Идеальный шторм на границе Украины: почему пророссийский популист может возглавить Румынию

Тривалий час Румунія видавалася острівцем стабільності на тлі високої політичної турбулентності у регіоні.

Вибухонебезпечні Балкани, нескінченні вибори та урядові кризи у Болгарії, становлення та укріплення режиму Віктора Орбана в Угорщині – усе це вигідно відтіняло неідеальну, але цілком прогнозовану і стійку політичну ситуацію в Румунії.

А нинішній рік лише посилив ці ризики.

Підтримка Сполученими Штатами європейських ультраправих сил робить сценарій перемоги такого політика на президентських виборах у Румунії цілком імовірним.

І тоді про політичну стабільність у Румунії доведеться забути надовго.

При цьому у влади є можливості для уникнення такого сценарію, проте їх реалізація виглядає не менш ризикованою.

Ультраправий наступ.

Президентські вибори довелося скасувати через перемогу у першому турі ультраправого кандидата з антиєвропейськими та проросійськими поглядами Келіна Джорджеску.

Який до того ж маніпулював громадською думкою через соціальні медіа та, згідно з заявами румунських спецслужб, мав підтримку з боку РФ.

Ще більш тривожним сигналом стали парламентські вибори, адже на них майже третину місць у румунському парламенті здобули представники ультраправих сил.

Серед них були як вже знайомі ширшому загалу Альянс за об’єднання румунів (AUR) та партія "SOS Румунія", очільницею якої є колишня представниця AUR, скандальна та одіозна Діана Шошоаке, так і новачки румунської політики Парія молодих людей (POT).

Примітно, що POT теж має витоки в AUR – очільниця Партії молодих людей Анамарія Гавріле представляла в попередньому парламенті цю політичну силу, а нині її новий політичний проєкт POT зміг подолати 6%-й бар’єр і вже є самостійним гравцем у новому парламенту.

Усі ці політичні сили прямо чи опосередковано служать нині опорою для другої спроби Келіна Джорджеску здобути у Румунії посаду президента на виборах у травні.

AUR та РОТ заявили про підтримку цього кандидата, а Шошоаке щонайменше має з ним ідеологічну спорідненість і навіть якщо в першому турі "відкусить шматок електорального пирога" Джорджеску, то у другому підтримає беззастережно його підтримає.

Усі три політичні сили – AUR, SOS та POT – також докладають зусиль для розхитування та поляризації румунського суспільства напередодні виборів.

Саме їхніми спільними зусиллями вдалося домогтися відставки президента країни Клауса Йоганніса, який планував лишатися на посаді аж до травневих виборів, але подав у відставку під загрозою ініціювання імпічменту.

Тепер до травневих виборів обов’язки президента виконуватиме Іліє Боложан.

Саме вони прагнули також виголосити вотум недовіри нинішньому уряду, що спирається на коаліцію мейнстримних центристських партій – націонал-лібералів та соціал-демократів.

Зрештою, саме ця трійця політичних сил організовує антиурядові маніфестації, які тримають в тонусі правого виборця і готують його до більш активних дій, якщо вибори підуть не за ультраправим сценарієм.

Загроза за сприяння США.

Проте цим проблеми Румунії не обмежуються.

Дедалі частіше подейкують, що Келін Джорджеску спирається не лише на ультраправих співвітчизників та російських покровителів, але й на нову американську адміністрацію.

І цьому є певні докази.

Достатньо згадати, як у своїй промові на Мюнхенській безпековій конференції віцепрезидент США Джей Ді Венс кілька разів згадав про президентські вибори в Румунії і обурився тим, що їх скасували рішенням Конституційного суду через перемогу в першому турі антиєвропейського кандидата.

Багато хто у Румунії, та й не тільки, сприйняв це як непряму підтримку Келіна Джорджеску.

Підкидав хмизу в багаття й Ілон Маск, який засудив дії румунської влади проти Джорджеску.

Ба більше, є ще один неочевидний зв’язок Джорджеску з новою американською адміністрацією.

Джорджеску пов’язують із Робертом Кеннеді-молодшим, новим міністром охорони здоров’я США.

Кілька років тому саме Джорджеску написав передмову до румунського видання книги Кеннеді "Справжній Ентоні Фаучі".

Наприкінці 2024 року ходили чутки, що сам Кеннеді-молодший може відвідати Румунію для презентації цієї книги, а на роль модератора заходу розглядали добре відомого в Україні пропагандиста Такера Карлсона.

Зв’язки з росіянами та американцями, а також підтримка ультраправих сил цілком можуть вивести Келіна Джорджеску не лише у другий тур, але й привести до перемоги у президентських виборах.

Це щонайменше створило б вісь напруги між президентом та урядом, адже Джорджеску прагне повалити уряд нинішнього прем’єра Марчела Чолаку, і в урядовій коаліції це розуміють.

Першим кроком, спрямованим на запобігання такому сценарію стала спроба висунути єдиного кандидата від керівної коаліції Кріна Антонеску.

Проте наразі до кінця не зрозуміло, чи стане це виграшною стратегією.

По-перше, Антонеску далеко не найхаризматичніший політик.

По-друге, єдиного проєвропейського кандидата з нього не вийшло попри заклики та вимоги урядової коаліції об’єднатися навколо цієї кандидатури.

На одному з ним електоральному полі змагатимуться ще й незалежний кандидат, мер Бухареста Нікушор Дан, очільниця Союзу порятунку Румунії Елена Ласконі і навіть радник нинішнього прем’єра, експрем’єр від соціалістів Віктор Понта.

Багато залежатиме від того, хто вийде до другого туру разом із Джорджеску.

Якщо це буде провладний кандидат Антонеску, то коаліція докладе максимальних зусиль для його перемоги.

Але якщо опозиційні Дан чи Ласконі, то урядові буде непереливки – хоч бери та знову скасовуй вибори.

А зробити це вдруге буде важко.

Антикризовий сценарій.

І тут ми підходимо до ще одного сценарію – відсторонення Келіна Джорджеску від виборів.

Вже зараз за рішенням суду від 28 лютого він перебуває під судовим наглядом, не може виїздити за кордон та з’являтися у медіа, включно із соціальними медіа.

Звинувачення доволі серйозні: підбурювання проти конституційного ладу, поширення неправдивої інформації, фінансові махінації та сприяння впливу іноземних структур.

У його соратників поліція виявляла зброю, великі суми готівки та золото.

Румунська поліція оголосила в загальний розшук соратника Джорджеску – Гораціу Потру.

При цьому Гораціу Потра, який і у 2024 році підозрювався у спробі організації масових заворушень та у незаконному фінансуванні кампанії Джорджеску, є доволі цікавим персонажем.

Зокрема, він є власником приватної безпекової компанії RALF-ROLE, у 2002-2003 роках був інструктором президентської гвардії у Центральноафриканській республіці, а також мав досвід роботи в безпекових структурах видобувних компаній у С’єрра-Леоне, Буркіна-Фасо та Демократичній республіці Конго, де міг набути цікавих знайомств.

Нині у розшуку перебуває не лише він, а й його син Доріан Потра, а також їхній родич Александру Потра.

Усім трьом інкримінують спробу повалення конституційного ладу.

Щодалі йтиме розслідування, то ймовірніше знаходитимуться додаткові аргументи для зняття Джорджеску з перегонів.

У разі такого сценарію в ультраправих є план "Б".

Очільник AUR Джордже Сіміон вже оголосив, що у такому разі підхопить прапор Джорджеску і піде на вибори з його політичною програмою.

Чимало політиків чи впливових закулісних акторів (приміром, нинішніх та колишніх представників румунських спецслужб, яких часто відносять до легендарного румунського deep state) зараз ретельно аналізують ситуацію.

Частина з них намагається зберегти існуючу систему, інша частина готова була ризикнути і радше піти на контакт, а то й на альянс із новим законодавцем політичної моди Джорджеску.

А якщо обличчям ультраправих сил стане Сіміон, він може ще більше влаштувати і тих, і інших, і навіть нинішній уряд, і ось чому.

На відміну від інших радикальних політиків, Сіміон, якого також помічали у причетності до націоналістичних протестів, прикордонних інцидентів та екстремістських рухів, жодного разу не стикався з якимись помітними правовими наслідками.

Фактично влада завжди толерувала його випади, що може свідчити про те, що владі Сіміон не зовсім чужий і його терпіли як нехай і неприємного, але відносно контрольованого кандидата.

Більше того, близькі до Сіміона політики навіть заробляли на урядових контрактах.

Так, приміром, співзасновник партії AUR Дорін Луля є власником фірми Ideal Proiect Arhitecture & Engineering (а Сіміон у 2012-2020 роках навіть був її директором).

У період з 2017 по 2023 рік ця компанія мала близько 30 урядових контрактів.

Нічого незаконного у цьому немає, але як і в Україні, для багатьох це може видатися індикатором близькості фірми до уряду попри опозиційність засновників.

Відтак, не виключено, що урядові Сіміон видається не ідеальною, але й не неприйнятною кандидатурою на президентську посаду.

За таких умов саме він може стати кандидатом-компромісом, що влаштує як публічну, так і закулісну еліту Румунії.

Хоча чи залишиться кандидат контрольованим, коли посяде президентську посаду – невідомо.

Та й для України такий сценарій не є бажаним.

Отримати на посаді президента сусідньої країни політика, який виступав проти передачі Україні румунських систем ППО Patriot, виступає категорично проти залучення румунських військ до потенційної миротворчої операції в Україні, а також має заборону на в’їзд до України – це було б вкрай недоречно.

Тож лишається сподіватися, що в ідеальному, але малоймовірному випадку ультраправі кандидати взагалі не пройдуть до другого туру, а якщо вони там і опиняться, то будуть переможені Кріном Антонеску, Нікушором Даном чи Еленою Ласконі.

Щоправда, для цього мейнстримним кандидатам вже зараз треба думати, як не знищити рейтинги одне одного і бути готовими до консолідації зусиль у другому турі.

Автор: Сергій Герасимчук,.

експерт Ради зовнішньої політики "Українська призма".