Виверження супервулкана на Землі не стане кінцем світу: але помучитися доведеться

Дослідники змоделювали наслідки супервиверження, ґрунтуючись на катаклізмах у минулому.

Кліматологи давно вважали, що виверження супервулкана, яке здатне змінити атмосферу Землі, може знищити значну частину життя на планеті. Але нове дослідження показало, що наслідки не стануть кінцем світу, яким ми його уявляємо, але жити на Землі буде дуже погано, пише Gizmodo.

Таке дослідження провела група вчених-екологів з Університету Сент-Ендрюс. Вони вивчили крижані керни, які були взяті з Гренландії та Антарктиди, а також осадові породи поблизу екватора в Тихому океані.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

У зразках учені виявили частинки попелу, які залягали в шарах, пов'язаних із періодом супервиверження Лос-Чокойос, яке трапилося в місці, що в наші дні відоме як кальдера Атітлан у Гватемалі. Геологи стверджують, що це виверження сталося 79 500 років тому.

У недавньому минулому найпотужніше виверження сталося 12 червня 1991 року, коли філіппінська гора Пінатубо нарешті вибухнула після місяців землетрусів і повільного просочування магми наверх. Хмара попелу, що утворилася, досягла висоти 35 км, а в атмосферу потрапило 20 млн тонн сірки. Це призвело до того, що глобальна температура впала на 0,5 градуса за Цельсієм з 1991 по 1993 рік.

Також унаслідок виверження навіть форма самої гори була незворотно змінена, там з'явилася кальдера діаметром 2,5 км.

Оскільки ознаки виверження було виявлено на ранній стадії, тисячі людей змогли покинути цей район заздалегідь, а комерційні авіаперевезення оминали регіон. Проте сила була настільки величезною, що збитків у розмірі 100 млн доларів було завдано літакам, які летіли за сотні кілометрів.

Це виверження отримало всього 6 балів за індексом вулканічної експлозивності. Водночас виверження Лос-Чокойос отримало оцінку 8, це найнижчий прохідний бал у список супервивержень.

Виверження Лос-Чокойос справило охолоджувальний ефект, який тривав від 10 до 20 років, що далеко від найгіршого сценарію, де похолодання може тривати 1 тис. років і довше. Ймовірно, супервиверження призвело до формування більшої кількості морського льоду, але все повернулося в норму приблизно через 30 років.

Це виверження сталося ще до появи писемності або навіть усного мовлення, але сучасні люди вже народили в той час по Землі. З огляду на те, що ми все ще тут, схоже, що Homo sapiens і багато інших видів здатні пережити такі типи катастрофічних подій. На щастя, нам, швидше за все, не доведеться з'ясовувати це самостійно, оскільки супервиверження рідкісні. Останнє відоме з них сталося 25 500 років тому в Новій Зеландії, ця подія відома як виверження Оруануї.

"Наші результати покращують наше розуміння того, наскільки стійким може бути клімат до викидів стратосферного сульфату в масштабах супервиверження", — каже наукова співробітниця Університету Сент-Ендрюс, яка керувала дослідженням Хелен Іннес.

Нагадаємо, світ не готовий до руйнівного виверження супервулкана Єллоустоун, і все ж це може статися. Останні кілька років учені раз у раз вивчають один із найбільших супервулканів у світі, щоб зрозуміти, наскільки ймовірним може стати його виверження найближчим часом — прогнози невтішні.