Реактивна гігантоманія: армія ОАЕ хизується найбільшою у світі РСЗВ у 240 стволів

Крім одних із найбільш високих на планеті хмарочосів, Об’єднані Арабські Емірати вихваляються і, ймовірно, найбільшою у світі РСЗВ Jahanam, яка здатна запустити 240 ракет калібру 122 мм за 2 хвилини.

Утім, таке рішення можна пояснити не лише великою шаною правителів провідних країн арабського світу до речей, які характеризуються прикметниками найвищого ступеня порівняння з префіксами «най», а й з не надто чисельною кількістю особового складу в армії ОАЕ.

Адже за інформацією експертів нідерландського оборонного порталу Army Recognition, цією установкою-монстром, до якої включене озброєння, яке можна порівняти за силою з шістьма машинами БМ-21 «Град», на які стандартно припадає 30 осіб артилерійської обслуги, тут є потреба лише в 3 військових, повідомляє АрміяInform.

Загалом же аналітики ринку озброєнь зазначали, що ця реактивна система залпового вогню, відома як JDS Multiple Cradle Launcher, розроблена компанією Jobaria Defense Systems для Збройних сил ОАЕ, є найпотужнішою установкою свого класу. Вона більш відома під назвою Jahanam, що в ісламській термінології означає «пекло».

Її вогнева міць перевершує всі існуючі аналоги за рахунок унікальної архітектури, що дозволяє одночасно випустити 240 реактивних снарядів калібру 122 мм. В основі системи лежить концепція максимального збільшення кількості напрямних в одному залпі, що дозволяє замінити цілу батарею традиційних РСЗВ за мінімального складу екіпажу.

Замість кількох машин, що працюють у координації, створено єдину платформу з чотирма автономними пусковими установками, кожна з яких має три транспортно-пускові контейнери, розраховані на 60 боєприпасів.

Конструкція комплексу заснована на п’ятиосному напівпричепі, що буксирується важким триосним тягачем Oshkosh HET. Про родину цих американських надпотужних спецавтомобілів наша редакція неодноразово розповідала у своїх публікаціях.

Але повернімося до Jahanam. Його загальна довжина у похідному положенні сягає 29 метрів, ширина становить 4 метри, а висота 3,8 метра. Повна маса системи перевищує 105 тонн, що робить її найбільшою серед відомих реактивних систем.

Броньована кабіна обладнана захистом за стандартом STANAG 4569, що забезпечує стійкість до вражаючих факторів стрілецької зброї та осколків. Для роботи в екстремальних кліматичних умовах передбачено потужний кондиціонер, а також систему фільтрації повітря для захисту від зброї масового ураження.

У похідному положенні пускові установки транспортуються в горизонтальному положенні, а при виході на бойову позицію розгортаються та фіксуються на заданому куті. Для забезпечення стійкості при залпі використовуються чотири пари аутригерів з гідравлічними опорами, які під час розгортанні повністю піднімають шасі над землею.

Система оснащена власним допоміжним дизельним генератором потужністю 380 В, який забезпечує енергопостачання всіх електронних систем, включаючи наведення та керування вогнем. Наведення пускових установок здійснюється електроприводами з високою точністю, при цьому кожна з чотирьох пускових установок може змінювати кут нахилу незалежно від інших, що дозволяє вести вогонь з кількома цілями одночасно або коригувати балістику залежно від дальності. Кожна установка розгортається в азимуті на кут до 90°, а гідравлічні циліндри забезпечують підйом на кут.

Як боєприпаси застосовуються ракети Roketsan TR-122 і TRB-122, створені на основі радянських снарядів для БМ-21 «Град», але з покращеними характеристиками дальності та точності. Довжина ракети становить 2,9 метра, маса досягає 72 кг, а бойова частина може бути як фугасною, так і касетною, що несе вражаючі елементи у вигляді сталевих кульок.

Ефективна дальність вогню становить від 16 до 40 км залежно від модифікації снаряда, а залп усіх 240 ракет дозволяє знищити цілі на площі до 4 км². Швидкострільність становить 2 ракети на секунду, що означає, що повний залп можна здійснити менш як за дві хвилини. Це робить систему як потужною, так і вкрай ефективною для придушення противника на значних і масштабних дистанціях та площах.

Після завершення залпу екіпаж може або змінити позицію, щоб уникнути вогню у відповідь, або ж провести перезарядку, використовуючи спеціалізовану транспортно-заряджальну машину. Повне перезаряджання займає близько 30 хвилин завдяки наявності двох кранів, які дозволяють одночасно замінювати по дві касети з боєприпасами. Це суттєво зменшує час підготовки до наступного залпу та збільшує тактичну гнучкість комплексу.

Система управління вогнем інтегрована із сучасними засобами навігації та зв’язку, включаючи інерційні та супутникові системи, що дозволяє ефективно координувати вогневу підтримку з іншими підрозділами. Вбудовані засоби зв’язку забезпечують передачу даних між батареями та командними пунктами, що уможливлює автоматизований розподіл цілей та високоточне застосування залпів.

Усі розрахунки кутів наведення виконуються системою керування вогнем з урахуванням даних метеорологічної станції, що дозволяє враховувати вплив вітру, температури та інших чинників на траєкторію польоту ракет.

Незважаючи на всю свою вогневу потужність, JDS Multiple Cradle Launcher має ряд недоліків, пов’язаних з її великими габаритами та обмеженою мобільністю. Система розрахована на використання на дорогах з твердим покриттям та погано пристосована до пересіченої місцевості, що робить її менш ефективною в умовах інтенсивних маневрених бойових дій.

Крім того, висока вартість та складність експлуатації обмежують її масове виробництво. Однак для умов Близького Сходу, де збройні сили можуть спиратися на розвинену дорожню мережу та відсутність густих лісових масивів, такий комплекс є потужним засобом вогневого придушення на великих дистанціях.

Після першої демонстрації системи на міжнародній виставці IDEX у 2013 році Збройні сили ОАЕ взяли її на озброєння. Однак, попри унікальні характеристики, зарубіжні країни не виявили інтересу до закупівлі, що може говорити про її вузькоспеціалізоване застосування.

Надалі компанія Jobaria Defense Systems розпочала розробку вдосконалених варіантів комплексу, включаючи версії з можливістю використання важчих ракет калібру 300 мм із дальністю до 100 км. Проте такі системи залишаються скоріше демонстрацією технологічних можливостей, ніж масовим рішенням для сучасних армій.

Розвиток різних озброєнь і військової техніки, спрямований на підвищення основних характеристик, нерідко призводить до дуже примітних результатів. Удосконалення сучасних реактивних систем залпового вогню, яке переслідувало подібні цілі, кілька років тому призвело до появи унікальної бойової машини JDS Multiple Cradle Launcher.

Наскільки відомо, ця техніка була використана тільки армією ОАЕ, тоді як інші країни не стали замовляти подібні бойові машини. Такі результати, мабуть, наочно підтверджують очевидний факт: далеко не будь-яке підвищення характеристик має сенс і може знайти практичне застосування. Проте слід враховувати, що такі висновки робляться за результатами вивчення готового зразка техніки, доведеного до випробувань та експлуатації у військах.