Війна, що триває після фронту: які витрати України на протези, чи є вони достатніми – аналіз

Кожна війна має свою ціну. Якщо цифри витрат на дрони чи артилерію хоч якось вписуються у звичну логіку оборонних бюджетів, то вартість повернення бійців до життя – річ зовсім іншого масштабу, хоча й не менш важлива. Після початку повномасштабного вторгнення Україна зіткнулася не лише з необхідністю стримувати ворога, а й із новою реальністю: тисячі захисників, повертаючись з фронту, потребують якісного протезування. Процес реабілітація для них є величезним випробуванням, яке триває не один місяць. Для багатьох це війна за межами лінії боєзіткнення.

У проєкті "Бюджети війни" журналісти 24 Каналу за допомогою цифр та фактів розповідають про те, що стало важливим або набуло особливого значення після 24 лютого 2022 року. Звісно, питання протезів є актуальним навіть у мирний час. Не варто й забувати, що російська агресія триває уже 11 років. Про біонічні кінцівки варто було б починати думати не вчора, не позавчора, а завжди. Однак широкомасштабні бойові дії на території України справді зумовили значний ріст потреб у високотехнологічному протезуванні, адаптованому до потреб військових.

У цьому матеріалі ви дізнаєтесь, скільки Україна витратила на протези через Prozorro за три роки від початку великої війни? Які регіони лідирують в цьому питанні, а які – пасуть задніх? Що загалом відбувається з тендерними закупівлями стосовно протезування та чи робить держава достатньо?

Цифри доводять: на протези витрачають більше

Понад 826 мільйонів гривень. Саме стільки, згідно з нашими підрахунками, витратила Україна через Prozorro на протези за період від 24 лютого 2022 до 24 лютого 2025 року. Йдеться про 1 830 тендерів з очікуваною вартістю у майже півтора мільярда гривень. Власне, 826 мільйонів – це сума поточних договорів за вказаний період. Це багата, проте – недостатньо. Більше на цьому акцентуємо в останньому блоці.

До повномасштабного вторгнення витрати на протезування через Prozorro були значно нижчими. Наприклад, у 2021 році на це спрямували близько 159 мільйонів гривень, що навіть менше, ніж у 2020-му. Цікаво, що у 2022 році, коли Україна стикнулася з великою війною, сума становила 145 мільйонів гривень, що менше, ніж у попередні роки. У 2023-му вона перевищила 168 мільйонів, а 2024-й став рекордним – на протези витратили понад 506 мільйонів гривень. Тобто за роки війни витрати на протезування зросли дуже суттєво.

Очевидно, що таке стрімке збільшення витрат на протези безпосередньо пов'язане з кількістю бійців, які потребують складних та дорогих біонічних кінцівок. Проте рахувати кількість поранених на основі цієї статистики – погана ідея, оскільки часто протези купує не лише Україна як держава та не лише через Prozorro.

Конкуренція на ринку закупівель протезів через Prozorro завжди була відносно низькою, але після 24 лютого вона впала до критичних показників. Зокрема, це пов'язано з ініціативами уряду щодо проведення закупівель без відкритих торгів, аби пришвидшити процес укладання контактів. Якщо у 2015-2021 роках середня кількість учасників у конкурентних лотах коливалася в межах 1,16-1,51, то з 2022 року цей показник обвалився нижче одиниці. У 2022 році він становив лише 0,79, у 2023-му – 0,82, а у 2024-му – 0,83. Це означає, що значна частина закупівель відбувалася без реальної конкуренції, а переможці визначалися фактично без альтернативних пропозицій.

Ця тенденція триває у 2025 році, де середній показник опустився до 0,63, що є найнижчим за весь період аналізу. Це може свідчити про те, що на ринку – обмежене коло постачальників. Причини можуть бути різними: складність сертифікації продукції, висока вартість технологічних протезів, бюрократичні перепони або навіть корупційні ризики. У будь-якому випадку відсутність конкуренції впливає на ціни та якість закуплених виробів, що в довгостроковій перспективі може стати серйозною проблемою.

Економити на здоров'ї – це в будь-якому разі погана ідея. Тим паче коли йдеться про людей, які ризикували своїми життями, аби врятувати країну. Але все ж у реальності є різні протези за різними цінами від різних постачальників, тому можна поглянути, скільки державі вдалось зекономити на протезах завдяки Prozorro. За період з 2022 по 2025 рік загальна різниця між очікуваною вартістю і переможними пропозиціями становить близько 22,1 мільйона гривень. Майже половина від цієї суми – понад 10,6 мільйона гривень, – припадає на 2024 рік, який є рекордним у плані закупівель протезів за весь час.

Рівень виконання договорів на закупівлю протезів через Prozorro загалом залишається високим, але у 2022 році спостерігався серйозний провал – лише 72,65% укладених контрактів були виконані. Це може бути пов'язано із важкими реаліями перших місяців після 24 лютого, логістичними проблемами, змінами у фінансуванні або навіть неспроможністю окремих постачальників виконати свої зобов'язання. У 2023 році ситуація стабілізувалася, і виконання договорів повернулося до звичних 99%, а у 2024-му становило 98%. Це свідчить про те, що система закупівель адаптувалася.

Яка роль різних регіонів України у протезуванні

Розподіл фінансування на закупівлю протезів через Prozorro чітко демонструє, що основні витрати концентруються у Києві, Київській області та кількох великих обласних центрах. Абсолютний лідер за сумою укладених договорів – Київ із показником 481,2 мільйона гривень. Це пояснюється тим, що саме в столиці розташовані основні клініки, які забезпечують військових сучасними біонічними кінцівками та реабілітацією. Київська область також посідає провідну роль із загальною сумою 58,9 мільйона гривень.

Серед інших регіонів варто виділити Дніпропетровську (33,5 мільйона гривень), Одеську (20,9 мільйона гривень), Полтавську (17,5 мільйона гривень) та Чернігівську області (17,3 мільйона гривень). Дніпро давно стало одним із центрів медичної допомоги пораненим військовим, тому значні кошти спрямовані на протезування саме тут. Чернігівська область, яка постраждала від активних бойових дій, також отримала значне фінансування на протези.

У багатьох регіонах суми значно нижчі: Закарпатська, Запорізька, Рівненська та Херсонська області, згідно з нашим аналізом, витратили суттєво менше на протези через Prozorro. А Луганська область взагалі не фігурує у статистиці, що, очевидно, пов'язано з майже повною її окупацією.

Однак варто зазначити, що під час аналізу майже 116 мільйонів гривень залишилися у категорії "не визначено". Це означає, що фактично частина цих коштів могла бути витрачена різними регіонами на закупівлю протезів, але через некоректне внесення даних або інші технічні причини ці суми не були віднесені до конкретних областей. І не варто забувати, що часто волонтери або закордонні донори закуповують протези для українських бійців.

Щодо медичних центрів, які займаються протезуванням та реабілітацією військових, найбільші з них розташовані в таких містах, як Київ, Львів та Дніпро. Також в Україні є компанії, які виготовляють протези:

• Київ. Український науково-дослідний інститут протезування. Один із провідних центрів протезування та реабілітації в Україні;
• Київ. "Ортотех-Сервіс". Приватна компанія, що спеціалізується на сучасних біонічних протезах;
• Львів. Національний реабілітаційний центр Unbroken. Центр, що займається комплексною реабілітацією та протезуванням військових;
• Львів. Superhumans Center. Сучасний центр біонічного протезування та реабілітації військових, що працює за світовими стандартами;
• Дніпро. Міський центр реабілітації та протезування. Медичний заклад, що забезпечує протезування та подальшу адаптацію пацієнтів;
• Вінниця. Вінницький центр протезування та реабілітації. Виготовлення та налаштування протезів для військових та цивільних;
• Одеса. Одеський центр протезування та реабілітації. Заклад, що спеціалізується на сучасних ортопедичних технологіях;
• Харків. Харківський протезно-ортопедичний центр. Один із найбільших центрів в Україні, що працює з військовими та цивільними;
• Луцьк. Волинський протезно-ортопедичний центр. Реабілітація та індивідуальне виготовлення протезів.

Поговоримо про трохи дьогтю в цій бочці меду

Дуже тішить, що Україна збільшує фінансування на протези, як показує статистика на Prozorro, але цього недостатньо. Волонтерам все ще доводиться збирати гроші "по людях". Волонтери та активісти справедливо критикують владу за недостатні зусилля. Зокрема, з відповідними заявами виступав ветеран російсько-української війни Олег Симороз, боєць Станіслав Гібадулін, голова Патронатної служби "Азову" Олена Толкачова та багато інших.

Військові та волонтери в інтерв'ю для ЗМІ висловлювали занепокоєння щодо низької граничної вартості протезів, що обмежує вибір якісних виробів, а також затягнутої процедури отримання сучасних протезів. Це призводить до того, що багато захисників змушені звертатися до волонтерів для збору коштів на необхідні протези.

Окрема тема – ставлення суспільства загалом до людей з інвалідністю, особливо до військових. В іншому нещодавньому матеріалі проєкту "Бюджети війни" ми розповідали про витрати держави на пандуси через Prozorro, зокрема згадували про львівські "голодні ігри", коли сусіди ветерана російсько-української війни погрожували спиляти "занадто великий" пандус. Частина людей зі щирим нерозумінням дивувалися: чому військовий не може користуватися протезами, а не кріслом колісним та пандусом, який "заважає" заносити меблі у під'їзд.

Річ у тім, що навіть найсучасніший протез, за словами та досвідом військових, вимагає чималих зусиль для його освоєння та використання. Навіть найсучасніший протез не може забезпечити такий рівень комфорту, як справжня кінцівка. Протези часто можуть натирати шкіру, викликати біль та втому, особливо під час тривалого використання. Крім того, адаптація до них займає місяці, а іноді й роки, і далеко не всі можуть носити їх постійно.

Як ми бачимо, тема протезування в Україні – це не лише питання фінансування, а й цілісної системи підтримки для ветеранів: від швидкої реабілітації до зміни суспільного ставлення до людей з інвалідністю. Безбар'єрний простір, якісне медичне обслуговування, швидка бюрократична процедура отримання протезів і державна підтримка ініціатив волонтерів – усе це має стати не винятком, а нормою. Інакше ситуація, коли захисники змушені самостійно шукати кошти на необхідне протезування, залишиться реальністю ще на довгі роки.