ми сперечалися. Невдоволення накопичувалося через дрібниці, наприклад, не ті шкарпетки в не тій шухляді, і він не міг зібратися, бо не міг знайти свої шкарпетки. Через це був конфлікт, і ми не розмовляли одне з одним кілька днів, тому що я вважала це безглуздим", - каже Люсі.

За ці роки, щоб впоратися зі своєю депресією, Стів пробував когнітивно-поведінкову терапію, антидепресанти, психотерапію і групову терапію. Він відмовився від алкоголю, зайнявся йогою, виключив молочні продукти й оброблене м'ясо.

"Я почувалася виснаженою", - зізнається Люсі. "І більша частина цієї розмови була: "Може, це я?" Я маю бути чесною щодо свого нетерпіння, розчарування та гніву. Можливо, хтось інший проявив би більше розуміння в потрібні моменти".

Січень був переломним моментом, тому що Різдво завжди було випробуванням для Стіва, а отже, і для Люсі.

"Він боровся з деякими сімейними подіями, вони були тригерами. Він потрапляв у ситуації, в яких не знав, як орієнтуватися, він почувався нездатним оцінити настрій або реакцію когось, і на Різдво таких було багато", - каже жінка.

За її словами, Різдво зараз набагато краще. Раніше її чоловік усе приховував, але тепер вони відкрито говорять про те, як чоловік почувається.

"Ліки від СДУГ справді допомагають, але вони не вирішують усе", - каже вона. "І немає чарівної таблетки від аутизму. Це те, з чим йому доводиться справлятися. Життя може бути для неї важкою роботою. Але ми дуже чесні одне з одним. І тепер я реагую на речі по-іншому".

"Раніше ми думали, що були чесними, але, по-моєму, ми обидва говорили про те, що відчували, і не слухали одне одного. Тепер це більше схоже на розмову", - каже жінка.

Тепер Люсі та Стів дивляться разом у спільне майбутнє.

"Правда в тому, що я не знаю, що з нами буде. Але в мене немає абсолютно ніякого бажання, щоб ми розлучалися. І ми знайшли спосіб рухатися вперед. Ми так добре впоралися. Ми багато працювали, і ми все ще разом, і ми дійсно пишаємося цим", - зізнається Люсі.