Мирна угода України з РФ: що пропонують на Заході та яка позиція України

Укладення мирного договору з Росією не можливе без сильних гарантій безпеки для України.

Європейські країни активно обговорюють можливі варіанти припинення вогню в Україні та шукають шляхи до початку мирних перемовин.

Декілька країн пропонують стати посередниками аби досягти справедливого і тривалого миру.

Своєю чергою, українські політики заявляють про сильні гарантії безпеки для України, а початок миру має розпочатися з обміну полоненими та повернення дітей.

Що говорять про укладення ймовірного мирного договору на Заході та в Україні - читайте в матеріалі ТСН.ua.

Варіанти припинення вогню

Після того, як Франція запропонувала місячне перемир’я, європейські країни шукають шляхи припинення вогню в Україні

Поки що жодна з країн офіційно не підтримала ініціативу Франції щодо місячного припинення вогню, проте у Великій Британії підтверджують, що тривають активні переговори щодо мирного врегулювання.

Окрім того, на розгляді у Британії перебуває кілька варіантів припинення вогню, пише Reuters.

Майбутній канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що напружена ситуація в Овальному кабінеті між президентомДональдом Трампом та Володимиром Зеленським не була випадковістю, а заздалегідь підготовленою пасткою для українського лідера.

Водночас серед європейських чиновників зростає обурення щодо того, що вони називають зрадою України, оскільки раніше Вашингтон демонстрував стійку підтримку Києву.

Союзники не дозволять укласти слабку мирну угоду

Прем'єр-міністр Британії Кір Стармер заявив, що країни-союзники України не дозволять укласти слабку угоду щодо завершення війни. Як приклад, чиновник навів "Мінські домовленості", – пише The Times.

Як повідомив Стармер, Велика Британія готова розгорнути на українських землях військовий контингент та авіацію, щоб забезпечити мир між Україною і Росією. При цьому він звернув увагу на провал попередніх угод про припинення вогню.

"Велика Британія готова підтримати це чоботами на землі та літаками в повітрі. Європа повинна взяти на себе всю важку роботу", – наголосив Стармер.

Прем'єр-міністр Британії також нагадав, що війна в Україні почалася раніше, ніж три роки тому, а повномасштабне вторгнення було лише "останньою і найжорстокішою ескалацією".

Окрім того, британський політик переконаний, що мирна угода щодо України повинна включати Росію, але у Москві не можуть диктувати умови гарантій безпеки, які будуть у ній закладені.

“Не можна діяти так, ніби Росія диктує умови безпеки ще до угоди. Інакше прогресу не буде взагалі”, – сказав він.

За словами Стармера, будь-які домовленості повинні містити надійні гарантії, які унеможливлять нову війну в майбутньому.

Посередники у переговорах

Прем'єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні заявила, що Італія та Велика Британія можуть відіграти важливу роль у "зведенні мостів" між США та Україною, передає The Telegraph.

За її словами, ці країни"дуже скоординовані у досягненні мети, якої ми хочемо досягти - справедливого і тривалого миру в Україні".

Вона також попередила, що розбіжності на Заході "роблять нас усіх слабшими"

"Я думаю, що дуже важливо, щоб ми уникнули ризику розколу на Заході", – додала Мелоні.

Несерйозність Путіна

У звіті американського Інституту вивчення війни (ISW), йдеться, що російський диктатор Володимир Путін та його оточення продовжують відкидати умови переговорів, запропоновані США, і вимагають від України відмовитися від територій, які ще не окуповані.

У зверненні до колегії Федеральної служби безпеки 27 лютого Путін заявив, що Росія продовжить посилювати операції ФСБ на Донбасі та у так званій "Новоросії". Про це йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).

За словами ISW, Путін раніше визначав "Новоросію" як східну та південну Україну, включаючи Харківську, Дніпропетровську, Одеську та Миколаївську області, але точні межі залишаються предметом суперечок серед російських ультранаціоналістів.

Сам Путін раніше вимагав від України здати Донецьку, Луганську, Херсонську та Запорізьку області попри те, що росіяни не займають значні частини Донецької, Херсонської та Запорізької областей

Там зауважують, що Путін зберігає свої максималістські територіальні амбіції і не бажає йти на територіальні поступки.

Кремль може використати окупацію Росією обмеженої території в цих областях як хибну передумову, щоб зажадати від України здачі ще більшої території.

ISW підкреслює, що Путін, як і раніше, не зацікавлений у сумлінних переговорах, які потребують компромісів, і вважає, що зможе досягти своїх військових цілей воєнним шляхом у середньо- і довгостроковій перспективі.

Умови для переговорів з РФ

Президент Зеленський в інтерв'ю Fox News заявив, що Путін і Росія є вбивцями та ворогами України, але це не означає, що Київ відмовляється від миру.

Він підкреслив, що Україна готова укласти угоду з Росією, але лише за умови справедливого та міцного миру.

Зеленський також спростував твердження американського президента Дональда Трампа про відмову від переговорів, наголосивши, що Україна має бути сильною на переговорах, маючи підтримку партнерів та гарантії безпеки.

Згодом, в інтерв’ю представникам іноземних ЗМІ під час візиту до Великої Британії, Зеленський заявляв, що найсильніші гарантії безпеки — це сильна українська армія, яка має достатньо чисельний склад, щоб зупиняти агресію Росії.

Окрім того, у пресслужбі президента зауважують, що основою для перемир’я мають бути сильні гарантії безпеки для України, а його початок має розпочатися з обміну полоненими та повернення дітей.

Зокрема, розглядається можливість залучення механізмів Північноатлантичного договору як однієї з гарантій безпеки та посилення української армії.

"Це крок, який продемонструє справжній намір Росії щодо миру",– додали в пресслужбі.

У США кажуть про поступки

Після сварки двох лідерів у Білому домі, адміністрація Трампа не відмовиться від спроб закінчити війну в Україні, повідомляє Bloomberg.

Видання повідомляє, що радник адміністрації Трампа заявив про значні зусилля, вкладені в досягнення угоди про припинення війни, тому там відмовлятися від неї не планують.

Проте, США можуть посилити тиск на Україну, уникаючи прямих контактів із Зеленським.

Окрім того, радник президента США з питань національної безпеки Майк Волц заявив, що гарантії безпеки для України мають стати частиною мирної угоди, яка передбачатиме територіальні поступки з боку України.

В ефірі CNN він підкреслив, що заради миру обидві сторони повинні піти на компроміси, і Росія також має поступитися щодо гарантій безпеки.

Волц зазначив, що конкретні деталі ще не обговорювалися, але йдеться про "певні територіальні поступки в обмін на гарантії безпеки в майбутньому".

Початок перемир’я

Президент Зеленський заявляє, що до угоди про закінчення війни ще "дуже-дуже далеко". Про це він розповів під час пресконференції у Лондоні.

За його словами, йдеться про перші кроки, які в перспективі мають бути задокументовані.

"До угоди про закінчення війни ще дуже-дуже далеко. Ніхто всі ці кроки не розпочав", – зауважив Зеленський. Він зазначив, що зараз не йдеться про будь-які територіальні поступки, оскільки це неприйнятно.

Також примус до мирної угоди з територіальними поступками Росії містить ризик відновлення бойових дій через певний час.

“Це тоді буде не мирна угода, це силове розділення землі”, – наголосив він в інтерв’ю представникам іноземних ЗМІ під час візиту до Великої Британії.

Різниця між миром та мирними переговорами

На думку командира Третьої штурмової бригади Максима Жоріна, мир і мирні переговори з Росією – це зовсім різні речі, що західні союзники часто не розуміють

"Головне, чого не може зрозуміти жодна інша країна – мирні перемовини та мир – далеко не одне й те ж. Ми це вже знаємо на досвіді", – пише Жорін.

Він наголосив, що навіть тимчасове перемирʼя не означає кінець війни, бо бойові дії можуть відновитися у будь-який момент.

Жорін сумнівається, що союзники готові надати дієві гарантії безпеки, а не лише формальні обіцянки, оскільки вони не відчувають на собі наслідків війни. На його думку, Росія хоче паузи через виснаження, але не має наміру відступати.

"Якщо весь цей процес таки виведе на перемирʼя – це буде найбільший екзамен для нас. Не втратити час, не пересваритися між собою, а підготуватись з розрахунку лише на власні сили – ось така буде наша задача, аби не залишитись без держави взагалі", – підсумував Максим Жорін.