Саміт без країн Балтії: чому недооцінюють військове значення Литви, Латвії та Естонії

Серед 18 представників європейських країн, які брали участь 2 березня в саміті безпеки в Лондоні, не було представників країн Балтії. І хоча ініціатор зустрічі, британський прем'єр-міністр Кір Стармер, вибачився перед лідерами балтійських країн, напрошується питання, чи справді в Європі недооцінюють військове значення Литви, Латвії та Естонії, чи їх не запросили з інших причин.

У цьому питанні розбирався польський військовий експерт Міхал Брушевскі в матеріалі Defence24 від 3 березня.

Чому європейці думають, що вони сильніші за американців

Нещодавні саміти в Парижі та Лондоні, присвячені безпеці Європи, обернулися дипломатичним скандалом. І хоча британський прем'єр вибачився за незапрошення прибалтійських держав на саміт, ці кроки не змогли повністю компенсувати дипломатичне приниження, якого зазнали Вільнюс, Рига і Таллінн.

Безумовно, зазначає аналітик, Лондонський саміт замислювався як демонстрація європейської рішучості на противагу позиції Дональда Трампа, який виступає проти активного американського втручання у війну в Україні. Однак прагнення Європи заявити про себе як про самостійного силового гравця обернулося стратегічною помилкою. У той час як Україні було надано додаткову військову допомогу, увага до Балтійського регіону виявилася напрочуд слабкою.

"Проблема в тому, що в прагненні зробити вигляд, що Європа сильніша за американців, забули поглянути на карту Східної Європи. У той час як на боці України було багато охочих, на боці Прибалтики не було нікого", — зазначив аналітик.

Ба більше, продовжив Брушевскі, навіть дуже сильне невдоволення на політику Трампа не змінить того факту, що США володіють першою армією у світі, тому ворогувати з Вашингтоном на тлі навислої загрози третьої світової війни було б самогубством.

Балтійські країни на передовій оборони НАТО

Коли європейські лідери залишили без запрошення держави, які перебувають у безпосередній зоні ризику через агресивну політику Москви, це викликало серйозне невдоволення в регіоні та поставило під питання стратегічне планування НАТО.

Брушевскі переконаний, що країни Балтії відіграють важливу роль у системі безпеки Альянсу. Попри відносно невеликі збройні сили — в сумі близько 45 000 осіб у складі армій першої лінії, — стратегічне значення Балтійського регіону неможливо недооцінювати. Його контроль дає змогу Росії загрожувати всій Східній Європі, а втрата незалежності цих країн поставить під удар усю систему колективної безпеки НАТО.

За оцінками експертів, у разі масштабного конфлікту Росія могла б спробувати створити сухопутний коридор через Сувалкський виступ, що з'єднує Калінінград із Білоруссю, і без сильної військової присутності в країнах Балтії цей сценарій стає реальною загрозою для всього НАТО.

"Вони будують Балтійську лінію оборони, вони просять західні контингенти на своїй території, приймаючи наших солдатів. У будь-якому разі, балтійці кричать: дивіться, ми стараємося, ми — форпост Північноатлантичного альянсу!" — пише аналітик.

Крім того, ці країни активно допомагають Україні, виділяючи значні кошти та озброєння, попри обмежені ресурси. Наприклад, на початку війни Естонія виділила на військову допомогу Україні суму, еквівалентну 0,8% свого ВВП — це один із найвищих показників серед союзників.

Побоювання Естонії, Литви та Латвії

Виключення країн Балтії з обговорень з безпеки породило страхи, що їхні інтереси можуть бути проігноровані в майбутніх переговорах. В умовах наростаючого тиску з боку Росії — від інформаційних атак до можливих провокацій на кордонах — цей сигнал був сприйнятий у Таллінні, Вільнюсі та Ризі як тривожний дзвінок.

Як зазначив голова комітету у закордонних справах парламенту Естонії Марко Міхкельсон, "країни Балтії перебувають у групі ризику, і їхня присутність на таких зустрічах просто необхідна". У Литві ситуацію сприйняли ще гостріше — президент Гітанас Науседа назвав те, що трапилося, "ганебним", а його радник Аста Скайсгіріте порівняла ситуацію з новими розділовими лініями в Європі.

Таким чином, підбиває підсумок Брушевскі, перед західними країнами стоїть нова реальність: усвідомлення значущості Балтійських держав для загальної безпеки Європи. Вони залишаються ключовим стримувальним фактором можливого російського вторгнення в НАТО, і їх ігнорування може призвести до стратегічних прорахунків, наслідки яких буде складно виправити.

Нагадаємо, після дипломатичного скандалу в Овальному кабінеті, Україна та її союзники намагаються замінити найважливішу зброю американського виробництва на українському арсеналі. У Європі сподіваються, що США все ж таки дадуть дозвіл на відкриття нового ракетного заводу Patriot у Німеччині, однак першу ракету там зможуть випустити не раніше 2027 року.